«Заморожений» порятунок пам’ятки

До редакції «Дня» звернувся за підтримкою київський активіст, мешканець багатостраждальної садиби Мурашків, – Олександр Глухов. Для пам’ятки архітектури, де колись мешкала родина відомого художника Олександра Мурашка, активіст лишається останньою рятівною соломинкою. Бо місто, попри обіцянки врятувати будинки від руйнування, вкотре довело свою неспроможність братися за цю відповідальну справу.

«ПРОТИАВАРІЙНИЙ» ЗВІТ

Цього разу Олександр Глухов звернувся до «Дня» з приводу важливого засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики, що відбулося 11 травня. У його порядку денному було питання про розгляд депутатського звернення депутата КМР Сергія Гусовського з проханням заслухати інформацію про хід реставрації будинків №№ 12-а, 12-б, 14-а, 14-б на вул. Малій Житомирській (міські садиби Олександра Мурашка). Нагадаємо, що проект проведення протиаварійних робіт у КМДА підготували ще три роки тому. У 2016 році на протиаварійні роботи місто виділило понад п’ять мільйонів гривень, з яких освоєно лише 300 тисяч гривень.

За ці кошти вивезли будівельне та побутове сміття біля будинку №14-а, на цьому ж об’єкті демонтували дерев’яні балкові перекриття, замінивши їх на збірно-монолітні, також розібрали перекриття у будинку № 12-б. І все, на цьому рятувальна операція завершилась. Але садиба Мурашків має чотири об’єкти. Будинок, де мешкає пан Глухов, просто кричить про порятунок. Були ризики, що до весни його оселя не доживе, адже дах протікає, у підвалі набирається вода через старі комунікації. Активіст неодноразово просив міську владу відкачати воду з підвалу та перекрити дах, утім, досі нічого не зроблено.

Згадана нами зустріч мала б прискорити процес відновлення пам’ятки архітектури. Подібна спроба зрушити справу з місця була кілька місяців тому. У лютому народний депутат Ігор Луценко організував засідання парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції, присвячене садибі Мурашків. Запросив активістів та представників Київської міської держадміністрації, котрі відповідають за долю цих будинків.

Зауважмо, минуло три місяці, та аргументація чиновників, чому зупинились реставраційні роботи, розпочаті два роки тому, не змінилася. Що тоді, що зараз, представники департаменту культури розповідають, що цьому заважає Олександр Глухов. Разом із донькою він мешкає у будинку №12-а. Підрядна організація, котра має продовжити протиаварійні роботи, не може рухатися далі, доки в оселях мешкають люди. Бо це тягне за собою кримінальну відповідальність.

ПЕРЕСЕЛЕННЯ В НІКУДИ

Логічно, що родину Глухових треба переселити. І тут розгорнулася справжня епопея. Представниця департаменту культури Любов Павлачик розповіла на згаданому засіданні, що КП «Спецжитлофонд» мав можливість переселити пана Глухова у гуртожиток на вулиці Празькій, 34. «Та він відмовився, бо приміщення йому не подобається. Але в нас на балансі немає інших приміщень, які б ми могли запропонувати пану Глухову», – пояснювала чиновниця.

Її колеги додали, що Олександр Глухов ставить умову, нібито готовий переселитися тільки у двокімнатну квартиру на відстані 300-400 метрів від нинішнього помешкання. Активіст такі закиди заперечує. Але відселятися з Малої Житомирської справді не може. Вголос він про це не говорить, але зрозуміло: відселивши останнього мешканця, який з 2007 року боровся за пам’ятку, повертаючи її через суди з приватної власності у комунальну, у міста будуть розв’язані руки, що ж робити із садибою далі, чи зносити вщент та будувати черговий ТРЦ, чи таки реставрувати. Щодо останнього є великі сумніви.

«За житловим кодексом людину можна відселяти з будинку, де буде реставрація чи реконструкція, двома шляхами: або в тимчасове житло з правом повернення у колишнє, але треба мати гарантію, що будинок після відновлення буде житловим, або надати інше постійне помешкання, точно знаючи, що будинок не буде житловим, – пояснив свою позицію Олександр Глухов. – Усно мені дійсно пропонували відселитися у гуртожиток, але ж нема гарантій, чи повернуся я назад у свій будинок, і чи зможу далі жити в цьому гуртожитку. Але в будинку протікає дах, у підвалі стоїть вода, іде руйнування пам’ятки, за яку місто несе відповідальність. Виглядає так, що я маю кудись подітися, а вони далі будуть думати, що з тим будинком робити».

«РЯТУВАТИ БУДИНОК ТРЕБА СЬОГОДНІ»

У КМДА навели ще один залізний аргумент нібито впертості пана Глухова. Напередодні засідання Сергій Гусовський підготував запит на ім’я заступника міського голови Олексія Рєзнікова, голови департаменту культури Діани Попової, директора департаменту земельних ресурсів Олексія Поліщука, директора департаменту комунальної власності Андрія Гудзя та директора департаменту будівництва та житлового забезпечення Костянтина Федотова із питанням, що ж відбувається із садибою Мурашка. На це мерія підготувала цікаву відповідь. Нібито активісту раніше пропонували відселення аж на десять різних адрес, та всі варіанти активіст відхилив.

«Я прочитав цього листа і здивувався, – прокоментував Олександр Глухов. – 15 років тому мені дійсно пропонували квартири та хотіли виселити аферисти, але Верховний суд визнав це незаконним, чомусь департамент культури сьогодні використовує ці факти. Я неодноразово звертався до департаменту та комісії. Якщо я заважаю проводити якісь роботи, то є ж якась відповідальність власника за утримання об’єкта. Нагадаю, що є люди, які незаконно там проживають, а їх доведеться переселяти через суди, що займе багато часу. Проте рятувати будинок необхідно вже сьогодні».

ЗАГАРТОВАНА САДИБА

Замість негайних заходів щодо порятунку садиби чиновники пішли довшим і складнішим шляхом. Ще три місяці тому департамент культури вирішив створити комісію з обстеження стану будівлі №12-а. Щойно вона підготує акт обстеження будинку, тобто в енний раз підтвердить його аварійність, депутати помізкують над тим, куди ж відселити пана Глухова і що ж робити далі з пам’ятною садибою.

«Якщо вам щось заважає зробити це обстеження, бо три місяці іде на створення такої комісії, можна підготувати доповідь на найближче пленарне засідання Київради, я вам гарантую, що це питання буде включено до порядку денного, – запропонував Сергій Гусовський. –  Бо тимчасове переселення пана Глухова – це знущання над людиною, не може нічого більш вічного, як тимчасове».

Як би не розвивалась ситуація далі, не можна втрачати надію, що пам’ятка буде врятована. Принаймні, доки є небайдужа громада. Присутній на засіданні краєзнавець Олександр Станков зауважив: «Я свого часу досліджував цей об’єкт, вивчав кожну цеглину. Будинок треба реставрувати, а не реконструювати, як передбачає протиаварійний проект. Попри пожежі, які тут були, врахуйте, київська цегла дуже міцна, цей будинок витримає так само, як і Глухов».