Відпустка – скасовується?

Туризм – це одна зі сфер, що постраждали від карантину найбільше. Від початку закриття кордонів туристичним компаніям довелося оперативно повертати громадян України на Батьківщину. А тури, що мали б відбутися вже у карантинний період, – переносити на невизначений термін.

«Зараз найскладніша ситуація з турами, які вже були продані, – пояснює директорка туристичної фірми «Київські фрески», гід Анжела САВЧЕНКО. – Потрібно розуміти, як здійснювати переноси, куди переносити, як домовлятися з авіакомпаніями. Це найскладніший момент, який потрібно пережити. Туроператори, з якими ми працюємо, у ситуації не винні, але вони не можуть скасувати тури та повернути гроші. Такої можливості не надають ні перевізники, ні готелі. Кожен готовий перенести на якусь невизначену дату, але не повертати гроші».

Вести бізнес в умовах карантину для турфірм – неможливо. Щоб планувати поїздки, людям потрібно точно знати, коли саме вони будуть дозволені та й скільки це буде коштувати. А відповідей на ці питання поки нема. Як же ринок туристичних послуг переживе карантин та як виглядатиме туризм після пандемії?

ТУРИЗМ – ЗА ДВОСТОРОННЬОЮ ДОМОВЛЕНІСТЮ

Перспективи туристичного ринку на найближчий час виглядають дуже невизначено. Не секрет, що пережити цю непросту ситуацію зможуть не всі гравці ринку, розповідає президент Української асоціації туристичних агенцій Антон РУДІЧ: «У малих операторів – малі проблеми, у великих – вони значно більші. У великих компаній великий штат персоналу, величезні депозити у деяких авіакомпаній, величезні витрати. Тому їм карантин переносити ще складніше, ніж малим нішевим гравцям. Втрати можливі, і, на жаль, це відобразиться на туристах. Якщо туристи заплатили оператору за тур, він перенісся, а оператор не зможе продовжити роботу, то навряд чи він поверне гроші, які вже перерахували готелям та авіакомпаніям».

З карантину рано чи пізно доведеться виходити, але ніхто достеменно не знає, коли саме. За найбільш оптимістичними прогнозами, туристичний сезон розпочнеться ще наприкінці літа. Щоправда, є й варіанти, за яких кордони відкриють у вересні, а то й у середині осені. Країни, що живуть переважно за рахунок туризму, зацікавлені у відкритті кордонів якомога швидше. Але є й ті, хто займає категоричну позицію. Наприклад, Канада не збирається пускати туристів, поки не з’явиться вакцина від COVID-19.

«Можливо, держави самі будуть приймати рішення про відкриття повітряного простору у двосторонньому порядку, якщо у обох ситуація буде стабільна, – розповідає Антон Рудіч. – Якщо ж у нас самих епідемія не завершиться – не буде мати значення, як будуть реагувати інші країни, нас ніде чекати не будуть. Як бачимо, захворювання у країнах Європи вже іде на спад. Туреччина, на жаль, поки має ріст захворюваності. Єгипет епідемія не зачепила, але як будуть розгортатися події – ще не зрозуміло. Якщо дивитися на приклади інших країн, активна фаза поширення хвороби триває місяць-півтора. Час до літа поки ще є».

До всього, щоб відновити транспортне сполучення між країнами, а з ним і туристичні поїздки, усі держави повинні переглянути системи безпекового контролю, зокрема у аеропортах, пояснює Антон Рудіч: «Система контролю поки не представлена, оскільки всі кордони закриті. Але вона потрібна буде для перетину кордонів в усіх випадках, на рівні всіх держав. Важливо мінімізувати ризики, адже ніхто не захоче завозити до себе інфікованих людей».

ВТОМА СТИМУЛЮЄ ПОПИТ

Коли після карантину підприємцям дозволять відкрити ресторани, кав’ярні та непродовольчі магазини – потік клієнтів у них, найімовірніше, швидко відновиться до попереднього рівня. Адже звички та потреба в базових товарах у людей нікуди не зникли. З туризмом ситуація дещо складніша. Подорожі для більшості з нас належать до вторинних витрат. Чим стабільніший наш матеріальний стан, тим більший попит на поїздки. Тому, навіть коли кордони відкриють, галузь не відновиться у тих обсягах, які були до початку епідемії. Водночас,Антон Рудіч переконує, певний попит на подорожі все ж буде.

«Люди вийдуть з карантину дуже морально втомленими. І саме відпочинок «все включено» – це те, що їм зараз найкраще б підійшло. Замість стін, які вони бачать 24 години на добу вже чотири тижні, дивитися на море і потягати якийсь коктейль – це те, що найбільш приваблює. Тому ми сподіваємося, що попит буде. Щоправда, не такий, як останні чотири роки, коли він ріс шаленими темпами», – прогнозує експерт.

Як пояснює пан Рудіч, туристичний ринок почне працювати, щойно стане відомо, коли відкриють кордони. Вже тоді туроператори зможуть будувати плани, формувати вартість та бронювати тури на місяць чи два наперед.

