Збіг обставин чи підступне «шаманство»?

Значення релігійних символів з найдавніших часів було надзвичайним. І хоча ставлення до них у сучасному світі дещо змінилося, вони залишаються об’єктами особливої уваги, пошани, поклоніння, а часом і не надто шанобливих дій і зазіхань з боку іновірців і вандалів. Приміром, на Софійському майдані в Києві саме з релігійними символами відбуваються якісь дивні речі. І ці прикрі випадки, про які йтиметься далі, наводять на думку, що вони є зовсім не випадковими.

Обезголовлена скульптура Світовида на Софійському майдані, лютий 2013 р.

            22 лютого 2013 року на Софійському майдані в Києві зловмисники відрубали голову кумиру давньослов’янського верховного бога Світовида. Скульптура стояла буквально навпроти головного управління МВС у Київській області по вулиці Володимирській, 15, й розслідування цього злочину не було супер складним завданням, оскільки встановлені на міліцейській будівлі відеокамери спостереження однозначно мали би зафіксувати злочинні дії зловмисників. Однак, як стало зрозуміло в подальшому, шукати їх ніхто й не збирався.

На численні звернення Релігійного центру «Об’єднання рідновірів України» та журналістів щодо стану розслідування скоєного акту вандалізму працівники прес-служби київської міліції зрештою повідомили про закриття справи за відсутністю складу злочину. Виявляється, як пам’ятка історії та культури на державному обліку скульптура не перебувала і навіть на балансі комунального підприємства, яке обслуговувало дану територію, також не значилась. Відтак, на думку правоохоронців, і будь-якої матеріальної цінності вона не мала, а тому й складу злочину в пошкодженні майна, яке нібито «нікому не належало», виходить, також не було.

Насправді ж встановлена на ознаменування 1500-річчя заснування Києва скульптура верховного давньослов’янського бога являла собою копію всесвітньовідомого кумира Збруцького Світовида – унікальної пам’ятки ранньослов’янської доби, знайденої 1848 року в річці Збруч (оригінал нині зберігається в Археологічному музеї міста Кракова). Широко відома в усьому світі як пам’ятка давньослов’янського культового мистецтва, скульптура стала своєрідною візитною карткою столиці України. За останні десятиліття вона набула також і неабиякого сакрального значення як місце паломництва для прочан офіційно зареєстрованого Релігійного центру «Об’єднання рідновірів України», а також прихильників рідновірства з інших слов’янських країн.

З приводу знищення паркової скульптури Релігійний центр «Об’єднання рідновірів України» виступив з офіційною заявою, яку було направлено тодішньому президенту України В.Ф.Януковичу, голові Верховної Ради України В.В.Рибаку, генеральному прокурору України В.П.Пшонці, міністру внутрішніх справ В.Ю.Захарченку, голові СБУ О.Г.Якименку та міністру культури Л.М.Новохатьку.

Автори заяви вимагали «встановити винуватців та притягнути до кримінальної відповідальності осіб, винних у скоєнні злочину; відшкодувати рідновірам України завдані моральні збитки шляхом відновлення культової пам’ятки за кошт винуватців скоєного злочину або держави». Однак жодної офіційної відповіді на свою заяву українські рідновіри тоді, на жаль, так і не отримали.

Як зазначав тоді автор цих рядків, на відміну від банального вандалізму, у даному випадку ми маємо справу з умисними злочинними діями, в яких, очевидно, можна вбачати й ознаки ритуального відсікання голови кумира верховного давньоукраїнського бога Світовида. А це є нічим іншим, як певним окультним дійством, за допомогою якого, ймовірно, хтось намагався позбавити українців не лише покровительства стародавніх богів, мудрості, здорового глузду та єдності, а й орієнтації в просторі (світі) та будь-якого впливу на нього. Адже згідно з давньоукраїнськими віруваннями голова чотириликого Світовида саме й символізує мудрість і владу над чотирма сторонами світу, а вся скульптура уособлює поєднання світу небесного (Прави) зі світом земним (Явою) та світом підземним (Навою).

