«Знання потрібні, щоб принаймні не говорити дурниць»

З Іриною Єгорченко, кандидатом фізико-математичних наук, старшою науковою співробітницею Інституту математики НАН України, «День» часто спілкується на освітні теми. Зокрема, розпитує про проблеми розвитку шкіл і вишів. Цього разу приводом для розмови стала спільна ініціатива Ірини Єгорченко та її колеги з громадської організації «Точка росту: освіта і наука» Світлани Благодєтєлєвої-Вовк. Науковці запроваджують ініціативу «Математичний рух: освіта для дорослих». Це цикл лекцій і майстер-класів з основ математики. Перша зустріч запланована на 27 вересня  у просторі для батьків та дітей Mini Maison co-working & kids. 

Семінар-дискусія «Як зацікавити дітей вчити математику попри вади шкільної освіти» передбачає обговорення цілого блоку питань: роль математики в успішному навчанні, чому виникають проблеми з математикою, методи зацікавлення дітей цим предметом, математичні розваги та необхідність набуття досвіду успіху, що таке «математика для життя» та навіщо потрібні логарифми з синусами. Тож після такого анонсу не було вагань щодо того, чи розпитувати Ірину Єгорченко про особливості курсу та його важливість у житті кожного з нас. «День» почав розмову з нею з причин появи «Математичного руху: освіта для дорослих».

«ОСНОВНА ЗАГРОЗА ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ — ПРИМІТИВІЗАЦІЯ»

— Разом зі Світланою Благодєтєлєвою-Вовк давно думаємо над тим, що можна зробити з математикою у школі. Фактично, якось поліпшити її викладання для дітей неможливо. На це є різні причини, зокрема, ворожість до математики та природничих наук з боку Міністерства освіти і науки.

— Маєте на увазі наміри Міносвіти запровадити у старшій школі інтегровані курси з вивчення цих предметів?

— Так. З одного боку, є розуміння МОН, що для удосконалення викладання математики та природничих наук треба провести багато роботи, а це викликатиме спротив і вчителів, і батьків. Міносвіти не хоче цим займатися. Натомість хоче спростити все максимально, щоб не вирішувати проблему вчителів, матеріального забезпечення школи для вивчення природничих наук, а зробити все примітивно. 

Основна загроза інтегрованих курсів, як показує досвід інших предметів, наприклад, з основ безпеки життєдіяльності — вони швидко формалізуються та примітивізуються. Навчання на таких курсах практично нема, діти або конспектують підручник, або вчитель переказує якусь нісенітницю. Оскільки це інтегрований курс, то викладає його хто завгодно. Часто викладач, якому не вистачає годин, — тобто це не потребує якоїсь кваліфікації. Є випадки, коли кваліфіковані вчителі не беруться за це, не вважаючи себе професіоналами у таких сферах.

— Виходить так, що ви з колегою взялися рятувати ситуацію, запроваджуючи математичні курси для батьків?

— На перший погляд, це виглядає саме так. Але серед батьків є велике нерозуміння, навіщо це потрібно. Це не наш контингент, вони не підуть на наші курси. Але є багато тих, хто розуміє: щось не те відбувається в освіті, а зарадити цьому самостійно неможливо. І хочуть хоча б розібратися, що відбувається, розуміючи, що математика потрібна, але вони її забули і не можуть самостійно викладати дітям. 

Зараз, на жаль, працює не дуже хороша система, коли у підручниках з математики є багато дурниць, яким важко протидіяти. Є незрозумілі речі. Наприклад, при вирішуванні задач вчитель наголошує учням початкової школи, що два помножити на три — це правильно, а три на два — ні. За «неправильний» з точки зору дивної методики порядок множення знижується оцінка. Педагоги пояснюють, що так треба і діти так краще розуміють. Але це абсолютно не так. Це претензія до авторів підручників та до спеціалістів МОН, які їх пропускають та видають свої грифи. А батьки дивляться на це квадратними очима.

«БАГАТО РОЗДІЛІВ МАТЕМАТИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ЖИТТІ»

— Чи отримали ви перші відгуки на появу математичного руху? 

— Курс ще не почався, але вже є відгуки від зацікавлених людей. У нас буде три категорії аудиторії. Одна — це батьки, друга — програмісти. Ми самі цього не очікували, та коли оголосили про курси математики для дорослих, з’явилася зацікавленість від програмістів, які вищу математику не дуже вчили. А зараз виявляється, що розвиток програмування потребує математичних знань, хоча б звичайних класичних. Тому спробуємо викладати математику, зорієнтовану на програмістів. Це буде звичайна вища математика, можливо, з корекцією на те, що люди просто хочуть знати це і не складатимуть іспити. Тут не треба зосереджуватись на алгоритмах розв’язання якихось задач. Потрібне просто розуміння процесів. 

