ЗНО – без альтернативи

ЗНО-2020 — бути! З такими однозначними заявами від початку карантину виступали чиновники Міністерства освіти й Українського центру оцінювання якості освіти. Для цього розробили навіть кілька варіантів проведення тестування і вступної кампанії, відповідно до ситуації, яка склалася внаслідок карантину. Зокрема, якщо карантин завершиться до початку травня або червня, основна сесія ЗНО триватиме з 25 червня до 17 липня. А електронні кабінети вступника можна буде реєструвати з 1 серпня. Якщо ж карантин триватиме до серпня, то ЗНО перенесуть на період із 17 серпня до 4 вересня, а заявки на вступ подаватимуть з 25 вересня. Але чи спрацюють ці моделі — покаже час.

«Добре, що МОН запропонувало декілька варіантів планування щодо випуску і вступу, — говорить доктор педагогічних наук, розробник системи ЗНО в Україні Ігор ЛІКАРЧУК. — Тепер учасники освітнього процесу мають уявлення, на що їм орієнтуватися. Але я думаю, що про остаточну модель можна буде говорити, коли карантин закінчиться. Я не епідеміолог, але як я розумію, кінець карантину ще не означає, що за два тижні можливо буде зібрати 500 людей в одному приміщенні і здавати тест. Так що я не беруся прогнозувати можливий розвиток ситуації».

Нині вже зрозуміло, цьогорічна вступна кампанія дещо затягнеться, але чиновники пояснюють — це єдино можливий варіант. Адже умов, за яких вступ без ЗНО стане реальним, у нашій системі освіти поки не створили.

«ОБ’ЄКТИВНОГО УНІФІКОВАНОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ — НЕМАЄ»

Скасування навчання у школах та суворі карантинні обмеження виявились черговим приводом для розмов про скасування зовнішнього незалежного оцінювання хоча б на цей рік. У соціальних мережах жваво обговорювали варіанти вступу за традиційними іспитами або й узагалі без іспитів — лише за балами атестата. Серед аргументів противників ЗНО: тестування передбачає велике скупчення людей, також через дистанційне навчання одинадцятикласники не мають змоги належним чином опанувати останні теми семестру й ефективно закінчити підготовку до тесту.

Щоправда, такі варіанти освітні чиновники навіть не розглядають. За словами заступника директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни ВАКУЛЕНКО, жодна інша форма оцінювання абітурієнтів в умовах карантину не буде оптимальною. Іспити також передбачають відвідування навчальних закладів великою кількістю абітурієнтів. Більше того, абітурієнт змушений буде особисто відвідати кілька закладів і здавати кілька іспитів, відповідно контактуватиме з більшою кількістю людей. Крім цього, система іспитів має низку корупційних ризиків. А середній бал атестата взагалі не є об’єктивною величиною:

«На жаль, сьогодні в Україні немає об’єктивного уніфікованого оцінювання для учнів на ключових етапах навчання, — пояснює Тетяна Вакуленко. — У нас немає узагальненого централізованого підходу до оцінювання на етапі здобуття початкової або базової середньої освіти. Ми говоримо про державну підсумкову атестацію, але вона проводиться в закладі освіти. Критерії оцінювання навчальних здобутків різні в кожному закладі. Якщо замість ЗНО ми візьмемо альтернативний варіант, то маємо розуміти, що він негативно позначиться на випускниках престижних закладів освіти, які висувають серйозні вимоги до своїх учнів. Натомість учні більш слабких закладів з невисокими вимогами можуть отримати переваги. Все це позначиться на якості робочої сили через десять років. Ми не можемо на це погодитися».

Більшість країн Європи, які зіткнулися з карантинними заходами, як і Україна, відтермінували загальні іспити. Щоправда, у Великобританії уряд прийняв рішення взагалі їх не проводити. Оцінки, необхідні для вступу, виставлятимуть за поточну роботу під час навчального року. Така модель дуже зацікавила українських абітурієнтів та їхніх батьків. Але Тетяна Вакуленко одразу наголошує: у Британії зовсім інша система оцінювання знань, тому для нас такий варіант неможливий. «У Британії оцінювання здійснюється на кожному ключовому етапі навчання. Держава уніфіковано оцінює всіх здобувачів освіти і має об’єктивні оцінки для кожного учня. Для того щоб поступати до закладів вищої освіти, після отримання GCSE — це аналог нашого свідоцтва про базову освіту, учні проходять специфічні програми A-level. Це програми підвищеного рівня складності, які надають можливість підготуватися до навчання у вишах. Ті особи, які вже пройшли цей шлях, — найуспішніші. Держава може дозволити собі відмовитися від вступних іспитів цього року, бо вона вже забезпечила відбір кращих та об’єктивне оцінювання всіх учнів, які готуються до вступу».

НА ТЕСТИ — В МАСКАХ?

Під час тестування в аудиторії перебувають до 15 абітурієнтів, відстань між якими не менша ніж 1,2 метра. Це відповідає вимогам МОЗ щодо дотримання соціальної дистанції, тому сама процедура проведення тестування змін не потребує. Разом з тим, оскільки в одному пункті тестування проходять сотні учнів, а запускають їх усередину по черзі, на вході до пунктів утворюються натовпи. Незалежно від того, коли завершиться карантин, абсолютно очевидно, що для такого великого скупчення людей необхідними будуть додаткові заходи безпеки. В УЦОЯО про це вже подумали: «Ми будемо рекомендувати абітурієнтам приходити на пункт заздалегідь, а не безпосередньо перед тестуванням, щоб уникати штовханини. Перед пунктами тестування робитимемо розмежувальні позначки, щоб учні перебували на безпечній відстані. Крім того, МОН співпрацюватиме з МОЗ та управліннями освіти, щоб ті посприяли встановленню в пунктах тестування санітайзерів, а також забезпечили регулярне провітрювання аудиторій. Закупити для всіх учасників ЗНО маски ми не можемо, але МОН співпрацюватиме з місцевими органами управління, щоб на місцях такі засоби були», — пояснює пані Тетяна.

