Як організувати системну евакуацію?

Після трагічних подій у Маріуполі волонтерка громадської ініціативи «Восток-SOS» Олександра Дворецька у соціальній мережі написала пост, що треба піднімати на ноги не лише пересічних громадян, а й органи місцевої влади, Державну службу з надзвичайних ситуацій, відповідні міністерства — для евакуації людей із зони активних бойових дій на сході України. Колеги Олександри обдзвонили усіх. З’ясувалося, що причин для евакуації у влади немає, це просто волонтери нагнітають ситуацію...

У ЗОНІ АТО ЛИШАЄТЬСЯ П’ЯТЬ ТИСЯЧ ДІТЕЙ-СИРІТ

Громадська ініціатива «Станція Харків» звітує про 100-200 звернень із проханням вивезти людей подалі від війни щодня. Півтори тисячі заявок отримала за останні тижні ГО «Українські рубежі».

— Ми працюємо, але не працює держава, — зазначає координатор «Гуманітарної місії допомоги мирному населенню зони військового конфлікту» Євген Каплін. — Ще місяць тому ми говорили, що у Дебальцевому скоро буде напружена ситуація. Більшість людей або сидять у підвалах, або намагаються виїхати до родичів. У місті немає води, газу, світла, підірвано хлібозавод, не працюють комерційні перевізники...

У Євгена є маленький автобус, розрахований на шість сидячих місць. Був випадок, коли в ньому їхало 16 осіб (!).  Та попри це волонтери просять від влади не великі автобуси, а конкретних дій. Була й заява Омбудсмена з прав дитини Миколи Кулеби, що передусім із зони АТО треба евакуювати дітей-сиріт, яких там лишилось п’ять тисяч. Відповідні звернення до уряду Кулеба подав, щоправда, як сам визнає, із запізненням. За майже рік бойових дій заходи щодо евакуації мали б працювати як чітко злагоджений механізм. Однак після впровадження пропускного режиму вивозити людей стало ще складніше.

ЧЕРГА ЗА ПЕРЕПУСТКОЮ: О 9-й РАНКУ — ВЖЕ 700 ОСІБ

Марина з Дніпропетровська розповіла «Дню», з якими труднощами до неї виїжджали її мама та сестра з Донецька. Жінка каже, що люди не були вчасно поінформовані, не всі мають доступ до українського телебачення чи Інтернету, інформацію передавали з уст в уста. Уперше родичі Марини намагались виїхати з Донецька саме 21 січня, у перший день роботи пропускного режиму. На той момент на блокпосту ще не працював пункт прийому документів, усіх, хто не мав оформлених пропусків, повертали назад.

МАРІУПОЛЬ, 24 СІЧНЯ. НАСЛІДКИ ОБСТРІЛІВ БОЙОВИКАМИ СПАЛЬНОГО РАЙОНУ «СХІДНИЙ». ТРАГЕДІЯ ПОКАЗАЛА: ЩОДНЯ РИЗИКУЮТЬ ЖИТТЯМ НЕ ЛИШЕ МЕШКАНЦІ ТЕРИТОРІЙ, ДЕ ВЕДУТЬСЯ АКТИВНІ БОЙОВІ ДІЇ, А Й МЕШКАНЦІ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

— Щоб подати документи, треба було виїхати в село Велика Новоселівка, де знаходиться пункт прийому документів. Але скільки я не дзвонила, всі телефони не відповідали, були зайняті або включався факс. Є багато людей, які хочуть оформити ці пропуски, але не можуть. Той, хто потрапляє у Велику Новоселівку, розповідає, що там немає можливості опрацювати таку кількість заяв. Люди приходять зранку, займають чергу і стоять цілий день. Знайомий розповідав, що приїхав на дев’яту ранку і був уже семисотий у черзі, — розповідає Марина.

«ДОЇЖДЖАЮТЬ ТІ, КОМУ ДОПОМОГЛИ ВОЛОНТЕРИ...»