Третя категорія — це економісти. В Україні немає навчання економіці як такій, бо у цьому навчанні відсутня математика. Приймаються студенти з низьким рівнем математичних знань, у вишах підвищувати його ніхто не збирається. Навпаки, в усіх університетах викладання математики сильно скорочують. Зараз фактично немає якісної підготовки інженерів, випускаються інженери зі знаннями на рівні початкової освіти. В університетах така кількість математики, з якою вивчити щось неможливо. 

Ірина Єгорченко: Логіка — теж важлива частина людського світогляду та знань. Це важливий елемент критичного мислення. Також теорія ймовірностей та статистика, що потрібно навіть для прийняття особистих рішень. А ще — фінансова математика. Це все можна пояснити на популярному рівні. Але мета нашого курсу — щоб люди зрозуміли, що такі поняття існують, що інформацію треба шукати за певними ключовими словами, якщо хочуть вивчити це на професійному рівні.

Ми мріємо, що не будемо одні, що інші люди з іншими підходами продовжуватимуть нашу справу. Звичайно, це платний курс, бо наші можливості волонтерства обмежені і це потребує багато роботи. Поки плануємо модульну систему, будуть майстер-класи, де пояснюватимуть що і до чого. Думаю, частина людей зрозуміє з них, як вчитись самостійно. Важливо усвідомлювати, що життя так ускладнилось, що є багато розділів математики, які використовуються у житті сучасних людей, — про них, мені здається, багато хто хотів би дізнатися.

— Що це може бути?

— Наприклад, математика і вибори. Йдеться про прийняття рішень, переваги та недоліки різних виборчих систем — це мало б викладатися у вишах, це можна пояснити на основі простої арифметики. Є поняття чисельної грамотності, але люди мало розуміють, що це. Освітнє міністерство теж це пропагує, але чіткого розуміння, що це має бути, немає. А це розуміння чисельних даних, виявлення того, як вони використовуються в маніпуляціях. 

Логіка — теж важлива частина людського світогляду та знань. Це важливий елемент критичного мислення. Також теорія ймовірностей та статистика, що потрібно навіть для прийняття особистих рішень. А ще — фінансова математика. Це все можна пояснити на популярному рівні. Але мета нашого курсу — щоб люди зрозуміли, що такі поняття існують, що інформацію треба шукати за певними ключовими словами, якщо хочуть вивчити це на професійному рівні. 

«ЧАСТО ВИКЛАДАЧІ ТРАНСЛЮЮТЬ ДІТЯМ ВЛАСНИЙ СТРАХ МАТЕМАТИКИ»

— Ми з вами неодноразово обговорювали, що рівень знань у школі зараз не досить високий, і не лише з математики. Новий закон «Про освіту» дає вчителям більше можливостей у виборі методик, підручників і ресурсів для викладання предмету. Тобто в інструктажах від МОН вони необмежені. Чи є в нас шанс за рахунок такої свободи дій прорватися і викладати математику цікаво, корисно та з хорошими результатами?

— По-перше, закон не передбачає належної кількості годин для вивчення математики у школі, часу дуже мало. Друга проблема — це викладачі математики. Серед них є хороші, але більшість, особливо молодші, проходять у виші з низькими балами, самі математику не знають, але при цьому мають вчити дітей. Вони будуть тільки переказувати підручник та задавати дітям задачі з книжок. Треба перевчати цих вчителів, але це не можна зробити швидко, потрібні корегувальні курси. Багато викладачів транслюють дітям власний страх математики, це поширене явище. Фактично передають страх знань, освіти та навчання. 

— Оскільки йдеться про школярів, виходить, знову батьки повинні брати ситуацію у свої руки?

— Тільки так. Батьки мають розуміти проблему, з законом чи без нього. Освіта дітей — це справа батьків. Держава їм не допоможе. Є вища фізико-математична освіта для талановитих дітей, але є постійні спроби все це прибрати.

«ЩОБ СТИМУЛЮВАТИ ДІТЕЙ ДО ЗНАНЬ, ТРЕБА ВЧИТИСЯ САМОМУ» 

— Як тоді викликати і розвивати інтерес до математики у дітей? 

