«Зміна статі» – скасовується

«Аборти з десяти років. Зміна статі — з 14-ти», — такими скандальними заголовками майоріли інтернет-ресурси останній місяць. Таку реакцію викликав законопроєкт № 2684 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я». Всі ці страшні тези деякі експерти та представники громадськості побачили в проєкті, що займає трохи більше сторінки, та в якому взагалі не має слів «аборти» чи «стать». Насправді ситуація з законом №2684 не зовсім така, як її малювали в останній місяць, та водночас досить непроста. Які ж зміни несе цей закон, чому він викликав таку бурхливу реакцію громадськості, а головне, в чому насправді його недоліки?

«ПОЛОВИНА МОЇХ ДРУЗІВ ЗАРОБИЛИ ВЕНЕРИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ»

«Ми були покинуті нашою ж державою. Ми не були потрібні нікому. Нас вважали дітьми, а значить голосу в нас не було. З нами не говорили лікарі, їм було легше говорити з нашими батьками. Самотньо та гордо ми творили свою долю до 18-ти років, а потім — уже як доведеться. Мабуть, саме тому я кидала лікування від ВІЛ. У 16 років багато пила, сексом не займалася, але планувала, коли була сильно п’яною. Половина моїх друзів заробили купу венеричних захворювань і лікувалися таємно від батьків. Робили аборти підпільно...».

Цим емоційним постом у Facebook голова правління Благодійної організації «Об’єднання підлітків та молоді «Тінерджазер» Яна Панфілова звернулася до противників закону № 2684.

«Мені 22 і я усвідомила, що всього цього жахіття можна було уникнути. Що цей жах відчувають досі звичайні українські підлітки...», — підсумовує Яна.

За словами ініціаторів, цей законопроєкт дасть можливість підліткам отримати права, визнані Глобальною стратегією ООН з питань охорони здоров’я жінок, дітей та підлітків на 2016—2030 роки. Можна буде отримувати доступ до інформації про власне здоров’я не з 18, а з 14 років. Це дозволить підліткам довіряти лікарям і мінімізує шанси того, що підліток буде їх уникати. Закон має на меті дати право на самостійний вибір лікаря. Документ визнає і визначить підлітка відповідним терміном. «Підліток» — це дитина віком від 10 до 18 років.

«Зараз не визначено, хто саме відноситься до категорії «підлітки», — пояснює необхідність змін Яна Панфілова. — Якщо немає правового статусу, то підлітки фактично залишаються поза увагою держави, отримуючи можливість реалізації своїх прав, свобод та повноважень виключно в правовій площині дитини. Вони не можуть обрати лікаря, укласти з ним декларацію, отримати медичні послуги без повнолітніх законних представників».

Нині в Україні приблизно три мільйони підлітків. Медичні втручання та звернення до лікарів вони повинні здійснювати за посередництва батьків. Постає питання, що може завадити дитині користуватися цим посередництвом? Чому батьків хочуть усунути з цього процесу? Насправді ж, не всі батьки готові надати дітям необхідну підтримку, і це позбавляє багатьох підлітків можливості отримати медичну допомогу, ставить під загрозу їхнє життя та здоров’я.

«ПРО ОСОБИСТЕ СКЛАДНО РОЗПОВІДАТИ ПЕРЕД БАТЬКАМИ»

Питання самостійного доступу підлітків до медичних послуг найбільше турбують батьків дітей. І ці побоювання пов’язані не з тим, що їхня дитина раптово змінить стать, а з тим, що вона не зможе належним чином простежити за своїм станом здоров’я, правильно сформулювати свою проблему, а відповідно отримати необхідне лікування.

«На жаль, сучасні діти не завжди готові користуватися своїм правом на медичну допомогу, — пояснює суть тривоги президентка асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина ГОЛЬЦБЕРГ. — Вони часто не хочуть відвідувати лікарні чи стежити за станом свого здоров’я. Тому тривога батьків пов’язана і з тим, що якщо це право належатиме переважно дитині, то вона просто не буде слідкувати за своїм здоров’ям».

Катерина Гольцберг загалом налаштована позитивно щодо ідеї законопроєкту. Вона на власному досвіді переконалася: в дітей трапляються обставини, за яких варто контактувати напряму з лікарем і жодної шкоди ні дитині, ні батькам це не завдасть.

