Якщо платити — то легально

Минулого тижня у Києві в Українському домі працювала триденна спеціалізована виставка «Освіта і кар’єра». Її було організовано зусиллями центру «Виставки, ярмарки, презентації» (правління товариства «Знання» України) за підтримки державних органів управління і різних навчальних установ. До уваги відвідувачів було надано інформацію про різні курси іноземної мови, про умови здобуття освіти та можливості роботи за кордоном. У роботі виставки також брали участь майже півсотні різних вищих навчальних закладів України.

Одразу після відкриття «День» поспілкувався з першими відвідувачами і попросив поділитися враженнями. Багато школярів і студенти, які бажають здобути другу вищу освіту, були розчаровані, оскільки «представництв» найпопулярніших у країні вищих навчальних закладів вони так і не змогли відшукати. Їм хотілося докладніше дізнатися про Київський національний університет імені Тараса Шевченка, про Київський політех, про «Могилянку», про Київські національні педагогічний і медичний університети... Молодь ображалася, що на свої запитання вони не можуть отримати відповідей, які б їх задовольняли, що їм добре пояснюють тільки у точках, котрі рекламують різні платні курси і навчання за кордоном. До речі, у Німеччині та Австрії українці можуть вступати на безкоштовне вище навчання тільки за наявності диплома вищого навчального закладу 1-2 ступеня акредитації, що прирівнюється там до середньої шкільної освіти, тривалість якої у цих країнах становить цілих тринадцять років. Якщо судити з кількості чоловік біля стендів в Українському домі, то можна зробити висновок, що молодь у нас досить активно цікавиться закордонною освітою. Приваблює можливість пожити в іншій країні, удосконалити розмовну англійську чи іншу іноземну, перспектива попрацювати за кордоном, а також отримати закордонний диплом про освіту, який, як пояснили аспірантки одного з ВНЗ, високо цінують навіть на батьківщині, — у спільних «україно-іноземних» підприємствах.

Серед школярів переважали не майбутні випускники, а десятикласники. Учні цілком логічно вважають, що на початок 11 класу слід встигти визначитися з курсами для вступників до вищих навчальних закладів. Цікаво, що у жодного з опитаних не було сумнівів стосовно вибору майбутньої спеціальності. Питання для молодих людей полягало лише в тому, щоб знайти відповідний ВНЗ. Для Анни Салата (десятикласниці з київської школи № 296), яка має намір стати юристом, одним із головних критеріїв при виборі ВНЗ є хороші умови для занять. Вона бачить ці умови у доброзичливому ставленні викладачів до студентів, у якісному викладанні предметів, у наявності бібліотеки, що містить сучасну навчальну літературу, і навіть у нормальній їдальні, що забезпечує гарячими стравами. Також Аня вважає, що у вищих навчальних закладах повинні протягом усього періоду навчання забезпечувати практикою з майбутньої спеціальності на реально діючих підприємствах. Відвідувачі виставки бачили головною хорошою умовою для навчання — його ціну. Або можливість здобути вищу освіту безкоштовно, або за прийнятну для конкретної сім’ї ціну, називали суму до однієї тисячі умовних одиниць на рік. Платна освіта для тих, хто у змозі за неї заплатити, судячи з відповідей в Українському домі, для молоді уявляється більш привабливою, оскільки багато хто наляканий розповідями знайомих про «плату за оцінки» на «безкоштовних» формах навчання. А загалом атмосфера виставки була якоюсь дуже дисгармонійною. Діловий настрій людей, які шукають майбутню дорогу свого життя, не відповідав сценарію дійства, задуманого організаторами.