Війна за історичне передмістя Чернігова

Чернігівська будівельна фірма «Геліодор» не відмовляється від спроб щодо зведення багатоповерхових будівель в історичному передмісті стародавнього Чернігова. Замовник будівництва КП «Чернігівбудінвест» звернувся до суду, щоб скасувати заборону державної архітектурно-будівельної інспекції на будівництво в історичній зоні. Юристи комунального підприємства вимагали в суді скасувати штраф – 124 тисячі гривень, який на них наклали державні інспектори.

БУДІВЕЛЬНИКИ ПРОГРАЛИ СУД

Скандальна історія з будівництвом багатоповерхівок напроти Єлецького Успенського монастиря в Чернігові набуває все нових обертів (нагадаємо, «День» писав про неї у №№ 202 і 224 від 6 листопада і 8 грудня 2015 року відповідно). Як повідомлялося раніше, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області зупинило будівництво біля монастиря, скасувавши реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва п’ятиповерхових житлових будинків по вул. Князя Чорного, 4а (І-ІІІ черги будівництва). У протоколі інспектори зазначили причину заборони на будівництво – «за подання недостовірних даних у дозвільному документі». Зокрема, під час перевірки працівники інспекції виявили, що у поданій декларації проектну документацію було розроблено не до кінця, а саме – немає робочого проекту на другу та третю черги будівництва. Інспектори встановили: земельна ділянка, запланована під забудову, є пам’яткою археології місцевого значення. Історики стверджують, що на цій території існувало давнє поселення – передмістя стародавнього Чернігова, яке датують Х–ХІІІ стст. Крім того, будівельники не погодили першу чергу будівництва з Департаментом культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської облдержадміністрації. Всі ці факти дали підстави ДАБІ зупинити будівельні роботи, скасувати декларації про початок будівельних робіт. Порушника ж було оштрафовано на 124 тисячі гривень.

Замовник зі свого боку звернувся до суду, щоб скасувати припис інспекції. Позов КП «Чернігівбудінвест» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області розглянули в Чернігівському окружному адміністративному суді.

Свій захист юристи комунального підприємства побудували на тактиці нападу. Зокрема юристка «Чернігівбудінвесту» Катерина Шестак дорікнула інспекторам тим, що вона не розуміє, на яких підставах представники інспекції проводили перевірку документації.

Головний державний спеціаліст управління архітектури державної інспекції в Чернігівській області Дмитро Макойлик парирував її випад, наголосивши на неповноті робочого проекту, який не дає підстав будівельникам починати роботи.

Юристка комунального підприємства відбивала атаку звинуваченнями у перевищенні службових повноважень інспекторами служби під час перевірки. За її словами, були допущені численні порушення законодавства. «Ми просимо задовольнити наші вимоги у повному обсязі і визнати дії інспекції незаконними», – сформулювала суть вимог замовника будівництва Катерина Шестак.

Зі свого боку спеціаліст державної архітектурно-будівельної інспекції заявив, що представники забудовника всіляко заважали проведенню перевірки, не написали власні зауваження в протоколі і взагалі відмовилися від отримання протоколу.

Заслухавши обидві сторони, суддя окружного адміністративного суду Ірина Соломко постановила повністю відмовити КП «Чернігівбудінвест» у задоволенні позову та зобов’язала підприємство сплатити накладений інспекцією штраф. В комунальному підприємстві одразу заявили, що подаватимуть апеляцію на рішення чернігівського суду.

Попри заборону працює бульдозер

МЕМОРІАЛЬНИЙ САРКОФАГ НА МІСЦІ ЗАБУДОВИ

Розгляду апеляції не дочекалися: вже наступного дня на ділянці, призначеній під забудову, працював екскаватор. Громадські активісти припустили, що під виглядом археологічних розкопок будівельники копають новий котлован, щоб згодом залити фундамент.

Розкопки з допомогою технiки

Як пояснив керівник розкопок Андрій Козаков, окрім археологів на ділянці нікого немає. За його словами, баластні шари знімають механічним способом через те, що вони не є цінними для науки.

Незважаючи на відносно короткий строк проведення розкопок, вже є перші видимі результати. «Попередньо ми бачимо кілька плям, які є залишками будівель ХІ–ХІІ стст. Імовірно, це залишки житлових кварталів стародавнього Чернігова», – каже історик.

Це вже другий етап досліджень. На місці, де попри відсутність дозволів збудовано фундамент, наприкінці літа археологи знайшли цікаві артефакти. Серед них – дерев’яний меморіальний саркофаг ХІ ст. Також, за словами Андрія Козакова, було виявлено дві житлові будівлі ХІІ ст. «Очевидно, одна з них була будівлею, в якій жив священик, що служив у Єлецькому монастирі», – припускає куратор розкопок.

Рiг тура, знайдений у Чорнiй могилi

Не виключає археолог існування й більш давніх історичних об’єктів на території ділянки, відведеної під забудову. Поблизу неї знаходиться історична пам’ятка – Чорна могила (датована Х ст.), котра є унікальною не тільки для Чернігова, а й для всієї України. За переказами, це місце поховання засновника Чернігова – князя Чорного. Існує й інше припущення. Деякі історики стверджують, що в могилі поховано сучасника князя Святослава, згаданого у «Повісті минулих літ» під 968 роком – воєвода Претич з «іншого боку Дніпра». Поряд із Чорною могилою раніше був ще один подібний курган – княжни Черни.

Чорна Могила, 1870-ті рр. Iлюстрацiя до книги «Земля i люди. Загальна географiя» (т.5) Жана-Жака Елiзе Реклю, 1880

Ділянка, яку Чернігівська міська рада минулого скликання виділила під забудову, розташована в охоронній зоні Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Шанувальники старовини Чернігова пропонували включити до «Реєстру Герострата» директора КП «Чернігівбудінвест» Віталія Собіченка, який є замовником будівництва, та інвестора – керівника будівельної фірми «Геліодор» Льва Сороновича. На переконання громадськості, згадані керівники будівельних компаній руйнують історичне та архітектурне середовище Чернігова, розташоване поблизу унікального архітектурного комплексу споруд національного значення ХІІ–ХVІІІ століть.