«Його надбання не доопрацьоване українцями...»

Садиба родини Липинських у селищі Затурці нині є меморіальним музеєм і пам’яткою національного значення. Проте Іванна Ворошилюк, скрипалька і автор-виконавець родом з Володимира-Волинського, правильно відзначила проблему таких осередків, яка в тому, що «нікому нічого не треба». Виживати їм важко, каже вона, тому що заховані в глибинці. «Не кожен самотужки поїде взнавати, де ж заховані скарби духу... Навіть для мене затурцівську садибу відкрив одесит, уродженець Володимира, з числа гнаних радянською системою українців-шістдесятників, Мирослав Мосюк», — зізнається Іванна. Тому минулої суботи у музеї в Затурцях і започаткувала вона проект «Відкрий для себе Липинського». Крім суто запрошення до волинян приїхати і познайомитися з історією життя людей, які були поляками за народженням, але в їхніх жилах текла українська кров, Іванна також розмістила у соціальній мережі посилання на віртуальну екскурсію музеєм Липинських на сайті «Україна Incognita», яку газета «День» підготувала вже кілька років тому.

«Молодий сільський музей (хай уже й відомий в Україні та за її межами!) все ж потребує хорошої, якісної реклами. Адже сміхотворна символічна вхідна плата розміром п’ять гривень дорослим і трьох гривень дітям повинна була б, здається, приваблювати відвідувачів. Проте наша молодь часто-густо замість музейних залів обирає зовсім інші заклади. Тому буває прикро, що на підготовку вечора, зустрічі, концерту затрачено багато зусиль, а зала напівпорожня... Цього ж разу з ініціативи Іванни Ворошилюк і завдяки організаторам з обласного центру Володимиру Павліку та Василеві Ворону до музею в Затурці прибула розмаїта, але така зацікавлена група луцької інтелігенції, переважно молодого віку, яка захотіла пізнати досі непізнані сторінки української історії, доторкнутися душею і серцем до минувшини, а водночас гарно провести вихідний день у приємному товаристві», — каже науковий працівник музею Наталія Гатальська.

Надбання Липинського не доопрацьоване українцями, тому й не знаємо, довкола чого має гуртуватися нація, що її має об’єднати. А ідея державотворчого, територіального націоналізму, якби була усвідомлена політиками і засвоєна людьми, що мешкають на території України, то ми не мали б населення, що не поважає власної країни і не мали б політиків, що здають території країни, якій присягали служити
 

Після захопливої розповіді про родину Липинських і постать її найвидатнішого представника В’ячеслава Казимировича Липинського учасники проекту з Луцька, Володимира-Волинського та Нововолинська переглянули фільм про Липинського «Польська кров української групи» (автор Микола Генсецький), а тоді опинилися у дивовижному світі прекрасної музики та високої поезії. Власні варіації на тему українських народних пісень блискуче виконала на скрипці Іванна Ворошилюк. Органічно в канву зустрічі у концертній залі вплівся виступ відомого українського поета родом із волинського села Великий Окорськ, що входить до Затурцівської сільської ради, Ігоря Павлюка. Музейна зустріч завершилась традиційним кусанням калити, дегустуванням смачного вина і чаю на травах. А якщо додати, що мед, зібраний бджолами сусіди музею В’ячеслава Білика у музейному парку, мариновані гриби з «Ліпінщини» — колишнього поміщицького лісу, пиріжки з вишнями, екологічно чисті картопля в мундирі та квашена капуста, вирощені на присадибних ділянках затурчан, присмакували гостям, то свято-експромт вдалося.

«Вважаю, що надбання Липинського є не доопрацьоване українцями, тому й не знаємо, довкола чого має гуртуватися нація, що її має з’єднати. А ідея державотворчого, територіального націоналізму, якби була усвідомлена політиками і засвоєна людьми, що мешкають на території України, то ми не мали б населення, що не поважає власної країни і не мали б політиків, що здають території країни, якій присягали служити», — вважає Іванна Ворошилюк. До слова, уривки з важливих творів Липинського «Листи до братів-хліборобів» та «Вступне слово для читачів із ворожих таборів» вийшли у збірці з Бібліотеки «Дня» «Бронебійна публіцистика».