Юрковиці загрожує... аукціон
Місто планує виставляти на продаж земельні ділянки на історичній горі. Як врятувати її від знищення?
Інша назва Юрковиці — Хоревиця, вона походить від імені одного з легендарних засновників Києва, князя Хорива. Як розповідають києвознавці, колись тут розташовувався Йорданський жіночий монастир, що радянська влада знищила 1935 року. Нині на горі, неподалік від сучасних забудов, стоять пам’ятні хрести і меморіальна табличка, присвячена черницям монастиря. Під час археологічних розкопок на Юрковиці були знайдені предмети побуту трипільської та зарубинецької культур, періоду ранніх слов’ян та Київської Русі. Найдавніша знахідка — ріг носорога, що датується 20 тисячоліттям до нашої ери.
Нині Юрковиця опинилась у центрі скандалу. Міські чиновники виставляють її землі на аукціон! Раніше «День» писав, що забудову Юрковиці передбачає новий детальний план території та зонінг, котрі київська влада нині розробляє для кожного району столиці. У цих документах на місці рослинності — житлові будинки. Виставлення Юрковиці на продаж робить такі наміри реальністю.
«ПОДІБНІ ВІДЧУЖЕННЯ ЗЕМЛІ НЕМОЖЛИВІ БЕЗ ДОЗВОЛУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ»
«Нехтуючи своїми обов’язками, а саме — виявляти та повертати протиправно захоплені земельні ділянки і дотримуватися вимог чинного законодавства, депутати то намагаються легалізувати самобуди на березі Дніпра, то готують документи для продажу особливо цінних земель, відчуження яких неможливе без дозволу Верховної Ради України, — коментує депутат Київської міської ради VII скликання, громадська активістка Олена Єскіна. — Так, на розгляд земельної комісії (постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. — Авт.) винесли питання щодо продажу на аукціоні земельної ділянки на Юрковиці, на території пам’ятки археології національного значення. Йдеться про вулицю Отто Шмідта, 22. Також розглядалося питання щодо вулиці Отто Шмідта, 26-Б».
На щастя, ділянку по вулиці Отто Шмідта біля будинку №22, де планувалась багатоповерхова забудова, вдалось врятувати. Депутат Київради Святослав Кутняк підготував проект рішення, що передбачає виключення цієї території з переліку земель, які підлягають продажу. Постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування цей проект підтримала. Території по вулиці Отто Шмідта, 26-Б Святослав Кутняк пропонував присвоїти статус скверу, однак це рішення поки відклали — спочатку треба скасувати незаконні землевідводи на першій ділянці.
«Відбувається повне свавілля! Чиновники, які «обґрунтовують» відчуження земельних ділянок на Юрковиці, є звичайними злочинцями та мають відповідати перед законом. «Оновлені» правоохоронні органи, де ви та що робите, існуючи на наші податки?», — обурюється Олена Єскіна.
«ПОМИЛКА З ПРОЯВАМИ КОРУПЦІЇ»
Перші ініціативи щодо продажу земель на Юрковиці з’явились 2006 року, коли Київрада проголосувала за рішення «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах (аукціонах та конкурсах) під забудову». Документ підписав тодішній столичний міський голова Олександр Омельченко. У цьому переліку також була адреса вулиця Отто Шмідта, 22 (біля будинку №22) з орієнтовною площею 0,25 гектара. Та за чинним Генеральним планом міста Києва до 2020 року тут передбачається зелена зона. При виникненні таких спірних питань інвестори зазвичай вичікують слушного моменту, щоб згодом переграти все на свою користь та протягти через Київраду потрібні рішення. Вочевидь, зараз настав саме той час, раз на стіл депутатів знову потрапив документ про виставлення земель Юрковиці на аукціон.
Цікаво, чи дізнавався майбутній власник землі, що думають з цього приводу місцеві жителі? Якщо ні, то має приготуватися до сильного спротиву. Так, у пояснювальній записці до проекту рішення щодо вилучення конфліктних ділянок з продажу йдеться: «Мешканці цього району вважають винесення даної ділянки на земельний аукціон помилкою з проявами корупції. Свою позицію мешканці аргументують тим, що їхній будинок побудований на схилі гори Юрковиця зі складним рельєфом та є історичною пам’яткою. Наслідком будування житлового будинку на вказаній ділянці можуть стати значні зсуви ґрунтів, що призведе до техногенної катастрофи. Крім того на цій ділянці розташовані гаражі мешканців масиву «Татарка», питання про їх знесення зумовлює значну соціальну напругу».
Також у пояснювальній записці мешканці просять передати ділянку на вулиці Отто Шмідта, 26-Б комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, щоб створити тут сквер. Адже ці землі є одним з небагатьох зелених острівців Татарки.
«ГЕНПЛАН КЛИЧКА»
Юрковиця вже постраждала від забудови. Хоча це — охоронна зона та частина державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», на горі кілька років тому з’явились приватні котеджі. Як зазначала раніше у розмові з «Днем» Олена Єскіна, за Генпланом-2025, що готувала команда екс-мера столиці Леоніда Черновецького, під забудову потрапляють, крім Юрковиці, гора Щекавиця, частина схилів біля Дніпра та Жуків острів. Однак через спротив громади цей варіант Генплану досі не прийняли.
Але столична влада почала громадські обговорення зонування та детальних планів територій. Ці документи чомусь співпадають зі скандальним Генпланом-2025, коли історичний центр забудовується, зелені зони знищуються, а про збереження історико-культурного середовища Києва майже не йдеться.
Спочатку обговорення зонування планували проводити до 15 травня, далі затвердити зонінг мала Київрада, а це вже — півдороги для прийняття Генплану-2025, котрий останнім часом активно просувають чиновники. Однак згодом терміни стиснули, остання зустріч відбулась 28 квітня, тобто саме перед довгими травневими святами. Що далі? Узаконення «генплану Черновецького»? У такому разі його по праву можна буде називати «генпланом Кличка» — «на честь» нинішнього очільника столиці.
