Будьте готові, Ваша величносте
Колишній король Афганістану Мухаммед Захір-шах дав першу за останні понад три десятиріччя прес-конференцію в Кабулі, пообіцявши не прагнути відновлення монархії. Проте вже з’явилися перші повідомлення про планований на августішу персону замах. Охорону екс-короля збільшено, багато заходів з його участю поставлені під сумнів…
У цій атмосфері страху і марних пересторог — символ сьогоднішньої усе ще нестійкої ситуації в Афганістані. Мухаммед Захір-шах змушений був кілька разів відкладати свій приїзд, у нього немало впливових противників. І аж ніяк не тільки серед ослаблених «талібів», які навряд чи сьогодні можуть змінити ситуацію в Афганістані. Вороги короля — передусім у стані лідерів «Північного альянсу», які зберігають традиційні зв’язки із колишніми ворогами у Москві, Ташкенті та Душанбе. Тут Захір-шаха завжди вважали символом пуштунського правління і ставилися до його можливого повернення до влади з великою підозрою.
Щоправда, колишній король уже неодноразово підкреслював, що своє повернення на батьківщину він пов’язує виключно з бажанням сприяти її стабілізації. Все це так. Але практично весь період свого королівського правління Захір-шах був не стільки правителем, скільки символом влади. Отже нічого нового в його небажанні правити немає. Важливо тільки зрозуміти — символом чого у даний момент має намір стати екс-монарх, що повертається.
У роки його царювання на троні авторитет королівської сім’ї здавався непорушним і ніхто не ставив його під сумнів. Квітневий переворот 1978 року, що скинув брата екс-короля принца Мухаммеда Дауда, остаточно зруйнував традиції: до влади прийшли вискочки, а під час громадянської війни, що вибухнула згодом, взагалі було поставлено під сумнів роль пуштунів у керуванні країною. Нова влада в Афганістані тримається на хиткому консенсусі пуштунських лідерів і роздратованих зменшуваними на очах можливостями представників «радянських» національних меншин. Тимчасовий уряд вдалося сформувати за межами Афганістану під сильним міжнародним тиском. Але на Лоя Джиргу вже не просто натиснути ззовні. І ось тут важливою стає роль колишнього короля: чи зможе він виявитися людиною, чия роль виглядатиме посередницькою і приведе до формування уряду, який всіх влаштовує, осяяного авторитетом «першої сім’ї» Афганістану? Або ж, навпаки, присутність колишнього монарха тільки посилить роздратування у стані лідерів «Північного альянсу» і примусить їх висувати неприйнятні вимоги тільки для того, щоб перевірити, чи не виявляться пуштуни упертішими у присутності свого довгоочікуваного Захір-шаха? Словом, сьогодні дуже важко сказати, до чого насправді призведе повернення у країну колишнього монарха і чи зможе ця людина, яка довго чекала на запрошення повернутися, виправдати надії, що пов’язують з нею.