БЕЗ МИЛА, АНТИСЕПТИКІВ ТА З ДЕРЕВ’ЯНИМИ ТУАЛЕТАМИ

Поки дуже ймовірно, що карантин всередині країн завершиться раніше, ніж відкриють кордони. Тому частина експертів сфери туризму прогнозують, що спочатку в кожній країні світу буде розвиватися внутрішній туризм, а вже потім – міжнародний. Водночас українські представники туристичної сфери щодо цього досить скептичні.

Анжела Савченко працює на ринку внутрішнього туризму вже 15 років. За її словами, головне у роботі з людьми – це безпека. Пандемія, яку переживає світ, диктує свої безпекові вимоги, якими наш внутрішній туризм узагалі раніше не переймався. Пані Анжела розповідає про реалії, які європейському туристу навіть складно було б уявити:

«Найелементарніше, що від нас вимагають, – це дотримання чистоти. Але якби негласний ревізор проїхався музеями, які зараз зачинені, дорогами України, де мають бути санітарні точки, і подивився, скільки в нас реально є туалетів, з яких можна вийти і нормально помити руки, він був би шокований. Наприклад, Батуринський заповідник. При всій моїй повазі та тривалій співпраці з ним, я озвучу вам наші реалії. Там єдина точка – Палац Розумовського. Якщо ви вийдете з цитаделі та скористаєтеся туалетом, який знаходиться на вулиці і в якому дихати не можна, про гігієну і мови нема. У наших туристів завжди з собою є вологі серветки та антисептики, але цих засобів мало. Нема установки на гігієну в рамках держави. За останні 10 років основне населення в нас переїхало у міста, кількість сільського населення зменшилася, але підхід до санітарно-гігієнічних норм у нас не змінився. Наявність туалету, збитого з дошок, для нас нормальне явище на музейних територіях. Це абсурд, але це є».

Також для внутрішнього туризму необхідні закодонавчо визначені правила роботи. Наприклад, чи має бути температурний контроль туристів і хто його має здійснювати? Чи повинні туристи носити маски? На яких умовах здійснювати автобусні перевезення? Окреме питання і до роботи місцевих музеїв.

«Як вони будуть забезпечувати дезінфекцію приміщень? Яким чином і по скільки відвідувачів будуть пускати на свою територію? Зауважте, в більшості своїй музеї не побудовані з нуля – це будівлі, що пристосовані під музеї. Там уже порушені розрахунки допустимої норми перебування людей на певній площі. Наприклад, краєзнавчий музей у Богуславі – дуже малий. Зазвичай ми всі там нормально розміщалися, але за умов збереження дистанції це буде складно. Тому, як на мене, якщо внутрішній туризм і буде працювати, то на рівні індивідуального туризму. Це не буде пов’язано з туристичними фірмами», – резюмує пані Анжела.

Антон Рудіч готовий дати внутрішньому туризму шанс. Але, на його думку, ситуація буде багато в чому залежати від власників об’єктів туристичної інфраструктури:

«Шанси у внутрішнього туризму з’являються. При цьому, якщо гравці цього ринку підвищать ціни за відсутності сервісу, то це рішення все зіпсує. Варто зазначити, що внутрішньому туризму зараз не буде допомагати держава. Гроші, які від початку заклали до бюджету на його розвиток, нині забрали через секвестр. Внутрішній туризм не отримає 240 мільйонів, які планувалися на просування та інфраструктурні об’єкти. Все це доведеться робити самостійно. Це можливо, адже попит повинен бути. Потрібно просто цим правильно скористатися. Хто буде більш інноваційним, намагатиметься модифікувати свій бізнес під карантинні умови, той і зможе отримати вигоду від ситуації».

БАЛАНС ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ

Подорожувати стане дорожче чи навпаки, поїздки суттєво впадуть у ціні? Однозначних відповідей на ці питання немає, адже для обох варіантів розвитку подій є свої передумови:

«Відсутність туристів та падіння попиту має вести до зменшення ціни на послуги, – розмірковує Антон Рудіч. – Але, з іншого боку, після карантину туристична сфера вимагатиме іншої якості сервісу в частині безпеки, що збільшує собівартість. Якщо в автобусі на 50 людей можна буде возити лише 25, щоб зберігати дистанцію, це збільшить вартість перевезень, а працювати в збиток – нема сенсу. До того ж, мабуть, не всі готелі цього року відкриються, декому не вигідно буде це робити. Відповідно, зменшиться як попит, так і пропозиція. Це може збалансувати ринок. Але передбачити ціни зараз неможливо».

Чи будуть українські туристи подорожувати за кордон або по країні – поки під питанням. Але зараз уже напевне можна сказати, що потік туристів з-за кордону в Україну суттєво впаде. Питання безпеки вийдуть для іноземних туристів на перший план, а ми поки не в змозі вирішити їх належним чином. Тому очікувати, що когось приваблять наші відносно низькі, як для Європи, ціни, зараз не варто.