Заручники темряви

Напередодні нового навчального року Міністерство освіти та науки України розіслало керівникам ВНЗ автономії електронні листи, зміст яких нібито вказував на необхідність проведення в новому навчальному році круглих столів, виставок та інших заходів, що освітлюють діяльність Північноатлантичного альянсу.

Проте, як надалі вдалося з’ясувати, зміст цього електронного листа не зовсім точно був інтерпретований окремими кримськими ЗМІ. У Міністерстві освіти та науки АРК нам повідомили, що такий лист, датований 7 липня цього року, дійсно був надісланий керівникам навчальних закладів I-IV рівня акредитації, але про круглі столи, тематичні виставки, присвячені НАТО, там не йдеться. З копії листа, яку нам надали в профільному міністерстві АРК, слідує, що МОН України просить «за рахунок варіативної складової включити до програм підготовки фахівців курси з питань міжнародної безпеки та співробітництва з НАТО». Таким чином у навчальних закладах, виходячи з можливостей, що існують, можуть включити або не включати цей курс у навчальний процес.

За словами заступника міністра освіти та науки АРК Айдера Аблятіпова, цей лист він отримав від керівників навчальних закладів, оскільки безпосередньо в міністерство він не надходив. У республіканському міністерстві стверджують, що річ не лише в можливості включення варіативного курсу в графік навчального процесу, а й у тому, на основі якої програми, затвердженої МОН України, списку літератури і ким саме цей курс може бути прочитаний. Тим більше, що в короткому тексті листа про це нічого не зазначається.

«Коли ми кажемо «варіативна частина», керівники ВНЗ повинні визначити, наскільки студентам цей курс буде цікавий. Будь-який курс із варіативної частини повинен мати свого слухача, а не читатися заради того, що хтось щось вигадав», — зауважив А. Аблятіпов.

Заступник міністра звертає увагу на те, що потрібно чітко розмежовувати освітній процес та політичну діяльність. В умовах Криму це зробити дійсно проблематично, оскільки деякі керівники ВНЗ можуть бути залучені в активний політичний процес, і сам факт читання таких курсів у певному навчальному закладі може бути використаний із політичною метою. «У нас не даремно в Законі «Про вищу освіту» написано, що навчальні заклади відділені від партій. Нас повинен цікавити лише освітній процес у навчальному закладі», — зазначає Айдер Серверович.

Інформація про цей лист з’явилася в регіональних виданнях наприкінці минулого тижня. Його появу порівнювали із ситуацією щодо торішнього наказу МОН № 461, в якому йшлося про затвердження галузевої програми вдосконалення вивчення державної мови в загальноосвітніх школах із навчанням на мовах національних меншин на 2008-2011 рр. При цьому в республіканському міністерстві не бачать підстав для такого порівняння.

Газета «Крымская правда» наводить коментар проректора одного з кримських ВНЗ, який підтверджує факт існування документа і вказує на необхідність повного звіту про пророблену роботу, в той час як у тексті листа таких вимог немає. «У нашій відповіді, зрозуміло, буде написано про те, що все виконано, а як буде насправді, я вам не казатиму. Ви не уявляєте, скільки паперів із різноманітними вказівками та розпорядженнями до нас надходить! Ми відзначаємо 350-річчя чогось, 186-у річницю від дня народження когось, і з кожного приводу потрібно проводити круглі столи, тож ми вже навчилися ставитися до цього спокійно. Студенти і поготів спокійні: наприклад, старшокурсників цікавлять лише їхня спеціальність, стипендія та робота, справжня або майбутня, а ніяк не НАТО», — цитує слова проректора «Крымская правда». При цьому ім’я співробітника і назва навчального закладу в матеріалах видання не зазначається.

Голова комісії Верховної Ради Криму з науки та освіти Анатолій Жилін запевняє, що сенсу в таких ініціативах немає. «Ми дамо рекомендації не проводити таких уроків і круглих столів, щоб не було односторонньої освіти. Більшість кримчан не підтримує НАТО, і, до речі, всеукраїнський референдум із НАТО влада не проводить, оскільки знає, що не наберуть достатньої кількості голосів «за». Тому вони й намагаються організовувати такі агітпропи, щоб орієнтувати молодь згідно із власними переконаннями. Але в Криму жодних уроків, присвячених НАТО, ми не проводитимемо, навпаки, 1 вересня в усіх школах автономії відбудеться урок «Ми — кримчани!». І, до речі, вказівок міністра освіти України про викладання фізики та хімії державною мовою у всіх школах країни ми також виконувати не збираємося, бо це ущемляє права батьків щодо вибору мови навчання для своєї дитини і порушує закони України», — заявив пан Жилін («Крымская правда»).

На жаль, освітній процес стає заручником політичної доцільності. Заява Анатолія Жиліна вказує на те, що ця ініціатива Міністерства освіти та науки України на місцях сприймається як пряма агітація серед молоді за вступ України в НАТО. Звертають на себе увагу слова пана Жиліна, де він говорить про навчальні заняття, присвячені Альянсу, в контексті шкільних уроків, у той час як міністерський лист адресований у навчальні заклади I-IV рівнів акредитації.

Ця проблема, дійсно, носить освітній характер: не кожен кримський студент може чітко роз’яснити, що таке НАТО. Часом справа доходить до абсурду, коли молоді люди не знають, в якій європейській столиці знаходиться штаб-квартира Альянсу. Називаються різні версії, серед невірних відповідей лідирує Вашингтон. Висловлюючись критично на адресу НАТО, знову ж не всі можуть назвати альтернативні військово-політичні блоки, наприклад, ОДКБ. Тож, освітні пропуски в наявності.

Цей факт вказує на те, що образ НАТО в молоді міцно пов’язаний із США. У суспільній свідомості на рудиментарному рівні збереглися минулі уявлення про Північноатлантичний альянс як «агресивний блок, керований Америкою». Схожі стереотипи, дійсно, морально застаріли і вимагають коректування.

Виходить, що наші студенти йдуть «у життя» з недостатніми знаннями з основних зовнішньополітичних питань. У певному сенсі легко судити про те, чого не знаєш. Для того, щоб молоді люди змогли сформувати свою позицію «проти» або «за» НАТО, їм необхідно чітко знати, що являє собою Альянс на сучасному етапі. В іншому випадку це буде нелогічно. Йдеться не про те, щоб діяльність НАТО або ОДКБ освітлювалася в навчальних закладах тенденційно і суто під одним поглядом. На цьому фоні Міністерство освіти ініціює виключення курсів політології і соціології з навчальних програм негуманітарних ВНЗ...

КОМЕНТАР

Оксана ДАЙКО, начальник відділу європейської інтеграції Департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції:

— 28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України видав Постанову «Про затвердження державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008 — 2011роки». Міністерство освіти і науки затвердило цю постанову і встановило план заходів із виконання державної цільової програми. Одним із пунктів є розроблення та впровадження у вищих навчальних закладах обов’язкового для студентів всіх форм навчання однорічного курсу «Україна в Європі та світі», з поглибленим вивченням міжнародного становища і міжнародної політики України, та основних засад політики євроатлантичної інтеграції України. Таким чином, євроатлантична інтеграція є однією з тем міжнародного співробітництва. У зв’язку з цим заходом Міністерство освіти та науки написало листа до всіх вищих навчальних закладів із проханням про директивне запровадження такого курсу, із посиланням на виконання цієї Державної цільової програми. Позиція Міністерства є не пропагандисткою, а інформативною.