Забетоноване свято

Якщо раніше всі в один голос стверджували, що святкування 750-річчя Львова позитивно вплине на стан міста, бо це — нагода «вибити» гроші (що й сталося) й привести до ладу чимало будинків. Однак тепер такої однозначності не чути. Пов’язано це з тим, що на площі Ринок почалися будівельні роботи, які чимало львів’ян називають варварськими й закликають припинити. Більше того, члени громадських організацій, які встали на захист львівської старовини, вважають, що за цей «ремонт» Львів можуть вилучити зі списків ЮНЕСКО.

«Почалося все скромно — із реконструкції інженерних мереж, а потім будівельники розпочали реконструкцію цілої площі Ринок, — розповідає керівник благодійного Фонду збереження історико-архітектурної спадщини Львова Андрій Салюк. — Ансамбль площі — пам’ятка архітектури та містобудування, тому всілякі роботи, які на ній здійснюються, вимагають погодження в Державній службі охорони архітектурної спадщини й на науково-методичній раді Держбуду. Ні одного ні другого погодження щодо проектної документації немає, нікому нічого не представили. Оскільки роботи фінансуються з держбюджету, то проект, до того ж, мав бути виставленим на громадське слухання. Громадськості, я вже не говорю в широкому розумінні, а й навіть спеціалістам проект не представили. Відповідно, всі роботи, які ведуться, є, на нашу думку, просто незаконними».

Сьогодні частина площі вже залита бетоном, по якому викладатимуть бруківку, й це викликає величезне здивування львів’ян: що, серцем галицької столиці танками їздитимуть?! Таких заходів у роботах із пам’ятками архітектури цивілізований світ собі, загалом, не дозволяє... Має бути пісковий, у крайньому разi,— пісково-вапняний розчин. До нинішнього часу століттями міщани ходили бруківкою, встановленою на піску. Якщо врахувати, що кілька днів тому міська рада прийняла рішення про те, що площа Ринок буде пішохідною зоною, то прагнення залити площу бетоном узагалі незрозуміле. Перед самим здаванням своїх повноважень депутатський корпус та чиновники мерії вирішили відзначитися кардинальними діями. Можна подумати й так: поспішаючи задіяти кошти на підготовку до святкування 750-річчя, дехто хоче здійснити широко відому акцію закопування грошей? А добре, щоб спеціалісти відповіли на запитання, навіщо тут бруківку треба класти на бетон, навіщо через площу Ринок прокладати трамвайну колію на бетонних подушках, і чи взагалі вона там потрібна, та колія?

Крім площі Ринок, постраждати може й вулиця Руська — одна з неймовірно мальовничих місцин у місті з дуже вузькою проїжджою частиною. До цього часу трамвай ішов по так званій спареній трамвайній колії, тепер колії «розводять», і вся ця середньовічна вуличка буде забетонована. Це призведе не лише до кардинальної зміни її вигляду, а й до того, що кам’яниці будуть значно швидше руйнуватися.

Організації, які намагаються привернути до «далекоглядних» задумів мерії широку громадськість, як можуть, б’ють у дзвони. І громадська організація «Опора», й товариство шанувальників Львова, й Громадський форум Львова, й Фонд збереження історико-архітектурної спадщини Львова намагаються нагадати: місто та його центральна частина внесени до світової спадщини ЮНЕСКО. Тому такі проекти, як реконструкція площі Ринок, зміни зовнішнього вигляду таких ансамблів, як вулиця Руська, в обов’язковому порядку мають бути погоджені з Центром світової спадщини ЮНЕСКО. На кількох останніх прес-конференціях вони відверто заявляють — якщо роботи не припинять, вони зупинятимуть їх фізично.

Треба зазначити — в ситуації з площею Ринок буде доречним відомий вислів: не було б щастя, якби нещастя не допомогло. Як тільки почали робітники на площі копати, довелося викликати археологів. Юрко Лукомський, науковий співробітник Інституту українознавства імені Крип’якевича АН України, кандидат архітектури на запитання, що ж тут знайшли, говорить:

— Весь культурний шар, який сформувався, є на площі Ринок. Ми можемо побачити шари, нанесені навіть у ХIV — ХVI століттях, в яких добре зберігається шкіра, кістка, кераміка. Маємо волосок, рослини, можливо, це — чорнобривці. Відкопали бруківку ХVII — ХVIII століть, дуже цікаву, знайдено елементи львівських підсіневих конструкцій. На площі Кафедральній локалізовано цвинтар, знайдено його межу, його огородження, рештки каплички, яка має готичну цеглу в кладці й датується ХV — ХVI століттям.

Усе нинi зберігається в Управлінні історичного середовища. На знахідки чекає традиційне миття, шифрування, реєстрація. З кістяками буде працювати антрополог, він дасть свої наукові висновки, рештки пізніше захоронять у крипті Кафедральній, про це вже є домовленість.

