За крок до... Місяця

У листопаді 2020 року, незважаючи на  коронавірусну пандемію, що охопила всю Землю, людство продовжило вивчати і освоювати космос.

НОВИЙ КОРАБЕЛЬ ЛЕТИТЬ ДО КМС

Найяскравішою подією минулого місяця став запуск з космодрому на мисі Канаверал у США нового пілотованого корабля «Crew Dragon» з першою експлуатаційною місією по доставці космонавтів на борт Міжнародної космічної станції (МКС). Запуск було здійснено ракетою-носієм «Falcon-9». У космос відправився екіпаж у складі: Майкл Хопкінс, командир корабля, США; Віктор Гловер, пілот корабля, США; Сеїті Ногуті, фахівець польоту, Японія; Шеннон Уолкер, фахівець польоту, США.

Стиковка корабля з МКС відбулася 17 листопада. Екіпаж корабля перейшов на борт станції. Хопкінс, Гловер, Ногуті і Уолкер приєдналися до космонавтів Рижикова (Росія), Кудь-Сверчкова (Росія) і Рубінс (США). Уперше за багато років після завершення польотів космічних кораблів «Спейс шаттл» екіпаж станції збільшився аж до семи осіб. Разом їм доведеться пропрацювати на борту МКС більше, ніж чотири місяці.

20 РОКІВ РОБОТИ З КОСМОНАВТАМИ НА БОРТУ

До речі, на початку листопада виповнилося 20 років з початку роботи Міжнародної космічної станції в пілотованому режимі. Ще до прильоту на станцію своїх колег на кораблі «Crew Dragom» члени екіпажу Міжнародної космічної станції Сергій Рижиков, Сергій Кудь-Сверчков і Кетлін Рубінс привітали всіх причетних до цього масштабного міжнародного космічного проєкту з круглою датою.

Незважаючи на такий поважний для космічних апаратів вік, будівництво Міжнародної космічної станції все ще триває. Російський модуль «Наука» запустять в кінці квітня 2021 року. Ще одна новинка — новий вузловий стикувальний модуль прибуде до МКС у вересні наступного року. Запуск науково-енергетичного модуля, яким має завершитися будівництво російського сегменту Міжнародної космічної станції, планується в 2024 році.

КОСМОНАВТИ ВИЙШЛИ У ВІДКРИТИЙ КОСМОС

Поки йде будівництво станції, космонавти на МКС продовжують планові наукові і технічні роботи. 19 листопада космонавти Сергій Рижиков і Сергій Кудь-Сверчков вийшли у відкритий космос і пробули там 6 годин 47 хвилин.

Головним завданням експедиції за межами станції стала підготовка МКС до прибуття нового модуля «Наука»: для цього космонавти переключили антену телеметричної системи з модуля «Пірс» на модуль «Пошук». Був також проведений експеримент зі спеціальними планшетами, що в майбутньому має дозволити з більшою вірогідністю визначати рівні забруднення наукової та службової апаратури, встановленої зовні космічної станції.

На жаль, не вдалося замінити панелі системи терморегулювання найстарішого модуля МКС — функціонально-вантажного блоку «Зоря». Космонавти демонтували старі панелі, але не змогли відкрити контейнер з новими панелями. У результаті з Землі їм порадили поставити назад стару панель на модуль «Зоря», а контейнер повернути в модуль «Пошук».

ПЕРШИЙ КОСМІЧНИЙ ФІЛЬМ

Російські кінематографісти збираються в майбутньому зняти художній фільм прямо в космосі. Космічна драма під робочою назвою «Виклик» є спільним проєктом Державної космічної корпорації «Роскосмос», Першого каналу і студії «Yellow, Black and White».

Головну роль у фільмі, більша частина якого буде знята в космосі на МКС, повинна зіграти жінка-актриса. Тому російський «Перший канал» терміново шукає актрису на цю роль. Відібраній у результаті конкурсу і строгої медичної комісії актрисі доведеться не тільки брати участь в зйомках, а й паралельно виконувати функції космонавта-дослідника, ставши повноцінним членом космічного екіпажу МКС.

ЗА МІСЯЧНИМ ГРУНТОМ

Другим за значимістю після запуску пілотованого корабля «Crew Dragon» в минулому місяці став старт 23 листопада з майданчика на космодромі Веньчан ракети-носія «Чанчжен-5» з місячним зондом «Чан’е-5».

Китайському автоматичному кораблю належить виконати складне завдання: доставити на Землю зразки місячного ґрунту. До цього таке завдання вдалося вирішити тільки США і СРСР. Американці за допомогою космонавтів доставили на Землю зразки місячного ґрунту в 1969 році, а Радянський Союз зробив це роком пізніше за допомогою автоматичної станції «Луна-16».

ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

Чим же відрізняється китайська програма від того, що вже було зроблено пів століття тому? Перш за все, складністю самої місії. Спочатку «Чан’е-5» вийшов на навколоземну орбіту, а вже потім вирушив до Місяця. Досягнувши навколомісячної орбіти, він повинен буде відокремити місячний посадковий апарат, який і здійснить висадку на місячну поверхню.

