Гарячі теми:

Жiночi силуети Києва

Історії красунь на фасадах столичних будинків — в архітектурних легендах від Михайла Кальницького

13 березня, 12:01

ВУЛИЦЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ, 7. У ЦЬОМУ БУДИНКУ З ВИРАЗНИМИ БАРЕЛЬЄФАМИ МАЙЖЕ РІК ЖИЛА ЮНА АННА АХМАТОВА

Античні богині, загадкова «вдова, що плаче», молочарки та робітниці і багато інших персонажів щодня спостерігають за людьми з фасадів міста. Хто вони, кому присвячені й що означають — розповідає києвознавець Михайло Кальницький під час своєї лекції «Красуні на київських фасадах. Архітектурні легенди міста» в Літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова.

Часто фасади прикрашали каріатидами — скульптурами жінок, які наче підтримують стіни. Вони бувають пишно одягнені та оголені, з руками і без, різної статури. Каріатиди з розкішними кучерями пильнують споруду за адресою Ярославів Вал, 14А, це — колишній будинок Леоніда Родзянка, збудований 1911 року.

ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, 14 А. КАРІАТИДИ З РОЗКІШНИМИ КУЧЕРЯМИ «УТРИМУЮТЬ» ЦІ СТІНИ ПОНАД СТОЛІТТЯ — БУДИНОК ЗВЕЛИ 1911 РОКУ

Примружили очі — зараз, здається, оживуть — дві статуї на розі Володимирської, 18 і Рильського провулка. Каріатид можна зустріти і на околицях Києва. У Святошинському районі, на вулиці Львівській, 18, збереглась колишня розкішна дача з блідими жіночими фігурами на фасаді.

БУДИНКИ З БОГИНЯМИ

Ще одна героїня київських архітекторів — давньогрецька богиня мудрості Афіна. З грізним поглядом і в шоломі вона визирає з фронтону будівлі на вулиці Олеся Гончара, 55, будівлі колишніх Київських вищих жіночих курсів. На увесь зріст, зі списом та в компанії античних богів Афіна дивиться з будинку на вулиці Городецького, 9, збудованого знаменитим підрядником Львом Гінзбургом.

ГЕРМЕС І АФРОДІТА, СИМВОЛИ ТОРГІВЛІ ТА КРАСИ, ВІТАЮТЬ УСІХ, ХТО ПРОХОДИТЬ ПОВЗ БУДІВЛЮ НА ГОРОДЕЦЬКОГО, 9

Загалом на фасаді шість великих статуй. Пара нагорі — Гермес та Афродіта, символи торгівлі та краси. Нижче — Деметра, Аполлон, Афіна і Гефест, які уособлюють родючість, мистецтво, мудрість та промисловість.

Зрозуміти, хто є хто, можна лише за характерними ознаками, наприклад крилатий шолом у Гермеса чи колосся в руках Деметри. Раніше освічені люди знали всіх давньогрецьких богів, як абетку, тому такі зображення не підписували. Цікаво, що герої фасадів не завжди співвідносяться з персонажами конкретних міфів. Ті чи інші постаті з’являються через вподобання замовника чи архітектора. Так, на будинку на Саксаганського, 12 зображено жінку-берегиню домашнього вогнища, від якої тікає Арес, бог війни.

Античні сюжети розсипані мурами київського Пасажу, збудованого в 1910-х роках. У чотирьох колах — міфічні сюжети, сповненні чуттєвості. Посейдон тримає за плече дружину Амфітриту, яка сидить верхи на дельфіні. Гефест милується дружиною Афродітою, котра стискає під пахвою сина Амура. Хто такі кремезний чоловік та крилата жінка на третьому барельєфі, впізнати складно. Михайло Кальницький припускає, що то можуть бути Пелей та Фетіда, батьки Ахіллеса. Єдиний барельєф без жінок — зображення Прометея, який скаче на коні з факелом у руці.

ТРІУМФ КРАСИ

Найвідоміше і, мабуть, найзагадковіше жіноче зображення у Києві є на так званому «Будинку удови, котра плаче» на Лютеранській, 23.

У дощ по щоках маски на фасаді стікають краплі води і здається, що то сльози. Будинок збудували на початку ХХ століття, до революції він належав заможному купцеві Олександрові Аршавському, пізніше — підприємцю Тев’є Апштейну. Фактично, господині-вдови тут не було. Чиє обличчя на фасаді, зрозуміти складно. Підказку дає зображення крил по боках — напевно, то жінка-птах. За міркуваннями Михайла Кальницького, можливо, це — Гамаюн, жінка-птах, котра віщує майбутнє.

Розкішне панно прикрашає будинок у Музейному провулку, 4. Сюжет оригінальний, із грецької бувальщини. У центрі — напівоголена жінка, гетера Фріна з Афін. Група чоловіків праворуч прямують до Фріни, жінки ліворуч із цікавістю розглядають гетеру. Навколо свято з танцями. Композицію виконав скульптор Федір Балавенський, спроектував будинок архітектор Валер’ян Риков.

Інколи барельєф називають «Тріумф Фріни». Стародавні греки ставились до Фріни, як до божества, через її красу. Чи то знехтуваний залицяльник, чи то жерці донесли на гетеру. Буцімто вона накликає гнів богів на Афіни, що приймає дари за свою красу, наче богиня. Фріні загрожувала смертна кара. На суді адвокат гетери, відомий ритор Гіперід, як останній аргумент зірвав із неї одяг. Всі побачили красу Фріни, гідну найвищого вшанування, і жінку помилували. Тріумф Фріни символізує красу, яка перемагає все. На початку ХХ століття в Європі набула популярності п’єса за цим сюжетом. Історія перекочувала і на фасад київської будівлі.

ПРОЗА ПРАЦІ

Інколи жінки на фасадах зображені за буденною роботою. На будівлі Бессарабського ринку нахилилась молочниця з важкими посудинами. На Дмитрівській, 37 фасад оздоблює композиція на тему виноробства. Жінки несуть виноград, одна дівчина напуває хлопчика. Раніше в будинку був ресторан, що й обумовило життєрадісний сюжет.

За радянських часів жінки на фасадах озброїлись серпами, молотами та іншими знаряддями праці. Як, скажімо, на вулиці Стадіонній, на фасаді Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну. Але зараз архітектори повертаються до класичних сюжетів. Так, на Гоголівській, 4 на перехожих гордо визирають дві сучасні каріатиди. І таких композицій дуже багато, потрібно тільки уважно дивитися.

Київ має чимало жіночих облич, силуетів, сюжетів із жінками. Треба просто присвятити кілька днів на знайомство з цими жіночими персонажами київських фасадів. Як підказку до майбутніх маршрутів подаємо перелік адрес, де на любителів київських цікавинок чекають античні красуні, робітниці, каріатиди та інші колоритні персонажі.

ЦЯ КРАСУНЯ ОДНОЮ З ПЕРШИХ БАЧИТЬ НОВИНКИ У КИЇВСЬКИХ БУТИКАХ. АДЖЕ КОМПОЗИЦІЯ РОЗТАШОВАНА НА СТІНІ ПАСАЖУ НА ВУЛИЦІ ХРЕЩАТИК, 15