Безвіз у цифрах
«Візовий режим з Європейським Союзом коштував громадянам України приблизно 60 млн євро на рік», — експерт
Президент України Петро Порошенко під час робочого візиту до Страсбурга взяв участь у церемонії підписання президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та представником Мальтійського головування в Раді ЄС Яном Долгом законодавчого рішення про запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України.
Візовий режим скасовується на короткострокові подорожі до країн Євросоюзу (крім Великобританії та Ірландії), а також до країн Шенгенської зони, включаючи Швейцарію, Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн.
Підписаний регламент має бути опублікований в офіційному віснику ЄС, а сам безвізовий режим набуде чинності через 20 днів після публікації — орієнтовно 11 червня.
На території ЄС українці зможуть перебувати до 90 днів протягом півроку, але для роботи і навчання в ЄС, як і раніше, потрібна буде віза.
«День» звернувся до експерта з проханням прокоментувати значення підписання законодавчого рішення про надання безвізового режиму Україні.
«ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОДОРОЖУЄ, ЕФЕКТ БУДЕ ВІДЧУВАТИСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО Й ОДРАЗУ»
Олександр СУШКО, директор Інституту євроатлантичного співробітництва:
— По-перше, я розглядаю цю подію, як завершення багаторічної роботи, яку вели українська держава і громадянське суспільство для того, щоб це рішення відбулося.
Я пам’ятаю, як ще років тринадцять тому ми починали зондувати ґрунт, чи можливе взагалі в перспективі скасування візового режиму з боку ЄС, і тоді це виглядало абсолютною фантастикою, адже існували певні прецеденти і процедури, без яких не можна було би ні на що розраховувати. І вже тоді це був момент вступу десяти країн Центральної Європи в ЄС 2004 року. З огляду на це було запроваджено візовий режим для України. Тоді ж розпочалася робота спочатку зі спрощення візового режиму, потім його скасування. І останні шість років ця робота велася у форматі Плану дій візової лібералізації.
Тому історія настільки велика, що жоден державний діяч не може записати її виключно на свій рахунок. Хоча ми знаємо, що Президент Порошенко це зробив одним зі своїх пріоритетів і постійно на цьому наголошував, інколи помиляючись зі своїми прогнозами, але то вже інша історія.
Таким чином, я оцінюю цей день як дуже важливий. Це можна порівняти з моментом підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, але з тією відмінністю, що для пересічних громадян ця зміна більш відчутна. Для тих, хто подорожує, ефект буде відчуватися безпосередньо й одразу.
Це хороший день, хороша новина, і тепер важливо, щоб громадяни України скористалися цією можливістю максимально коректно й щоб це істотно розширило коло людей, для яких відкрита Європа і які зможуть її побачити.
Не хочу, щоб виглядало фантазією, що безвізовий режим одразу принесе комусь якісь прибутки. Але спочатку порахуймо прямі вигоди.
Візовий режим з Європейським Союзом коштував громадянам України приблизно 60 млн євро на рік. Це ті суми, які громадяни витрачали на консульський збір, послуги візових центрів. За підрахунками експертів, це лише прямі витрати. А ще була величезна кількість непрямих витрат, тому що люди витрачали свій час, готували різні документи, мусили їхати в інше місто і, бувало, не один раз.
Витрати і матеріальні, і моральні, і часові, були й залишаються колосальними. Адже якщо подивитися на статистику, то незважаючи на економічну кризу в Україні, навіть минулого року українці були третіми у світі за кількістю отриманих Шенгенських віз після росіян і китайців. Це свідчить про те, що попит на поїздки до країн Євросоюзу в Україні є дуже значним, тому спрощення умов цих поїздок — це істотна зміна для найбільш активної частини українського суспільства. В цьому і є основна, пряма вигода і зміна.
Але й на ідентичність це теж впливає, хоч і не так автоматично. Тут працюють також інші фактори. Це, безумовно, створює додаткову престижність для українського паспорта, українського громадянства, тому що далеко не всі, ба навіть не більшість країн світу мають такі привілеї для поїздок у Європу.
