«Я завжди задовольняюся найкращим»

Новий рік, всупереч усім запереченням раціоналістів, за самою суттю своєю є феноменом містичним. Хоча б — але не тільки — тому, що він пов'язаний із таємничим поняттям Часу, розгадка якого вислизає від сучасних філософiв так само, як вона втiкала від мудреців давнини. Тому люди різного віку мають повне право очікувати від цього свята якщо не особливих подій, то особливого стану духу (що має набагато більше значення). І недивно, що на Новий рік уявлення людей про реальне відхиляються від звичайних і звичних, душа наповнюється очікуванням (часто безпредметним) і прагне заглянути за межі тісних і набридлих трьох декартових координат. Усе стає можливим і дозволеним.
Користуючись згаданими новорічними особливостями, ми вирішили знехтувати незручною межею між матеріальним і духовним і запропонувати читачеві інтерв'ю з людиною, яка хоча й пiшла з цього світу 40 років тому, залишається для багатьох проникливим мудрим політиком, блискучим письменником і гострословом. (Як казав гоголівський Собакевич: «А что из этих-то людей, которые числятся теперь живущими? Это мухи, а не люди!»)
Отже — інтерв'ю з Вiнстоном Леонардом Спенсером Черчiллем, прямим нащадком у дев'ятому коліні за батьківською лінією славетного герцога Джона Черчiлля Мальборо.

— Вельмишановний сер! Як ви ставитеся до переходу в інший світ — адже ніхто не вічний під сонцем?

— Я готовий до зустрічі з Творцем. Інша справа, чи готовий Творець до такого тяжкого випробування, як зустріч зі мною.

— Ви віруюча людина?

— На самому початку життя я прийняв систему поглядів, яка полягає в тому, що я вірив у те, в що хотів, і водночас давав можливість розуму рухатися туди, куди він міг. Мене не турбувала несумісність мислити в одному напрямі й вірити в іншому... Старий дуже добрий до мене. Який старий? Господь Бог, звісно.

— Побутують настійні чутки про ваше аристократично поблажливе й навіть зневажливе ставлення до сучасної демократії — найбільш цінного надбання західного суспільства. Чи це не перебільшення?

— Для мене немає сумніву, що демократія — це найгірша форма правління, вигадана людьми, хоча всі інші системи управління — ще гірші. Адже за наявних політичних інституцій іноді навіть доводиться зважати на чужу думку. Думаю, що найкращим аргументом проти демократії є п'ятихвилинна бесіда із середнім виборцем.

— Що таке «дипломат» у сучасному світі?

— Це людина, яка двічі подумає, перш ніж нічого не скаже.

— А що, на вашу думку, слід розуміти під словом «політик», сер?

— Відповідь очевидна — хороший політик має вміти передбачити, що станеться завтра, через тиждень, через місяць і через рік. А після закінчення термінів переконливо пояснити всьому світу, чому нічого з передбаченого не сталося. Втім, у будь-якому разі, заглядати дуже далеко вперед — для політика недалекоглядно й небезпечно.

Додам, що політик не може бути фанатиком — людиною, яка не здатна не лише вчасно змінити свої погляди, а й не може змінити навіть тему розмови.

— Чи існує таке поняття, як «політична чесність»? Чи завжди Британія дотримувалась підписаних нею угод з іншими країнами?

— Якби ми твердо, завжди й незалежно від обставин дотримувались усіх своїх угод i обіцянок, це була б цілковита катастрофа для країни.

— Ви завжди були блискучим оратором, завжди володіли увагою будь-якої аудиторії, налаштованої до вас як дружньо, так і вороже. У чому секрет вашої ораторської майстерності?

— Хороший виступ мусить мати хороший початок і хороший кінець. Але ці початок і кінець мають бути якомога ближчі один до одного. Оратор мусить вичерпати тему, але не має права вичерпати терпіння слухачів.

— Вам приписують цілу низку несхвальних висловлювань про Росію й росіян. Такі, наприклад: «Будь-який договір із Росією коштує рівно стільки, скільки коштує папір, на якому він написаний». Або: «У Росії немає доріг — лише напрямки». Ви справді казали так або це лише пусті домисли?

— Світом ходить жахлива кількість брехливих домислів, але найстрашніше полягає в тому, що половина з них — чиста правда. Принаймні, я не відмовляю росіянам у повазі за те, що вони так блискуче долають труднощі, які створюють самі. Але мене розділяють з ними переконання — соціалісти вважають пороком отримання прибутку, а я — отримання збитків.

— У роки війни ви встановили для своїх підлеглих режим, дуже схожий на сталінський: робочий «день» тривав далеко за північ. Не всі це витримували. У чому секрет вашої працездатності й довголіття?

— Я ніколи не стояв, коли можна було сидіти, і ніколи не сидів, коли можна було лежати. І завжди легко задовольняюся найкращим.

— Ваша іронія, сер, не щадить не лише оточуючих, але часом і самого себе. Небагато гострословів здатні на це. Що це — відсутність самоповаги?

— Людина має ставитися гранично серйозно до всього того, що вона робить, чим займається, але ніколи — до самої себе.

— Прислів'я каже, що розумні люди вчаться на помилках інших? Чи так це?

— Не думаю. Але велику перевагу на життєвому шляху має той, хто досить рано зробив ті помилки, на яких він зможе потім учитися. Понад те, розумна людина не робить усі можливі помилки сама — вона дає шанс й іншим людям. Що ж до мене, я завжди радий учитися, але мені не завжди по душі, коли мене вчать.

— Вельмишановний сер! Сьогодні у британському суспільстві й Англіканській церкві вибухають скандали, пов'язані з так званими нетрадиційними сексуальними стосунками. Як ставилися до цього ви?

— Якимось чином це залишилося поза межами моїх інтересів. Згадую, однак, що неможливо було домогтися, щоб британський суд присяжних ухвалив вирок за содомію. Половина присяжних не вірила в те, що щось подібне можливе фізично, а решта — сама займалася цим.

— Як ви ставитеся до складнощів сімейного життя?

— Значно легше і спокійніше управляти нацією, ніж виховувати чотирьох дітей.

— Ваше ставлення до сучасної молоді?

— Ця сучасна молодь робить усе, що хоче. Батьки здатні контролювати своїх дітей лише в один період — до їхнього народження.

— А хто має більшу владу — вчитель чи прем'єр-міністр?

— Вчителі мають владу, про яку прем'єр-міністри можуть лише мріяти.

— Ви зберегли фантастичну працездатність, що не залежить від обставин і здоров'я. Це характер чи звичка?

— У моєму віці я вже не можу дозволити собі поганого самопочуття — тільки в молодості допустимо розслаблятися.

— Чи любите ви тварин? Яких і за що?

— Я люблю свиней. Собаки дивляться на нас знизу вгору — це дуже зобов'язує. Кішки — зверху вниз — їхня зарозумілість дратує. Лише свині дивляться на нас як на рівних.

— Що таке для вас успіх?

— Успіх — це перехід від однієї невдачі до іншої з наростаючим ентузіазмом!

— І останнє запитання: щоб ви сказали, сер, про останні події в нашій країні?

— Думаю, що зміна політиків не завжди означає зміну влади в державі. Стережіться сюрпризів на цьому шляху, панове!