Як не стати жертвою фальшивомонетників

20, 50 і 100 гривень — це найпопулярніші купюри, які останнім часом активно обирають для підробки фальшивомонетники Донецької області. Особливою популярністю користуються 100- доларові банкноти нового зразка (з великими портретами). Унаслідок почастішання підробок загальна сума фальшивих купюр, вилучених у регіоні з обігу минулого року, становила 36 тис. грн., 3,5 тис. доларів і 1,4 тис. євро. А найбільша сума, вилучена у «бригади» фальшивомонетників — 800 тис. грн.

БІЗНЕС НА ГРОШАХ

Як запевняють правоохоронці Донеччини, популярність згаданих купюр зумовлена передусім тим, що їх сфальсифікувати найпростіше — скажімо, 20-ти й 50 гривневі банкноти новогозразка (зелені й фіолетові) мають дуже мало відтінків кольорів, що дає шанс будь-кому, хто має навички роботи з певними комп’ютерними програмами, створити цілком ефектну копію. Ці ж банкноти виявляються й менш захищеними різними елементами «грошового захисту» (водяними символами, визначеними відзнаками).

Взагалі, за словами фахівців, навіть найскладніші елементи купюр сьогодні підробити не так важко, особливо якщо йдеться про гривню й долар. Євро сьогодні вважається найякіснішою валютою: вона має дуже багато настільки тонко виконаних мір захисту, що навіть «найпрофесійніша» фальшивка виглядає незграбною і її легко розпізнати. А от долар, на жаль, щодо захисту дуже слабкий — іноді довірливі громадяни «купуються» навіть на звичайні ксерокопії, приймаючи їх за справжні гроші. «З погляду захисту гіршою за долар валюти немає. Наші гривні захищені значно краще. А от з російським рублем така ж ситуація, як із доларом», — стверджує начальник відділу касових і грошових операцій ВАТ «Укрексімбанк» Алла Бондар. За її даними, лише з початку року в області було вилучено 40 підроблених банкнот номіналом 100 доларів.

Узагалі, як зазначають фахівці, підроблені гроші можна визначити передусім за якістю паперу — якщо купюра надто цупка або ж надто тонка на дотик, отже вона фальшива. Напевно, саме від браку важливого матеріалу загалом кількість фактів підроблення грошей у Донецькій області істотно зменшилася: якщо ще 2005 року в регіоні було вилучено 196 фальшивих купюр, а 2006-го — 213, то вже 2007 року їх виявилося всього 116.

Саме такий бізнес мали п’ятеро фальшивомонетників з м. Дзержинска Донецької області, які, використовуючи комп’ютерну техніку, підробляли купюри великого номіналу. Як повідомляє ЦГЗ УМВС України в Донецькій області, ними виявилися молоді люди (ватажком банди був чоловік 22 років), які збували фальшивки на місцевих ринках і були затримані на місці злочину. Під час обшуку в їхній «лабораторії» міліція виявила залишки грошей «власного виготовлення» й готові купюри на загальну суму 670 гривень.

А загалом 2007 року працівники обласної Державної служби в боротьбі з економічними злочинами в Донецькій області виявили 16 майстерень з виготовлення фальшивих грошей: непримітних квартир, оснащених комп’ютерами, принтерами й пристосуваннями для нанесення рельєфного зображення на купюру. Усе це дуже доступна техніка... Складнішою є робота з так званими матрицями або грошовим кліше, однак вони далеко не кожному по кишені.

Що ж до так званого образу сучасного фальшивомонетника, то, за словами правоохоронців, цей «бізнес» приваблює насамперед молодих людей (віком 16— 27 років): наркоманів, тих, хто відбув термін ув’язнення й, вийшовши на волю, знову зайнялися своїм злочинним промислом. До речі, Донбас вирізнився ще й тим, що саме на його території минулого року спіймали наймолодшого фальшивомонетника України — 14 річного підлітка зШахтарська, котрий намагався підробити дрібні купюри.

Крім того, за даними А. Бондар, часто фальшивими банкнотами (переважно доларами) Україну забезпечують східні країни — Північна Корея, Афганістан і Пакистан.