Як вказують науковці, зокрема знаний дослідник історії давньослов’янської культури й дохристиянських вірувань академік Борис Рибаков, під спільною шапкою Збруцького кумира багатоликого Світовида з чотирьох боків розташовані витесані в камені зображення верховних слов’янських богів – Лади, Мокоші, Перуна й Дажбога. Як відомо, Лада, яка зображена на статуї з перстнем у руці, є богинею весни, врожаю і кохання, вважалася покровителькою шлюбу. Мокоша, зображена з рогом достатку, є богинею долі, материнства, милосердя, посередницею між небом і землею, заступницею породіль. Перун, зображений з конем і блискавкою-мечем, є богом блискавки, грому та інших небесних явищ, а також покровителем воїнства. Дажбог, атрибутом якого вважається колесо-сонце, є покровителем плодовитості, благодатного сонячного світла (енергії) чи то самого сонця.

От на що замахнулися невідомі вандали окультного спрямування! Тобто, даний злочин, який має чіткі ознаки ритуального окультного дійства, був очевидно задуманий з метою руйнації на тонкому плані зв’язку українського світу з його глибоким стародавнім корінням. На жаль, тодішня влада, правоохоронна система та спецслужби такими надто тонкими доленосними питаннями як захист цього українського світу не переймалися.

І ось днями сталася, здавалося б, не зовсім значуща подія, яка зрештою збурила українське суспільство і викликала негативну реакцію Православної церкви України. При встановленні головної ялинки країни на Софійському майдані української столиці організатори прийдешнього новорічного свята замість традиційної Вифлеємської зірки вирішили прикрасити її «казковим капелюхом».

«Казковий капелюх» на верхівці новорічної ялинки, Софійський майдан, грудень 2020 р.
 

Розцінивши таку досить дивну концепцію вигляду новорічної ялинки як намагання витіснити християнську символіку шляхом заміни її на «казково-абстрактну», ПЦУ через свою прес-службу мусила зробити відповідну заяву. У ній зокрема зазначається: «Різдвяну зірку традиційно встановлювали на верхівках ялинок як символ Христа, Який народжується, приходить у цей світ. Адже саме Різдвяна зірка осяювала темне небо і сповіщала про народження Сина Божого. А який сенс Різдва має втілювати цьогорічний головний новорічний та різдвяний атрибут країни з капелюхом на верхівці?»

Слід зазначити, що й за дохристиянськими прадавніми віруваннями українців Зірка є символом зимових свят і первісно символізувала народження нового Сонця і саме Сонце, яке починаючи з 25 грудня, повертає на весну, знову даючи природі шанс для воскресіння і нового плідного життя. Тому в Україні Різдвяну Зірку за традицією завжди лаштували так, щоби вона оберталася, нагадуючи річний сонцеворот. І от її взяли та й накрили капелюхом...

Звісно, після скандалу навколо капелюха його таки вирішили прибрати. Як повідомили українські ЗМІ, очільник компанії Folk Ukraine, яка займається оформленням ялинки, пообіцяв, що «казкового капелюха» знімуть з новорічної ялинки в переддень свята Святого Миколая й встановлять Різдвяну Зірку. Намагаючись пояснити досить дивну історію з капелюхом, очільник компанії Ігор Добруцький послався на те, що згідно з концепцією майбутнього новорічного свята його головною темою обрали «казковий ліс», у якому «казковий капелюх» мав бути оберегом для лісових звірів. Разом з тим шалену критику на адресу капелюха він пов’язав із тим, що «українці перебувають у напрузі через пандемію, економічні виклики, безробіття – і скидають негатив у соцмережі».

Здавалося б, інцидент вичерпано, але, як зазвичай мовиться у подібних випадках, «неприємний осад таки залишився». Принаймні у тих, хто шанує свої національні традиції й досить ревно ставиться до щонайменших зазіхань на національні символи, особливо релігійні. Виникає цілком закономірне запитання: чи не є це чиїмись свідомими послідовними діями, спрямованими на знецінення і руйнацію дохристиянських і християнських цінностей українців?