«Зберегти й реформувати»

Після завершення святкових вихідних журналісти й експерти продовжили аналізувати проголосований парламентом напередодні Нового року Закон «Про державний бюджет України на 2016 рік». Зокрема, чимало запитань викликає фінансування освіти та науки. Нагадаємо, що попередній проект бюджету у багатьох ключових аспектах суперечив запланованим реформам науково-освітньої сфери, зокрема Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність». І хоча в наступній редакції найбільш кричущі невідповідності були нівельовані, деякі розбіжності залишилися. Так, зокрема, Закон «Про державний бюджет України на 2016 рік» зобов’язує вже до 1 серпня вжити заходів щодо оптимізації закладів Національної академії наук України та галузевих академій, ліквідації неефективних установ, регулювання чисельності працівників тощо. Водночас план участі України в рамковій програмі ЄС з наукових досліджень на інновацій «Горизонт 2020» передбачає роботу комісії міжнародних експертів з метою оцінки наукової сфери в Україні. Висновки комісії мали враховувати при проведенні майбутньої оптимізації та реформи вітчизняних наукових установ, однак запропоновані законом терміни ставлять під сумнів таку можливість.

З проханням прокоментувати проголосований парламентом бюджет «День» звернувся до міністра освіти і науки України Сергія Квіта. «Навряд чи хтось може бути задоволеним цим бюджетом, адже вітчизняна економіка перебуває у скрутному становищі, країна — у стані війни й змушена передусім підвищувати фінансування армії, — вважає міністр. — На мою думку, цей бюджет є адекватним теперішній ситуації. Крім того, ми будемо вносити зміни — і в бюджет, і в бюджетний кодекс. Це — робочий документ, який дозволяє нам зберігати науку та освіту «на плаву» й водночас проводити реформи. Що ж до оптимізації наукової сфери, то ніхто не має на увазі, що її слід завершити вже до 1 серпня. Підготовка до проведення міжнародного аудиту розпочалася ще до ухвалення закону, й незабаром він розпочнеться. Одне не стоїть на заваді іншому. Нічого подібного в Україні не було, адже досі на систему НАНУ, як правило, дивилися як на майно та землю, а під оптимізацією мали на увазі передусім їхній розподіл. Сьогодні держава не може розвивати дослідження в усіх сферах, як це було за часів СРСР. Мета аудиту — об’єктивна оцінка наших наукових сил й визначення галузей, найбільш необхідних державі й тих, у яких ми можемо бути лідерами. Управлінська культура в науковій сфері має бути змінена».

Інтерв’ю з Сергієм Квітом читайте в наступних випусках газети.