Волиняни з усього світу зберуться над Світязем

Подружжя американських юристів Мирослав і Зірка Смородські приїхали на університетську базу відпочинку «Гарт», де відбулося перше засідання оргкомітету з підготовки конгресу, з містечка Рафалівка, яке на межі Волині та Рівненщини. Хоча сам пан Мирослав народився вже в Австрії, звідки родина після Другої світової війни емігрувала у США, проте відоме волинське містечко навіває на нього ностальгію. Звідси походять, каже, корені його роду. А з роками прийшло і розуміння, що треба допомагати своїй малій батьківщині, тому так гаряче сприйняв він, як і багато інших вихідців з Великої Волині, звістку про майбутнє зібрання. Мирослав Смородський зробив у США гарну кар’єру юриста, проте останнім часом інтереси його як фахівця отримали чітке міжнародне спрямування, і окремим рядком стоїть тут Україна.

Наразі найбільший інтерес до майбутнього конгресу вихідців з Волині виявили ті люди з волинським корінням, котрі мешкають у США, Канаді, Іспанії, навіть Австралії. Хоча є і представники нашого роду-племені, котрих життя завело у Росію та інші колишні союзні республіки. Ідея такого зібрання належить ректору Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, професору Ігорю Коцану. До конгресу, повідомив він, виш підготує збірник з розповідями про вихідців з Волині. Адже є немало наших земляків, про яких знає світ, та не знають у рідному краї... Рішення провести зустріч вихідців із Волині прийняла Наглядова рада вишу, давнім і активним членом котрої є відома волинянка, головний редактор всеукраїнської газети «День» Лариса Івшина.

Університет уже має досвід подібного великого зібрання, бо приймав на базі «Гарт» на березі української перлини — озера Світязь — кілька сотень учасників міжнародного конгресу науковців, які вивчають українську історію. Сам конгрес мають зібрати не раніше 2015 року, адже має бути проведена велика підготовча робота, чим займуться університет та Міжнародна громадська організація «Волинське братство». Свого часу ініціатором його появи був академік Микола ЖУЛИНСЬКИЙ.

— Мета майбутнього світового зібрання вихідців із Волині — згуртування волинян, незалежно від того, де вони мешкають тепер, аби вони усвідомили свою і нинішню причетність до історії та культури цікавого краю, відповідальність за його розвиток, — каже він. — У перспективі ж ми хотіли б, аби постав Центр досліджень Волині — як окрема науково-дослідницька інституція. У цьому плані багато що зроблено, наприклад, у Канаді, але добре було б, аби деякі архівні матеріали були все ж таки на Волині, щоб це не загубилося по світах. Бо нам має бути цікавою наша історія, і нам має боліти наше майбутнє. Друга мета зібрання — підтримати Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, у якому проводять цікаві дослідження, готують до друку величезну працю — «Енциклопедію Волині». І у цьому виданні має бути поменше так званих «білих плям». Минуле, XX століття, ще надто мало досліджене. Наприклад, період так званої Волинської трагедії. Ми повинні мати з цього приводу виважене історичне дослідження, бо без цього мало готові до полеміки, яка виникає. І таких прикладів чимало.

На мою думку, у Луцьку має з’явитися і своя художня галерея чи музей образотворчого мистецтва, де б могли представити свої роботи талановиті вихідці з Волині. Їхні роботи — десь по світах, які їх оцінили, а на батьківщині про це визнання можуть і не знати. І врешті без виховання регіонального патріотизму не буває і патріотизму державного.