— Стимулювати серед дітей тягу до знань дуже складно. Один зі способів — щоб батьки самі це вчили. Діти зможуть зацікавитись, коли батьки будуть самі щось знати та бачити математику в навколишньому світі. Дорослі повинні знати про таку проблему та розуміти, що за планами МОН викладання математики буде погіршуватися та примітизуватися. Я навіть бачила доповіді людей, які просувають ідей математичних компетентностей, тобто це внесення до викладання математики примітивних ідей, задач — наприклад, рахувати якісь пам’ятники у дев’ятому класі. Така діяльність витісняє математику з математики. Є цікава «ідея» математики для життя, яку постійно просувають наші очільники. По-перше, для якого життя? Малоосвіченої людини, яка виконує примітивну фізичну роботу чи просто реєструє папірці в журналі чи продає квитки? Чи для життя освіченої людини? По-друге, ідея прогнозувати, що буде потрібно дитині через 30 років, мені здається дивною. Або позиція дорослих: мені логарифми знати не треба, значить, дитині теж ні. Така логіка якраз доводить, що математику знати необхідно, бо людина демонструє відсутність логічного мислення та претензії на якісь глибокі висновки без наявності знань. Тобто знання потрібні для того, щоб принаймні не говорити дурниць.

— Наостанок — ви у математиці знаєте все від А до Я. Звідки у вас цей інтерес та в який момент математика стала вашою темою?

— Мої батьки, попри те, що отримали середню освіту в глухих селах, розуміли, що математика потрібна. Вони намагалися вчити мене з дитинства. У школі я побачила, що це цікаво, що в мене це добре виходить. Я вчилася у звичайній школі, у нас був математичний гурток. Я брала участь в олімпіадах. У шостому класі зайняла перше місце на міській олімпіаді в Києві й усвідомила, що буду математиком. Хоча розуміла, що мені потрібна англійська мова, тому не пішла зі своєї англійської спецшколи. Ходила на математичні гуртки, вчилась у  заочній математичній школі, у бібліотеці брала книги. Було переконання, що хоч і буду математиком, мені потрібна широка та різноманітна освіта, що у сучасному світі теж важливо для більшості.

ДО ТЕМИ

 Вирішуй, як діти!

 Українські школярі перемагають на міжнародних змаганнях з математики і — надихають долати власну неосвіченість

ФОТО З САЙТА 24tv.ua

 «Маємо ким пишатись! Одразу дев’ять українських учнів увійшли в першу десятку на 31-му Міжнародному чемпіонаті з розв’язування логічних математичних задач у Франції. Вітаю наших школярів з блискучою перемогою і бажаю нових досягнень та звершень!», — написав днями у Facebook прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Як розповідається у сюжеті каналу «24», у першій десятці переможців змагання, яке проводилось у Парижі, опинилися дев’ять школярів із Харкова. Між іншим, наймолодший цьогорічний призер чемпіонату — українець Кирило Гонтар. Також, повідомляється у сюжеті, він є єдиним, хто виконав найскладніше завдання на логіку. Готуватися до змагань дітям допомагали шкільні вчителі і викладачі гуртка «Фізматик», який працює на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Зазвичай, пишуть на сайті Харківської міськради, у Міжнародному чемпіонаті з розв’язування логічних математичних задач беруть участь школярі 1—11 класів і студенти вищих навчальних закладів. Кожній віковій категорії пропонують низку творчих нестандартних завдань і за результатами їхнього вирішення визначають переможців. Цього року в чемпіонаті взяли участь 538 учнів, студентів і викладачів з України, Франції, Швейцарії, Тунісу, Канади, Бельгії, Італії, Нігеру, Польщі, Росії. Від України у чемпіонаті взяв участь 21 учень.

«Математичним генієм» називають недавню випускницю Черкаського фізико-математичного ліцею Фіонг Ань Чан. Торік вона стала призером міжнародного конкурсу молодих вчених Intel ISEF 2016 у категорії «Математика». На конкурсі Фіонг Ань Чань представила свій проект, присвячений дослідженню фігурних чисел (загальна назва чисел, пов’язаних з тією чи іншою фігурою).

Приклад українських школярів надихає? Тоді вам «домашнє завдання»: спробуйте прочитати книжку «Як ніколи не помилятися. Сила математичного мислення» Джордана Елленберґа. Нещодавно видавництво «Наш Формат» представило її українською. На сайті видавництва розповідають, що автор показує, як проблеми в політиці, медицині, бізнесі та навіть богослов’ї вирішуються за допомогою математики.

Тож долайте дитячі страхи і занурюйтесь у світ чисел і формул.

Підготувала Марія ПРОКОПЕНКО, «День»