Хочеться вірити, що всі ці знахідки послужать доповненням історії Львова. Не лише історикам, а й кожному львів’янину цікаво, як виглядала площа Ринок, скажімо, в ХVI — ХVII століттях. Існує думка, що знайдені підсіневі конструкції були опорою для галерей з дашками, під якими ходили люди. На лінії бордюру стояли опори, на яких ці дашки трималися. І вся ця галерея розташовувалася вище самої поверхні площі. Люди ходили начебто на таких хідниках, піднятих на 1 — 1,3 метра над рівнем площі. Що це давало? Легко було завантажувати крам, пожитки в підсіневі підвали, цікавим був і самий вигляд конструкцій. Коли після пожежі 1527 року, у якiй згорів увесь дерев’яний Львів, міська рада прийняла рішення підсіневі конструкції ліквідувати, площа Ринок значно розширилося, адже до цього забудова йшла по лінії теперішніх тротуарів. Нині археологи та архітектори, історики та просто шанувальники історії Львова плекають надію на розкриття цих підсіневих конструкцій, ходів у підвали. Без сумніву, якщо Львів претендує на туристичний центр високого ґатунку й буде витриманий певний європейський рівень підходів до таких архаїчних знахідок, до них поставляться ретельно, з пошаною, не лише історики, а й влада.

Такі знахідки — дійсно рідкісне явище. Наступні можна очікувати під час упорядкування площі Ринок, як мінімум, через 50 років. Узагалі, якщо археолог досліджує, то він уже руйнує шар навічно. Тому зараз є унікальна можливість на сьогоднішньому рівні науки й наших знань вивчити ситуацію в археологічному плані. Проте жоден археолог, який поважає себе, не хоче зруйнувати всі пам’ятки повністю. Наука розвивається, суспільство розвивається, тому кожного разу ми дивимося на ці пам’ятки по-іншому, й тому гуманним буде локальне втручання в археологічне середовище й вивчення його на сучасному етапі.

Сьогодні на площі Ринок можна зустріти представників різних наукових дисциплін. Цікавляться знахідками й геологи, й палеоботаніки, ґрунтознавці, архітектори, технологи-архітектори, які намагаються здійснити аналізи розчинів. Науковці розуміють, що чимало дисертацій можна побудувати на тих знахідках. Разом із тим вони б хотіли залишити багато ділянок для наступних поколінь, яким вони могли б сказати значно більше, ніж нам. Звичайно, якщо все це не потоне в бетоні...

Іван Сварник, історик-архівіст, кожного дня на площі, придивляється до кожної знахідки археологів. Пояснює це так: «Для мене це — унікальна нагода побачити те, що ми не можемо побачити в архіві. Документи про цю історію Львова, на жаль, згоріли разом із готичним Львовом... Тут часто згадують пожежу 1527-го, а я з архівних відомостей знаю про пожежу Львова 1372 року, яка знищила Львів ХIV століття. Тому для будь-якого історика це — можливість подивитися на давніший період історії Львова, чи він був заснований біля Високого Замку, чи тут теж існували поселення? Ми років десять тому мали розкопки за Театром ім. Марії Заньковецької, на так званому Золотому Леві, й вони дали можливість стверджувати, що Львів удвічі старший за його формальну дату народження. Інша річ, який тоді статус мало поселення?

Суто теоретично ми знаємо про ті насіневі конструкції, однак немає жодної гравюри, яка б показувала ці будинки на площі Ринок у ХV столітті, до пожежі. Археологи за цеглою, кладкою, пазами зможуть відтворити вигляд будинків, від яких лишилися, як-то кажуть, шматочки. Знаємо, що вони були нижчі за поверховiстю, що всі старі кам’яниці мали три вікна на фасаді. Тобто знахідки вносять багато нового до нашого розуміння середньовічного Львова, до матеріалів, які маємо в архіві.

...Коли подібне знаходять, приміром, у Кракові чи Празі, відразу ж місце огороджують і будь-кого не допускають. Одразу знаходяться всі можливості для розкопок — люди, кошти та необхідний інструментарій. І не бульдозери риють площі, а археологи з маленькими пензликами здійснюють розкопки. Цікаво, що боячись через брак часу не задіяти всі кошти, виділені до святкування, людям на розкопках, що порпаються в землі під дощем із ранку до вечора, платять лише 20 гривень за добу. І то обмежено. З таким підходом ми можемо лише мріяти про те, як звикли робити в цивілізованому світі, — якщо такі унікальні знахідки ощасливлюють місто, то певний розріз накривають товстезним склом, і гості міста мають можливість оглядати старовину з пошаною й комфортом. Чи доживе Львів до такого щастя, чи його встигнуть до часу панування таких підходів знищити вщент?

ДО РЕЧІ

Намагаючись вичерпати конфлікт, виконуючий обов’язки міського голови Зеновій Сірик учора дав розпорядження про припинення на площі Ринок будівельних робіт. Під час прес- конференції він просив громадськість про єдине — дозволити поставити блоки під трамвайну колiю й не блокувати роботи біля площі Ринок на вулицях Театральній та Беринди, щоб усе-таки надати львів’янам можливість діставатися до площі. Він пообіцяв також не використовувати жодну важку техніку й на завершення сказав: «Якщо Львову бракує наукових сил, щоб зробити ґрунтовний висновок, то ми звернемося до Києва».

Як стало відомо, представники мерії поїхали до Києва, щоб дістати погодження проекту Державної служби охорони історичної та національної спадщини та Науково-методичної ради Держбуду. Тепер питання про те— буде чи не буде площа Ринок покрита бетонним шаром— залежить від київських спеціалістів.