Як заробляти на власному хобі?
На Житомирщині реалізували проект залучення до підприємництва сільських жінок
Неабияку увагу привернув на Житомирщині проект, у ході якого сільських жінок навчали, як зробити власний бізнес. Проект здійснювався в рамках «Програми захисту трудових прав жінок, що проживають у сільській місцевості». Ініційований він громадською організацією «Український Фонд прав людини». Її виконавчий директор Євген Фомін перед стартом проекту розповів, що в рамках ініціативи передбачено тренінги, під час яких жінок навчатимуть основ маркетингу та малого підприємництва; розкажуть, як зробити власне хобі прибутковим, а головне — визначать, хто з учасників справді хоче щось змінити у своєму житті.
«НА 20 СІЛ — ЖОДНОГО РОБОТОДАВЦЯ»
Координатор програми в Житомирській області, голова обласної громадської організації «Жінка» Віталіна СЕВРУК розповіла «Дню» про результати тренінгів, які проводили з жінками Черняхівського, Володарсько-Волинського, Бердичівського районів.
— Безробіття має жіноче обличчя. Приміром, є райони, де на одне робоче місце претендують понад 180 осіб. Або ж на 20 сіл — жодного роботодавця. Якщо, приміром, у Володарсько-Волинському районі чоловіки ще можуть працевлаштуватися, зокрема на підприємствах каменедобувної галузі, то жінкам проблемно знайти роботу.
Не так давно у Верховній Раді були парламентські слухання щодо гендерної рівності, де прозвучала така інформація Федерації профспілок України: 25% українських жінок сьогодні готові зайнятися власною справою, але в них не вистачає інформації, як і з чого почати. Отож ми під час тренінгів спрямовували їхню увагу саме на те, як почати власну справу.
— Ви спілкувалися переважно з сільськими жінками, які перебувають на обліку в центрах зайнятості як безробітні. Як вони сприйняли тему розмови?
— Спочатку ми зустрілися зі словесним опором цих жінок — вони сумнівалися в можливості самим змінити життя на краще, вважаючи, що займатися підприємництвом ризиковано. Деякі говорили, що не бачать свого майбутнього у своїй країні, вже налаштовані на трудову міграцію. Однак ми доводили, що кожна жінка може заробляти на своїй улюбленій справі. При ближчому знайомстві з учасницями тренінгів виявилося, що кожна з них має якийсь хист, своє хобі. Є жінки, які дуже гарно вишивають, і ці вишивки в них купують. Інші займаються розведенням квітів, що теж може перерости в прибуткову справу із захоплення. Багато хто захоплюється кулінарією...
«ТИ МОЖЕШ УСЕ САМА»
— Старт ви зробили з Володарська-Волинського. Як тут стимулювали учасниць?
— Найбільше їх цікавило, що таке бізнес-планування, як знайти ідею для справи в сільській місцевості, а головне — де взяти гроші на відкриття власного підприємства. Про це та інше розповіла президент Житомирського жіночого інформаційно-консультативного центру, тренерка Ірина Бабенко. Під час виступу тренера та презентації бізнес-планів, а особливо під час перегляду фільму «Ти можеш все сама», очі учасниць загорілися, з’явилося багато запитань та ідей. Фільм розповідає про долю чотирьох українських жінок, які зуміли на власному хобі створити успішний бізнес у сільській місцевості. Троє жінок змінили місто на село, бо про це вони мріяли все життя. Цей фільм ще раз підтверджує істину: той, хто насправді хоче досягнути мети, шукає всі можливості; хто не хоче — шукає причини.
До речі, в рамках проекту для всіх українських жінок, що тільки розпочинають власну справу, створено сайт. Через нього вони можуть реалізовувати свою продукцію. Крім того, координатори програми з кожної області розміщують на ньому реальні історії з життя сільських жінок, які зуміли у своєму селі організувати власну справу, яка дає прибуток. Є цікаві матеріали, зокрема про зелений туризм. У західних областях він розвинутий набагато краще, ніж на Житомирщині. Однак, за моїми власними дослідженнями, наш край може мати не гірші результати. Адже є що показати туристам, і той же Музей коштовного каміння у Володарсько-Волинському, Радомишльский замок і ще багато історичних і природних шедеврів. Та й гостей приймати любимо й уміємо. Отож є над чим думати й працювати сільським підприємцям і підприємницям.
Зрозуміло, що одна програма, розроблена громадською організацією, не може вирішити комплекс проблем, які існують у сільській місцевості, — недостатній розвиток соціальної інфраструктури, жіноче безробіття... Тому наша робота в рамках програми — це водночас і намагання привернути увагу влади до того, що в селі живе багато розумних, освічених працьовитих жінок, які здатні на те, щоб працювати на зміцнення економіки України, створюючи власні робочі місця. Можна сказати, що це прихований економічний ресурс в Україні, й потрібно сприяти тому, щоб він виявив себе на повну силу.