Проблема житла зараз актуальна, як ніколи. І тут мав би допомогти закон «Про переселенців», за яким держава зобов’язана надавати тимчасове житло внутрішньо переміщеним особам терміном на півроку. Та система не працює: список помешкань не сформовано, порядок отримання теж невизначений. 

— Зараз потік людей знову збільшився. Доїжджають ті, кому допомогли волонтери, а це люди, які просиділи останні дні у підвалі, без засобів до існування, півроку не отримували ні пенсій, ні зарплат. Вони голодні, налякані, у відчаї, часто поранені, — розповідає координатор ГІ «Станція Харків» Єва Гукалова. — Ми можемо прийняти родину на один-два дні, а далі треба відправляти в інші регіони.

А в регіонах місць зараз немає. Харків, який став транзитним містом, офіційно розмістив 120 тисяч переселенців, а за даними активістів — 300 тисяч. Більше вже нікуди.

ВРЯТУВАТИ ЛЮДЕЙ...

Є ще люди з інвалідністю, громадяни з будинків для людей похилого віку, одинокі матері... Євген Струков із БФ «ІНВА СОС ВОСТОК» розповідає, що вони з червня займаються вивезенням цих людей. Та через впровадження пропускної системи не можуть вивозити тих, хто має фізичні вади. Ці люди не можуть приїхати на блокпости, щоб подати свої заяви. На думку Євгена Струкова, треба спростити для інвалідів та членів їхніх родин систему виїзду із непідконтрольних територій.

І ще багато таких «треба» найбільші волонтерські ініціативи сформували у відкрите звернення до Президента, прем’єра, омбудсменів, в РНБО, СБУ, парламент, МВС, Мінсоцполітики, ДСНС та Міжвідомчого координаційного штабу щодо переселенців. Вимагають не просто розробити, а реалізувати програму системної евакуації з усіма її складовими: транспорт, безпечний виїзд, пропускний режим, тимчасові місця проживання. Інакше і далі щодня отримуватимемо відомості про кількість загиблих мирних жителів...

Голос із «ФЕЙСБУКУ»!

Олександра ДВОРЕЦЬКА, голова правління кримського правозахисного центру «Дія», координатор Громадської ініціативи «Восток-SOS», правозахисник:

— Продовжуємо тему евакуації. На сайтах державних органів влади немає жодного звернення, рекомендації для жителів населених пунктів, де зараз відбуваються обстріли.

Сайт для переселенців оновлював новини 22 січня. Актуальних повідомлень немає: «Місць для евакуації немає. Телефонуйте в понеділок, зараз вихідні».

Для ДСНС («МНС») головною небезпекою для громадян залишається тонкий лід. Жителям зони АТО рекомендують телефонувати на 101. У Маріуполі на дзвінок 101 відповідають, що евакуації з міста немає, оскільки немає для цього причин: «Це провокація для дестабілізації ситуації». 30 загиблих, понад 100 поранених — це не причина для евакуації.

Петро ДУДНИК, пастор церкви «Блага звістка» (Слов’янськ, Україна), займається питаннями евакуації мирного населення із зони бойових дій і допомогою для нього:

— Ось зведення з сьогоднішньої евакуації людей через нашу команду, а саме Геннадія і Тетяну Лисенко та Олександра Решетника з Дебальцевого: багато дітей і людей похилого віку. Сьогодні двома автобусами вивезли 57 осіб. У спринтері було 31, а в «Рено» — 26! Частину поранених висадили в шпиталі в Артемівську, частину — в Слов’янську забрали МНСники та відвезли до лікарні.

У підвалах багато дітей, сьогодні було дев’ять, підходили ще люди, запитували, чи будемо завтра, щоб привести дружину з дітьми. Місто реально розкидане за районами, і там є бомбосховища, вчора були в 3-х, сьогодні було ніколи!

Ми беремо всіх і ми єдині, хто під’їздить до підвалів у місті, решта — лише від виконкому, але реально, багато хто просто не може добратися туди, і коли ми вчора з Олександром їх забирали з різних кінців міста, вони просто ридали!