Посадковий апарат «Чан’е» здійснить посадку в місячному Океані бур, у тій його області, де ще не бували ні космонавти, ні автоматичні кораблі. Він проведе два дні на Місяці, збере близько двох кілограмів зразків ґрунту і повернеться назад на орбіту Місяця. Велику складність представляє як його зліт з місячної поверхні, так і стикування з орбітальним модулем, що знаходиться на орбіті навколомісячного супутника, в 380 тисячах кілометрів від Землі — такого до цього в автоматичному режимі ще ніхто не робив.

Після стикування на місячній орбіті капсула з місячним ґрунтом буде переміщена в спеціальний спускний апарат, який і візьме курс до Землі. Цей спускний апарат спочатку пірне в земну атмосферу, а потім знову з неї вийде, що дозволить значно зменшити його швидкість, і вже потім остаточно піде на посадку. Повернення «Чан’е-5» на Землю із зразками місячного ґрунту заплановано на грудень цього року.

КОСМІЧНІ ПЛАНИ КИТАЮ

Влада КНР збирається в майбутньому відправити китайських космонавтів на Місяць. Про це заявив заступник глави Центру місячних досліджень і космічної інженерії Китайського національного космічного управління (CNSA), офіційний представник проєкту «Чан’е-5» Пей Чжаоюй: «Що стосується перспективи висадки китайських космонавтів на Місяць, ми обговорюємо ці питання. Час для реалізації відповідного проєкту буде обрано відповідно до наукових завдань, що стоять перед нами, і з урахуванням технічних та економічних параметрів».

Уряд Китаю заявив, що вважає Місяць і космічний простір загальним надбанням людства і виступає за їхнє мирне освоєння, а тому КНР запросить інші країни для спільного створення на Місяці науково-дослідної бази.

У 2021 році Китай почне будівництво власної навколоземної орбітальної станції. Станція отримала назву «Тяньгун» («Небесний палац»). На ній одночасно зможуть перебувати і працювати три космонавти або шість осіб при зміні екіпажів. Будівництво станції повинно завершитися до 2022 року.

Крім того, Китай планує до 2024 року запустити оптичний космічний телескоп «China Space Station Telescope» (CSST). Телескоп буде управлятися дистанційно з Землі і дозволить заглянути в найзагадковіші глибини Всесвіту.

До 2025 року Китай розробить багаторазову ракету-носій, здатну виконувати вертикальний зліт і посадку. Оновлена модель ракети-носія «Чанчжен-8» заповнить пробіл в пускових потужностях і повторному використанні ракет-носіїв.

Але не тільки держава в Китаї займається космічними запусками. Про свої плани зайнятися доставкою різних вантажів у космос заявили понад 10 приватних компаній. Вже 7 листопада з космодрому Цзюцюань здійснено пуск твердопаливної ракети-носія «CERES-1» («Церера-1»), який був створений приватною китайською ракетною компанією «Galactic Energy». Пуск був успішним, на навколоземну орбіту виведено супутник «Тяньці-11».

УКРАЇНА: ПОГАНІ ТА ХОРОШІ НОВИНИ

 У листопаді уряд України звільнив з посади голови Державного космічного агентства України (ДКАУ) Володимира Усова. Про причини звільнення не повідомляється. Усов пропрацював на посаді голови ДКАУ зовсім недовго — з січня 2020 року. Іншим розпорядженням уряд призначив виконуючим обов’язки глави агентства заступника голови ДКАУ Михайла Лева.

Аналітики в сфері космонавтики вважають, що звільнення Усова пов’язано з різким погіршенням стану космічної галузі України. Як стало відомо, підприємства і установи космічної профілю України з січня по вересень 2020 року збільшили чистий збиток до 1,038 мільярди гривень. Це в 23 рази більше, ніж за підсумками дев’яти місяців минулого року. У 2019 році за аналогічний період чистий збиток склав 44,3 мільйони гривень.

За даними прес-служби ДКАУ, «за 9 місяців 2020 року обсяг товарного виробництва продукції (товарів, робіт, послуг) підприємств космічної галузі України в порівнянних цінах склав 1 мільярд 665,2 мільйони гривень, що становить 54,7% до відповідного періоду минулого року. Обсяг валового виробництва продукції (товарів, робіт, послуг) у порівнянних цінах склав 2 мільярди 165,5 мільйона гривень, або 74,3% показників відповідного періоду 2019 року».

У листопаді 2020 року Україна стала однією з дев’яти країн, які підписали домовленості в рамках анонсованого американським космічним агентством NASA проєкту «Артеміда» («Artemis»), який передбачає будівництво поселення на Місяці. Державне космічне агентство України підписало домовленості в рамках програми NASA «Артеміда» про принципи співробітництва в цивільному дослідженні і використанні Місяця, Марса, комет і астероїдів в мирних цілях і приєдналася до космічних агентств інших країн-учасниць програми. Таким чином Україна стала дев’ятою країною-підписантом домовленості щодо «Артеміди».

У Державному космічному агентстві наголосили, що «Україна має всі науково-технічні можливості та досвід, які дозволяють їй стати одним із вагомих партнерів NASA під час реалізації програми «Artemis». Для України підключення до «Artemis» дуже важливо, оскільки країна отримує можливість реалізувати свої власні проєкти в партнерстві з провідними космічними агентствами світу.

І, можливо, через декілька років український космонавт ступить на Місяць.