Житло для молодих чи робота для будівельників?
За часів розвиненого соціалізму існував анекдот, у якому радянське суспільство порівнювалося з паровозом, у якого вся пара йшла у свисток. Зараз локомотиви стали меншими, але наш рух продовжується імітуватися свистом. Тільки от мелодії стали якимись химерними.
Є така державна програма «Житло для молоді». Молода сім'я (до 28 років) може взяти кредит на тридцять років під три відсотки річних(!) і побудувати собі квартиру. Але варто сім'ї народити дитину, як відсотки вже платити не треба. З'являється друга дитина — поворотна сума «скидається» на 25 відсотків. Ще один — ще на 25. Загалом, «міцна сім'я — міцна держава».
Щоправда, за минулий рік реалізації цієї програми квартири змогли побудувати собі тільки 32 сім'ї молодих харків'ян. Але це зрозуміло: «слабка держава — слабка сім'я». На кредити було виділено по мільйону гривень з обласного та державного бюджетів, реально дали половину. На нинішній рік заплановано ще менше. Тим часом торік близько трьох тисяч сімей звернулися по кредити в регіональне відділення державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, повідомив директор цього відділення Олександр Вензель.
Реально молоді позичальники не одержують ані копійки. Як не одержував їх і фонд. Під виділенні гроші йшли різноманітні векселі, за які підрядники бралися будувати. Точніше, добудовувати.
У Харкові, як і в будь-якому місті України, є маса незавершених житлових об'єктів. Зібравши декілька позичальників і виділивши їм «кошти» у вигляді векселiв, фонд доручає якійсь будівельній організації — у Харкові це, як правило, МЖК «Інтернаціоналіст» — добудувати даний будинок. У ньому і отримують квартири щасливі молодята, а разом з ними — черговики-пільговики.
І тут розпочинається найцікавіше. Середня вартість одного квадратного метра нового житла для фізичних осіб у Харківській області становить 895 гривень. Отже стандартна двокімнатна квартира коштуватиме майже 45 тисяч гривень. А на вторинному ринку житла середня двокімнатна квартира у районі середньої престижності (неподалік метро) коштує від сили 20 тисяч гривень. До того ж пропозиція значно перевищує попит, так що торг доречний.
Здавалося б, простіше виділити молоді кредити, і нехай вона купить собі, що хоче. Під державним контролем, зрозуміло.
Складається враження, що державна програма «Житло для молоді» була задумана насамперед для того, щоб покінчити з житловим довгобудом і завантажити роботою будівельні організації. Справа, звичайно, потрібна. Але при чому тут молодь, яка потребує житла?