Ігор ЛІКАРЧУК: Переваги електронного тестування очевидні. Вклавши гроші в обладнання одного разу, нам не доведеться щороку витрачатися на друк, це значно здешевить процес. Водночас дасть можливість проводити ЗНО не один раз для всіх, а кілька разів за потребою. Ми можемо не прив’язувати абітурієнтів до конкретної дати і розширити їхні права на можливість скласти тест тоді, коли їм зручно. До прикладу: якщо в одному регіоні буде карантин, а в другому в карантинних заходах не буде потреби, то абітурієнти могли б складати тест відповідно до умов, які склалися саме у них, а не чекати, доки коронавірус полишить всю країну. В електронному форматі легше підготувати різноваріантні тестові зошити, тому тестування може бути поетапним. До того ж, не потрібно буде перевозити тестові зошити по Україні, а бланки відповідей забирати назад. Зараз це коштує не один десяток мільйонів гривень

Наразі до процесу тестування залучена величезна кількість людей. Тестові зошити потрібно надрукувати, розвезти по всій країні, зібрати бланки відповідей, творчі завдання розділити і доставити на перевірку вчителям по всіх областях. Кожен із цих етапів ускладнюється в умовах карантину. Ігор Лікарчук наголошує: цьогорічне тестування можна було б організувати значно легше та швидше, якби ще кілька років тому виконання тестів на паперових носіях замінили електронними: «Переваги електронного тестування очевидні. Вклавши гроші в обладнання одного разу, нам не доведеться щороку витрачатися на друк, це значно здешевить процес. Водночас дасть можливість проводити ЗНО не один раз для всіх, а кілька разів за потребою. Ми можемо не прив’язувати абітурієнтів до конкретної дати і розширити їхні права на можливість скласти тест тоді, коли їм зручно. До прикладу: якщо в одному регіоні буде карантин, а в другому в карантинних заходах не буде потреби, то абітурієнти могли б складати тест відповідно до умов, які склалися саме у них, а не чекати, доки коронавірус полишить всю країну. В електронному форматі легше підготувати різноваріантні тестові зошити, тому тестування може бути поетапним. До того ж, не потрібно буде перевозити тестові зошити по Україні, а бланки відповідей забирати назад. Зараз це коштує не один десяток мільйонів гривень».

«КАРАНТИН ЗНИЩИВ ПІДГОТОВКУ ДО ЗНО У ШКОЛІ»

Незважаючи на те, коли відбудеться ЗНО і в яких умовах, цьогорічне тестування стане важким випробуванням для вчителів та учнів. З одного боку, через карантин майбутні абітурієнти мають більше часу на повторення пройденого матеріалу за попередні роки й на роботу з репетиторами, якщо користуються їхніми послугами. Але з іншого — підготовка до ЗНО на рівні школи, яка для частини учнів була єдиною можливістю підготовки, взагалі губиться за дистанційним навчанням.

Директорка столичної школи № 275 Оксана АНТОЩАК розповідає, що в її закладі готувалися до ЗНО з репетиторами не більше, ніж 20% учнів. Усі інші відвідували профільні консультації до тестування в самій школі.

«У нас карантин буквально знищив роботу з підготовки до ЗНО, — скаржиться пані Оксана. — Ті, хто працював з репетиторами, продовжують готуватися, а ті, хто сподівається на шкільні знання, — матиме велику прогалину. Дистанційно ми не встигнемо їх підготувати».

Навчальні теми, опрацювати які одинадцятикласники повинні були навесні, практично випали із навчальної програми. Адже дистанційне навчання, на думку пані Оксани, не дає такого результату, як стаціонарне: «Ми сподіваємося, що фахівці, які складатимуть ЗНО, врахують, що останні теми, які мали б опанувати діти цієї весни, не освоєні належним чином. Адже очевидно, що не всі учні мають змогу та й бажання навчатися дистанційно. Тому ми очікуємо, що ці теми не будуть подані як основні. Але, з іншого боку, замість них можуть додати питання за попередні класи, наприклад за п’яті, і це також буде для випускників досить складно. Ми не встигаємо повторити цей матеріал. Здавати ЗНО буде дуже важко. Не важливо, коли його проводитимуть — у травні чи в серпні. Це не вирішить питання. Абітурієнтам бракує живого спілкування з учителем, консультацій, але це втрачено».

Проте варто пам’ятати, що система оцінювання тестів ЗНО передбачає рейтингову складову. Тобто якщо жоден учень не виконає тест без помилок, то це не означає, що ніхто не отримає 200 балів. Навпаки, високий бал зможуть отримати ті, хто допустив дві, три чи п’ять помилок. Отже, цілком вірогідно, що цьогорічні бали ЗНО не будуть занадто суттєво різнитися від попередніх років. А майбутні випускники отримають приблизно ті результати, на які об’єктивно розраховували.