«ЗОНИ РИЗИКУ»

Найімовірніше, фальшиві гроші, за даними правоохоронців, можна отримати аж ніяк не в банках або пунктах обміну валют (хоч і там теж): як правило, підроблені купюри збуваються на ринках, автозаправних станціях і в об’єктах стихійної торгівлі. За словами Алли Бондар, дуже часто клієнти навіть не здогадуються, що в їхніх руках фальшивка, а коли це виявляється, починають побоюватися, що їх вважатимуть фальшивомонетниками й примусять відповідати за це. Як зазначають касири, в такому випадку клієнтові нічого не загрожує — крім того, що з підробленою купюрою доведеться розпрощатися: в Україні немає практики заміни фальшивих грошей на справжні.

Клієнт сам може написати заяву з проханням ідентифікувати сумнівні гроші. Тоді, перш ніж відправити їх на дослідження до Національного банку, йому доведеться вказати всі свої дані. Якщо гроші фальшиві, банк повідомляє про це правоохоронним органам, а власник фальшивки буде змушений свідчити — можливо, з його допомогою можна буде прослідити, звідки прийшла ця купюра, й вийти на слід злочинців. А от залишити виявлені фальшиві гроші «на згадку» не вийде: згідно з вимогою Нацбанку, касири в банках просто зобов’язані вилучати підробки, а якщо їх знайдуть при обшуку в кого-небудь удома, то їхньому власникові доведеться довго доводити, що це лише сувенір, а не сліди незаконного бізнесу.

Законодавством України передбачено серйозне покарання за підробку грошей — мінімум три—п’ять років позбавлення волі. Якщо виявиться, що злочинець уже раніше був судимий за цей промисел або ж партія купюр, вилучена в нього, буде дуже великою (понад 40 тис. грн.), термін ув’язнення може зрости 10 років. Якщо ж підробка була в особливо великих розмірах (понад 80 тис. грн.), або ж якщо злочин скоїла група людей, злочинці отримають 8—12 років з конфіскацією майна. До речі, лише 2007 року Управлінням у боротьбі з економічними злочинами в Донецькій області було порушено 18 кримінальних справ за ст. 199 КК України, яка передбачає покарання за виготовлення, перевезення, пересилання через територію України фальшивих купюр. Наразі момент у всіх цих справах триває розслідування.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯ?

Для бажаючих не вскочити в халепу, поради банківських касирів прості: гроші треба перевіряти «не відходячи від каси», бути особливо уважними при отриманні великих банкнот «з рук» у місцях стихійної торгівлі. Як зазначають експерти, справжні банкноти може розпізнати навіть нефахівець — достатньо знати їхні відмінності. Крім згаданої щільності паперу варто звернути увагу ще й на чіткість зображень, наявність водяних знаків, а також зміну кольору номіналу купюри при зміні освітлення, що характерно для гривні. Ще одна ознака — на гривневій купюрі має дуже добре промацуватися найменування банку- емітенту, а на доларовій таку властивість має назва країни-виготівника. Що ж до євро, то тут усе набагато простіше — достатньо подивитися купюру на просвіт, й буде помітно, що на справжній банкноті номінал під певним кутом змінюється на знак Євросоюзу.

За словами А. Бондар, сучасні технології вже настільки високо розвинені, що фальшивомонетники тепер можуть підробляти навіть спеціальну фарбу, що змінює колір, усю шорсткість і мікротекст на банкноті, й у підсумку іноді до рук правоохоронців потрапляють купюри, що практично за всіма ознаками відповідають справжнім. Аби максимально вберегтися від цього, фахівці рекомендують не здійснювати валютообмінних операцій і операцій, при яких доводиться розраховуватися валютою, поза установами, де не можуть перевірити її автентичність. Також бажано не оперувати великими сумами при купівлях або інших операціях на вулицях, стихійних ринках і в малознайомих, погано обладнаних обмінних пунктах. У легальних пунктах і великих магазинах гроші ще можуть замінити, а от на ринку вимагати заміни іноді навіть просто небезпечно. З другого боку, якщо ви отримаєте фальшиву купюру з банкомату, вам навряд чи вдасться чогось добитися — це прикре непорозуміння просто спишуть на недбалість банківських працівників, та й довести, що банкнота прийшла саме з банкомату, іноді буває просто неможливо.

За словами правоохоронців, чим більше жителі регіону приділяють увагу власній безпеці, тим краще для них самих — промисел фальшивомонетників просто не процвітатиме, якщо кожний буде завжди пильним й просто не дозволить себе обдурити.