Чому Британії не слід покидати ЄС
Малкольм РІФКІНД — про особливості психології острівної нації та дестабілізуючу стратегію Путіна
Британія традиційно вважалась однією з країн євроспільноти, яка підтримувала вступ України до ЄС та НАТО. Втім через два з половиною місяці у Сполученому королівстві відбудеться референдум про членство країни в ЄС. У багатьох виникає питання, чому британці хочуть відокремитись від ЄС, чи стоїть за цим острівне мислення чи інші чинники? З такого питання почалось бліц-інтерв’ю з британським політиком-консерватором Малкольмом РІФКІНДОМ, який днями взяв участь у Київському безпековому форумі.
«ЗА БАГАТО СТОЛІТЬ МИ ЗВИКЛИ УХВАЛЮВАТИ РІШЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ПАРЛАМЕНТОМ»
— Єдина найважливіша причина полягає в наступному. Ми щаслива країна. За багато століть ми звикли ухвалювати рішення національним парламентом у демократичний спосіб. А якщо ви є частиною організації, то вам треба приймати спільні рішення причому не тільки з питань зовнішньої політики, а й щодо речей, які відбуваються у нашій власній країні. Людям не подобається, коли це робиться де-інде. Але я думаю, що ймовірний результат референдуму — британці захочуть залишитися в ЄС. Тому що сам ЄС змінюється, стає більше партнерством націй, а не намагається стати єдиною державою подібно до Америки. І чим більше Європа буде рухатись у цьому напрямку, тим більше люди в Сполученому Королівстві будуть почуватись комфортніше.
— Мені казали деякі британські експерти, що головний водорозподіл між Британією та континентальною Європою ЄС полягає в тому, що в ЄС панує кодекс Наполеона, а в Британії та США — англосаксонська модель. Що ви скажете на це?
— Так у нас є історичні відмінності. Британія — є островом, традиційно у нас тісні відносини зі США, і Наполеон ніколи не досягав Лондона. (сміється). Ви праві, відмінності полягають у цьому. Але це історія. Я думаю, що більшість людей скоріше стурбовані тим, що буде сьогодні чи завтра. І вони визнають, що деякі рішення Європа, включаючи Британію, має ухвалювати одним голосом, або говорити одним голосом про питання зовнішньої політики, довкілля, енергетики, торгівлю та єдиний ринок. За своєю природою ці речі мають міжнародний характер. Але ЄС також став дуже залученим до інших питань, податків, які ми сплачуємо, законів, які регулюють життя громадян, тривалості робочого часу та умов праці. У Британії та у деяких європейських країнах запитують, чому ці питання мають вирішуватись Європою, чому має бути однаковий закон для Португалії, Британії, Латвії. У США наприклад у штаті Каліфорнія деякі закони відрізняються від законів у Техасі. І це стосується США, які є однією державою. І таке саме має бути і в Європі.
— То ви вважаєте ідеєю фікс Сполучені Штати Європи?
— Ми ніколи не дозволимо цього. Якщо бути чесними, то багато людей в Європі, а також уряди не бажають Сполучених Штатів Європи. Але ми рухаємось у цьому напрямку. Якщо у вас є єдина валюта, Британія не входить у зону євро, то вам дедалі необхідніше мати єдину економічну політику, одну процентну ставку, монетарну політику. І тоді виникає питання, можливо вам потрібен єдиний європейський уряд. А ми, в Британії, не зацікавлені в цьому.
«ЄДИНИЙ, ХТО БУДЕ ЗАДОВОЛЕНИЙ ВИХОДОМ БРИТАНІЇ З ЄС, ЦЕ ПУТІН»
— Чи адекватно діяла Європа на російську агресію в Україні?
— Єдиний хто буде задоволений виходом Британії з ЄС, це Путін. Тому що йому не подобається Європа, яка говорить єдиним голосом. Він хотів, щоб відбувалась фрагментація Європи. І якщо Британія як одна з великих країн вийде з ЄС, то цей крок сподобається Путіну. Це інша причина, чому Британії не слід покидати ЄС.
— Чи бачите ви можливість Заходу вплинути на Росію, щоб вона змінила поведінку щодо України?
— Я бажав і хотів, щоб Путін зрозумів, що він має працювати з міжнародною спільнотою, а не проти неї. І дуже складно повірити, що таке станеться. І те, що за останні декілька років він обрав рух у протилежному напрямку анексією в Криму,агресієюу Східній Україні, Грузії, кібер-атакою на Естонію — все це частина єдиної стратегії, яка є дуже шкідливою і дестабілізуючою.
— Можливо, Путін вирішив створити з Росії незамінну країну, як свого часу це було за Буша-молодшого, коли без США не вирішувалась жодна проблема у світі. Однак, для цього він почав створювати проблеми, щоб потім допомогти їх вирішувати. Що скажете на це?
— Я не завжди погоджувався з президентом Бушем. Але він, принаймні намагався робити світ більш стабільним, більш демократичним, а не навпаки. Я б не порівнював Буша з Путіним, але екс-президент США був людиною, яка прагнула зробити світ кращим. Але я не вірю, що подібного прагне Путін.
«В УКРАЇНІ ТРЕБА ПРОВЕСТИ СПРАВЖНІ ДЕБАТИ З ПРИВОДУ КРАЩОЇ БЕЗПЕКОВОЇ МОДЕЛІ»
— Британія зазвичай була більш прихильною до України і підтримувала що членство України в ЄС, то і в НАТО. А зараз яка політика Лондона щодо цього питання?
— ЄС і НАТО є різними організаціями. Що стосується ЄС, то я сподіваюсь, що Україна стане дедалі більше частиною Євросоюзу, хоча це забере досить часу. А щодо НАТО ситуація є більш складнішою. Це військовий альянс і знадобиться багато років перш ніж буде досягнуто позитивне для України рішення. Якщо ви подивитесь на Європу, то різні країни ухвалювали різні рішення щодо вступу НАТО. Наприклад, Швейцарія, Швеція, Фінляндія, Австрія так стурбовані своєю незалежністю, що не хочуть вступати до Альянсу. Вони могли, якби захотіли, але вирішили не робити цього. В Україні треба провести справжні дебати з приводу кращої без пекової моделі. Але це мають вирішувати українці, а не росіяни.