Відомчий інтерес,

Ситуація, що склалася навколо підписання Президентом закону про зміни до Адміністративного кодексу (5 травня 2001 року), обростає все новими цікавими подробицями. Як зазначив голова Всеукраїнської спілки на захист прав водіїв (далі — спілка), народний депутат України Микола Кравченко, «Прийняття низки документів, що урізують права ДАІ, викликали вкрай негативну реакцію у працівників МВС. У зв’язку із цим, вони тепер намагаються вчинити тиск на Верховну Раду через керівників автогосподарств і представників областей з метою відновлення колишнього стану речей, за якого водій цілковито залежить від працівника автоінспекції. ДАІ при цьому, — наголосив М. Кравченко, — знову перетвориться на узаконений рекет».

Разом із тим, працівники ДАІ нарікають не стільки на «удар по власній кишені» внаслідок звуження своїх повноважень і зниження розмірів стягнень за порушення ПДР, скільки, на їхню думку, на збиток, що завдається державі. За даними Прес-центру Головного управління Державтоінспекції України, за минулий рік стягнення за порушення на дорогах принесли бюджету України додатково 138,5 млн. грн. Там теж вважають, що лише за рахунок зниження розмірів штрафів ці надходження зменшаться щонайменше на 60 млн. Внаслідок втрати контролю за їхньою сплатою збитки, можливо, зростуть ще на 40 млн. При цьому самі представники ДАІ не заперечують наявності корупції й хабарництва на дорогах. Однак, як свідчить їхня мотивація, не пов’язують їхню наявність iз явно хибною практикою націленості ДАІ на збирання винагород iз водіїв (зокрема й з нібито благородною метою поповнення держбюджету, який насправді має наповняться в нормальних ринкових економіках аж ніяк не завдяки заборонним заходам), а не на профілактично- правову роботу. Також не йдеться й про те, що, по суті, за збереження подібної системи інспектор ДАІ, як і раніше, буде зацікавлений у збільшенні, а не в зменшенні автодорожніх порушень.

Спілка вбачає розв’язання проблем у створенні незалежної від держави Асоціації водіїв, наділеної повноваженнями громадського контролю над ДАІ, правами експертної комісії в питаннях дорожнього будівництва і якості доріг. А незалежні юристи Асоціації, що супроводжують вантажні перевезення, на думку М. Кравченка, «захистять водіїв від свавілля влади». Організаційні центри цієї нової структури контролю є вже в 20 обласних центрах України. Крім того, як зазначив член Комітету Верховної Ради з питань автотранспорту Микола Кухарчук, «підтримку на вищому рівні більш ніж ста депутатів лівих фракцій забезпечено».

Проте такий підхід до проблеми хабарництва на дорогах навряд чи можна назвати однозначно конструктивним. Платити вступні внески в асоціацію представникам автотранспорту, скоріше за все, буде теж дорогувато, як і «відкуп» інспектору. Крім того, ідея юридичного супроводу транспортних перевезень взагалі здається абсурдом: такої кількості фахівців в галузі транспортного права, які забажали б кататися у вантажівках Україною, просто немає.

ДАІ, в свою чергу, пропонує свої методи боротьби з корупцією. Як зазначив глава Державтоінспекції Олександр Меленін, «у ДАІ постійно проводяться негласні перевірки на дорогах, внаслідок яких лише з 13 квітня поточного року було виявлено 48 фактів поборів». За його словами, всіх викритих у хабарництві інспекторів, а також їхніх безпосередніх начальників звільнено. Крім того, з поточного року ДАІ має намір зняти всі дорожні знаки, що запроваджують непотрібні обмеження й «провокують» несумлінних працівників.

Проте ефективність таких чисток є досить сумнівною, оскільки загалом проблема залишається невирішеною. За словами глави Державтоінспекції, розв’язати її можна лише на державному рівні, шляхом підвищення заробітної плати, що, разом із подібного роду чистками, «змусить» інспекторів «триматися за робоче місце». Крім того, він зазначив, що уникнути хабарництва можна шляхом використання камер на аварійнонебезпечних ділянках доріг. Однак вартість однієї такої камери, яка, звісно ж, хабарів не бере, — 70 тис. німецьких марок. Тоді як лише Києву таких камер потрібно близько 150. Таким чином, вихід полягає все-таки в іншому — в кардинальній зміні самої концепції автоінспекції, яка передбачала б зацікавленість її працівників саме в поліпшенні ситуації на наших дорогах. Власне кажучи, певною мірою саме це й передбачають зміни до Адміністративного кодексу, й опір ДАІ їхньому запровадженню вбачається не чим іншим, як захистом відомчих, а не громадських інтересів.