Андижан і кара
Захід посилює тиск на узбецьку владу
Американська адміністрація вельми стурбована ситуацією в Узбекистані та вважає дуже важливим введення Євросоюзом санкцій проти цієї країни, повідомив журналістам офіційний представник держдепартаменту Шон Маккормак. «Ми самі також зупинили частину допомоги, на яку Ташкент міг розраховувати», — нагадав він. За словами Маккормака, «уряду Узбекистану треба розміркувати про те, які взаємовідносини він хотів би мати не тільки зі США, а й з іншим світом». Ця позиція Вашингтона була доведена до узбецького керівництва під час нещодавнього візиту до Ташкента заступника держсекретаря США з країн Євразії Деніела Фріда.
Нагадаємо, санкції Євросоюзу, цього тижня введені щодо Узбекистану, передбачають припинення торгівлі зброєю. Припинена дія Договору про співпрацю між ЄС і Узбекистаном, узбецькі офіційні особи, «відповідальні за нерозбірливе та необов’язкове застосування сили в Андижані», позбавлені права в’їзду на територію ЄС. Посилення тиску на Ташкент Захід пояснює тим, що узбецька влада продовжує впиратися в небажанні провести міжнародне розслідування андижанських подій. За офіційною місцевою версією, за травневою трагедією в Андижані стоять ісламські терористи, жертвами подій стали 187 чоловік. За версією узбецької опозиції, правозахисників і кількох міжнародних організацій, унаслідок жорстокої розправи влади з учасниками масових заворушень загинули до 800 осіб.
Наприкінці вересня в американський Конгрес надійшов проект резолюції про порушення в Міжнародному кримінальному суді справи проти Іслама Карімова. Документ передбачає міжнародні санкції проти Узбекистану та його президента. Позиція Вашингтона стала безповоротно жорсткою після того, як провалилися всі спроби вмовити Ташкент продовжити перебування американської бази в Ханабаді. Офіційно оголошено, що до кінця цього року «Ханабад» перейде під контроль Узбекистану. Тим часом на суді над обвинуваченими «в організації масових заворушень» в Андижані прозвучали заяви про те, що виступи в місті нібито спонсорувало посольство США. У такій ситуації закономірна відсутність Узбекистану в маршруті очікуваної поїздки держсекретаря США Кондоліззи Райс до країн Центральної Азії: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Афганістан. Шон Маккормак наголосив, що однією з головних цілей візиту стане демонстрація підтримки США «тим, хто збирається провести необхідні політичні й економічні реформи». Представник держдепартаменту також зазначив, що поїздка Кондоліззи Райс «може включати ще кілька зупинок».
Тим часом Росія зайняла позицію, протилежну американській. Думку Москви озвучив міністр оборони Сергій Іванов. «Ми оцінюємо те, що відбулося в Узбекистані як трагічні події, але оцінка їхньої підоснови в нас із правозахисними організаціями Заходу діаметрально протилежна. Наші відносини з Узбекистаном мають неухильну тенденцію зміцнення в усіх областях, у тому числі у військово-технічній», — сказав він. На тлі зіпсованих відносин із Заходом міцніє дружба Узбекистану не тільки з Росією, а й із Китаєм. Їхньою підтримкою Ташкент заручився одразу ж після андижанських подій. Це союзництво важливе для узбецької влади, зокрема тому, що Китай і Росія є постійними членами Ради Безпеки ООН, тобто володіють правом вето — що вельми на руку президенту Карімову, якщо узбецьке питання розглядатимуть на головній світовій трибуні.
Нагадаємо, що про намір Євросоюзу ввести санкції проти Ташкента було відомо ще наприкінці минулого тижня. Однак учора на момент підготовки номера «Дню» не вдалося отримати офіційний коментар узбецької сторони. На сайті МЗС Узбекистану він був відсутній, а в прес-службі зовнішньополітичного відомства нам повідомили, що офіційна реакція може бути готова «через кілька годин».