Життя без диму

Закон, який нашумів у пресі, і до якого, як не дивно, значна частина українців поставилася позитивно, Президент України підписав восени 2005 року. За цей час ставлення українців до куріння змінилося саме так, як передбачає вітчизняне законодавство. Про зміни на особистісному, місцевому і державному рівнях розповів радник Президента, колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук.

КУРЦІВ НЕ СТАЛО МЕНШЕ

Ґрунтовне опитування щодо знань українців про тютюн і ставлення до куріння у 2005 році провів Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень. Згідно з результатами дослідження, некурцями є тільки половина українців, тоді як поширення паління серед дорослого населення становило 15,5 млн. осіб — 41% українців.

За результатами опитування, рівень паління серед українських чоловіків є одним із найвищих у світі і продовжує зростати як серед чоловіків, так і серед жінок. У середньому курці споживають від 11 до 16 сигарет за день. Статистика показує також, що більшість чоловіків палять звичайні цигарки, тоді як жінки надають перевагу «легким» нікотиновим паличкам. Залежно від виду сигарет і частоти паління, курці витрачають на цигарки від 38 до 90 гривень щомісяця, тоді як річний обсяг українського ринку сигарет оцінюється на рівні 4,2 мільярда пачок — тобто 8—9 мільярдів гривень.

Як з’ясувалося, курцям- чоловікам зручно курити на роботі, на вулиці, в громадських місцях, тоді як жінки частіше роблять це вдома, у барах, кафе, ресторанах. Вищу частоту паління соціологи пов’язують із проживанням у великих містах та отриманням високих доходів.

За відповідями респондентів також встановлено, що на третині робочих місць в Україні немає обмежень щодо паління, ще 30% робочих місць — обладнані спеціальними місцями для паління, і тільки 17% опитаних повідомили, що паління на роботі у них суворо заборонене. «Якщо повністю заборонити куріння на робочому місці — частка колишніх курців буде зростати, а поширеність куріння серед працівників може зменшитись удвічі, — говорить доцент Школи охорони здоров’я НаУКМА Тетяна Андрєєва. — Той, хто продовжуватиме курити, викурюватиме менше сигарет за день. Не стане більше й нових курців».

Якщо обмежити куріння на робочому місці не повністю, соціологи прогнозують зменшення курців лише на чверть — спеціальні приміщення для куріння не призводять до кидання шкідливої звички. Коли місця, відведені для куріння, спільні для курців і не курців — наприклад, балкони або сходи, то кількість курців так само не зменшиться, а можливість залучення до цієї шкідливої звички нових людей зросте. Разом з тим, значна частина споживачів тютюнових виробів — 66% серед чоловіків, що палять, і 60% серед жінок — робили або роблять спроби кинути курити, і чверть опитаних курців кажуть, що для припинення паління їм необхідна допомога.

Незважаючи на масовість споживачів тютюну, дослідження показало, що українці здебільшого підтримують законодавчі ініціативи й заходи щодо заборони куріння — зокрема, до 90 % населення, в тому числі й курці, підтримують підвищення цін на цигарки і податків на продаж, висловлюються за заборону реклами тютюну й за поширення соціальної антитютюнової реклами

ЗАКОН РОЗШИРЮЄ ДІЮ

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» набрав чинності з дня опублікування, однак окремі його статті стануть чинними з 1 січня 2007 року. Зокрема, з цього дня зміниться зовнішній вигляд сигаретної пачки. Замість звичного, сріблясто- непомітного напису із застереженнями від МОЗу, чорні написи в широких чорних же рамках займатимуть не менше 30% кожної більшої сторони пачки. Текст застережень також зміниться: тепер з одного боку буде основний напис «Куріння призводить до серцево-судинних захворювань та раку легенів», а з іншого — одне із додаткових застережень, на вибір: «Куріння під час вагітності шкодить вашій дитині»; «Тютюновий дим шкодить здоров’ю тих, хто вас оточує»; «Куріння викликає залежність, не починайте курити!»; «Куріння викликає імпотенцію»; «Захистіть дітей: не дозволяйте їм дихати вашим димом» або «Курці помирають рано». З першого січня з пачок мають зникнути написи, що вводять в оману покупця — про те, що сигарети «легкі», «ультра легкі», «супер легкі», у тому числі — іноземними мовами.

Що ж до відповідальності за порушення законодавства, то вона мала настати для всіх порушників з моменту прийняття закону. Згідно з кодексом України про адміністративні правопорушення, куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом чи визначених рішенням місцевої ради, тягне за собою попередження або накладання штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 17 до 85 гривень. Якщо порушення вчинене повторно протягом року, то сума штрафу сягне від 85 до 119 гривень. За продаж тютюнових виробів неповнолітнім продавця очікує штраф від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів (85—170 грн.), а за торгівлю з рук — від 3 до 5 (51—85 грн.)

Незважаючи на те, що додаткові статті названого кодексу вже давно набрали чинності, випадки складання протоколів та стягнення штрафів залишаються поодинокими. Одразу взялися до виконання закону тільки в Донецькій та Луганській областях. У Черкасах місцева влада визначила додаткові місця, які вважаються громадськими і де не можна курити. «А от у Києві правоохоронці зажадали від міської влади повного переліку цих громадських місць, і поки що тільки складають протоколи про порушення, не передаючи їх у відповідні інстанції для визначення суми штрафу», — розповів «Дню» Костянтин Красовський із коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну». За словами К. Красовського, у серпні представники КМДА пообіцяли дати точне визначення громадського місця протягом місяця, але його немає і досі.

Якщо ж вам не хочеться чекати, поки ваші права почнуть захищати відповідальні особи, можна самому звернутися до людини, яка курить у недозволеному місці. Соціологи кажуть, що здебільшого реакція на такі звернення у курців позитивна — тобто, вони викидають цигарку або відходять туди, де курити можна.