«До мене зараз звертаються багато дітей з панічними атаками. Іноді вони не говорять про це батькам, бо ті починають занадто тривожитися. Якщо дитина зможе підійти з цією проблемою напряму до лікаря, щоб той пояснив, що з нею відбувається та чому, то це буде краще для самого підлітка. Це сприятиме тому, що обізнаність у цьому питанні серед дітей буде ширша. Я сподіваюся на досвід та етику наших лікарів, на те, що вони будуть бачити ту межу, де необхідне втручання рідних, а де краще справді спілкуватися з дитиною», — каже Катерина Гольдберг.

Пані Катерина переконана, що з ухваленням закону нічого страшного не відбудеться. Діти все одно звикли спиратися на досвід дорослих, якщо ті своєю чергою готові їм його запропонувати. Але якщо дитина, від якої батьки відсторонилися, зможе звернутися за допомогою самостійно, це лише піде їй на користь.

«У дівчат підліткового віку можуть бути питання до лікаря-гінеколога, — пояснює пані Катерина. — Деяким підліткам складно розповідати про якісь особисті речі, про статеве життя перед мамою. Але ми ж розуміємо, що підлітки часто живуть статевим життям навіть якщо не говорять про це. І від того, що вони не підуть до лікаря, не ознайомляться з засобами контрацепції, швидше станеться щось погане, ніж від того, що вони отримають необхідну консультацію. До мене звертаються діти, історії яких починаються зі слів: «Мама називає мене повією, бо я в 15 років почала статеве життя». Підлітки побоюються такої реакції на свої дії і замовчують це. Тому краще, щоб вони хоча б перебували під наглядом лікаря».

Якщо діти не готові обговорювати свої проблеми з батьками, то це проблема не закону, а довіри, додає досвідчений дитячий психолог: «Мені як мамі хотілося б, щоб дитина мені довіряла. Налагодити довірчі стосунки — це моє завдання. Але довіра виникає не через закон чи його відсутність. Діти, які довіряли своїм батькам і мають якісь труднощі, все одно прийдуть за допомогою спочатку до рідних. А якщо діти батькам не довіряли, то не варто через це унеможливлювати їхні походи до лікаря. Це лише погіршить ситуацію для дитини. Закон розширює можливості, але не створює проблем для здорових стосунків батьків та дітей».

«ТРЕБА ЗОСЕРЕДИТИСЯ НА ПРОФІЛАКТИЦІ»

Перші критичні відгуки про законопроєкт №2684 з’явилися на сайті «Всеукраїнської християнської газети «Слово про слово» з заголовком «Підліткам дозволять робити аборти без згоди батьків». Редактор цієї газети Анатолій Якобчук пояснює: хоча законопроєкт прямо не вказує на аборти чи зміну статі, але його колеги побачили в ньому підґрунтя для просування цих питань.

«Цей закон не стільки викликає у нас повне заперечення, як вселяє неспокій, — пояснює Анатолій Якобчук. — Моніторячи законодавче поле, ми бачимо багато тенденцій лівого спрямування. Нас це непокоїть, бо ми дотримуємося консервативних, біблійних норм та цінностей. У законі прямо не прописана інформація про зміну статі, але, на нашу думку, він дасть підґрунтя для того, щоб такі ідеї могли вноситися в законодавство надалі».

До того ж релігійні громади переконані, що законопроєкт не зможе запобігти поширенню венеричних хвороб серед підлітків та не сприятиме зменшенню кількості ранніх вагітностей. А починати, на їхню думку, варто саме з цього.

«Слід зосередити увагу суспільства на попередженні цих явищ, — розповідає пан Анатолій. — Звичайно, є неблагополучні родини, де батьки не можуть убезпечити своїх дітей, але варто шукати підходи, щоб зменшити кількість випадків ранньої вагітності в підлітків, асоціальної поведінки. Потрібно працювати на профілактику. Сама ідея дати підліткам право мати самостійні декларації — не розв’язує проблем. Навпаки, це ускладнює ситуацію. Можу лише уявити, коли в дитини будуть проблеми, вона сама піде на лікування чи зробить аборт, а потім про це дізнаються батьки. Це знову ж таки породить проблему для родини. Тому законопроєкт поки однобокий».

АБОРТИ З 14-ти — ВЖЕ ЗАКОННІ

Автори статті у «Всеукраїнській християнській газеті «Слово про слово», критикуючи законопроєкт, посилаються на публікацію сайта «Закон і бізнес». Він своєю чергою цитує науково-практичний висновок щодо законопроєкту від Комітету медичного та фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України. Цей висновок справді досить критичний, але в ньому про аборти чи зміну статі не йдеться. Натомість юристи вказують на некоректну термінологію та наполягають: закон №2684 потребує серйозного доопрацювання.

Голова Комітету медичного та фармацевтичного права, авторка цього висновку Ірина СЕНЮТА пояснює, що сама ідея — звернути увагу на права неповнолітніх та урегулювати правові колізії, що вже існують в українському законодавстві, — справді позитивна: «Сьогодні в законодавстві ? парадокс. Передбачено право на згоду на медичне втручання з 14 років на основі статті 284 Цивільного кодексу України та статті 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я. За цими статтями, зокрема й згоду на аборт підлітки також мають давати з 14 років. Але кожна згода має бути інформованою. Перед тим як давати згоду на будь-яке втручання, людина має отримати інформацію, щоб розуміти, на що вона погоджується. За чинною нормою кожен має право отримувати інформацію про стан свого здоров’я лише з 18 років. Виходить дисонанс, людина в 14 років надає згоду на втручання, при тому вона не поінформована про ризики, бо інформацію в такому віці отримують батьки чи інші законні представники. Тому те, що на цю проблему звернули увагу, і вікові цензи врівноважать, дуже правильно. Але інше питання, чи правильно закріплювати згоду на будь-яке втручання з 14 років? Для мене — не зовсім. Якщо це прості послуги, то можна з 14-ти, якщо ми говоримо про складні втручання, зокрема хірургічні операції, то має бути хоча б 16».

Як і аборти, питання зміни статі чи донорства органів, які так стурбували громадськість, також давно врегульовані законодавством. Зміну статі ми відносимо в категорію медичних втручань, на які пацієнт дає згоду з 14 років (відповідно до наказу МОЗ України від 15.09.2016 р. №972 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гендерній дисфорсії»). Донором анатомічних матеріалів може бути лише повнолітній, а донором стовбурових клітин дитина до 14 років за згодою батьків чи інших законних представників, а після — за власною згодою та згодою батьків чи інших законних представників (згідно зі ст. 14 Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»). Жодних змін у ці нормативні правила новий закон не вносить.

Одне з головних зауважень пані Ірини стосується того, що законопроєкт прописаний без урахування вже наявних норм: «Одна з ключових помилок законодавця в тому, що він хоче внести зміни до статті 39 Цивільного кодексу України, що стосується права особи, яка досягла 14 років, укладати та виконувати правочини, пов’язані з медичним обслуговуванням. Ця норма нібито мала надати можливість укладати декларації на вибір лікаря первинної ланки. Але це неправильне системне розуміння законодавства. В статті 38 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачено вільний вибір лікаря з 14 років. Щодо укладання декларацій — вікового цензу в законі не визначено. Тому реалізація права на вибір лікаря здійснюється за статтею 38. Відповідно, це доповнення нічого не змінить. До того ж чому законодавець вирішив, що дозволом на укладення правочину він дозволить укладати декларації? Декларація — це не правочин, це заява або документ, який виражає волевиявлення особи».

До всього, законопроєкт передбачає лише можливість укласти угоду з лікарем, але нічого не говорить про те, як її розірвати. При розірванні угоди виникає питання здійснення права на відмову від медичного втручання, яке реалізується з повноліття. Виходить, за новим законопроєктом дитина зможе укладати угоду з 14 років, а розірвати її зможуть лише батьки. Таким чином наявні проблеми ще й поглиблюються.

«Якщо виникає проблема з реалізацією прав підлітків на доступ до медичної допомоги, це не означає, що законодавець не створив умов. У нас є право на анонімне тестування на ВІЛ/СНІД, є клініки, дружні до молоді, де обговорюють профілактичні питання. Якщо дитина в 14 років хоче піти до сімейного лікаря — вона має на це право. Проблема в тому, що в нас «шкутильгає» професійне просвітництво», — пояснює Ірина Сенюта.

Поки законопроєкт відправили на доопрацювання. З 11 березня робоча група почне створювати новий текст закону. За словами його авторки, депутатки від «Слуги народу» Лади Булах, у ньому пропишуть необхідні запобіжники, які убезпечать підлітків від зловживань і нададуть можливість повноцінно реалізувати право на медичну допомогу.