Динамізація діалогу

Розвиток відносин між Україною і Словацькою Республікою можна охарактеризувати одним словом — динамізм. Особливо це стало помітно за останні півроку, коли українсько-словацькі відносини стали розвиватися більш динамічно, в дусі взаємоповаги та добросусідства. Їхнiй нинішній етап розвитку характеризується виходом на рівень конструктивного партнерства у всіх сферах політичного, економічного, військового та гуманітарного співробітництва. Відбувається інтенсифікація політичного діалогу на найвищому рівні, що має вагомий вплив на наповнення двосторонніх відносин конкретним змістом.

Починаючи з 18 серпня 2006 року, в Україні з робочими візитами побували ряд високопоставлених осіб Словацької Республіки: міністр закордонних справ Ян Кубіш, голова Національної Ради Павол Пашка, віце-прем’єр-міністр Душан Чаплович, міністр економіки Любомир Ягнатека. У вересні минулого року Словаччину відвідав міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, який взяв участь у Саміті глав зовнішньополітичних відомств країн Вишеградської четвірки, під час якого були обговорені актуальні питання співробітництва України з країнами В-4.

ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР

Позавчора з одноденним робочим візитом в Україні побував прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Він провів переговори з Президентом України Віктором Ющенком, прем’єр-міністром Віктором Януковичем і головою Верховної Ради Олександром Морозом.

Результатом переговорів між прем’єр-міністрами обох країн стало підписання трьох угод. Зокрема, угоду між Кабінетом Міністрів й урядом Словаччини про міжнародні комбіновані перевезення підписали В. Янукович і Р. Фіцо, план заходів україно-словацького співробітництва з виконання Плану дій «Україна—ЄС» на 2007 рік підписали в.о. міністра закордонних справ Володимир Огризко й міністр закордонних справ Словаччини Ян Кубиш. А угоду між Кабінетом Міністрів й урядом Словаччини про заохочення й взаємний захист інвестицій підписали міністр економіки Володимир Макуха й міністр економіки Словаччини Любомир Ягнатек.

На прес-конференції обидва прем’єри висловилися за активізацію двостороннього торгово-економічного співробітництва. В. Янукович, зокрема, сказав, що Україна зацікавлена в розширенні номенклатури двосторонньої торгівлі, у першу чергу, за рахунок збільшення поставок високотехнологічних товарів. Український прем’єр також зазначив, що Україна й Словаччина вже близько п’яти років не проводили засідання міжурядової комісії з економічного співробітництва, тому він запропонував відновити її засідання й провести його в травні—червні цього року в Києві.

Зі свого боку, Р. Фіцо також висловив думку, що, незважаючи на збільшення обсягів торгівлі між Україною й Словаччиною, нинішній її рівень не відповідає потенціалу двох країн. Обидва прем’єри висловилися за розвиток 5-го міжнародного транспортного коридору, що пролягає через Україну, Словаччину, Чехію й Німеччину.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ І ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ВИМІР

Український і словацький прем’єри досягли політичної домовленості про збільшення експорту української електроенергії в Словаччину. При цьому вони не уточнили, про які обсяги експорту української електроенергії в Словаччину йдеться, і коли за часом можна буде здійснити таке збільшення експорту. Янукович, зокрема, зазначив, що це технічні питання, які будуть вирішуватися на рівні фахівців. Фіцо підкреслив, що Словаччина зацікавлена в збільшенні поставок української електроенергії після виведення з експлуатації 2 х блоків АЕС. Україна запропонувала Словаччині спільно модернізувати електромережі для збільшення експорту електроенергії в Словаччину. Словацький прем’єр вважає важливою ту підтримку, яку обіцяв український уряд ідеї розвитку співробітництва в сфері експорту електроенергії в Словаччину. Зараз експорт української електроенергії в Словаччину становить 500 млн. кВт-годин на рік. Сторони хочуть збільшити експорт електроенергії до 2—3 млрд. кВт-годин на рік.

У відповідь на українську підтримку, голова словацького уряду пообіцяв підтримати вступ України до Світової організації торгівлі і Європейського Союзу, і передати весь досвід країни, яка є членом ЄС і НАТО. Р. Фіцо також зазначив, що Словаччина підтримує якнайшвидше підписання договору між Україною і ЄС зі створення зони вільної торгівлі. Про співробітництво між обидвома країнами в сфері енергетики йшлося і на зустрічі прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо з Президентом України Віктором Ющенком. У ході зустрічі український Президент підтвердив незмінність євроінтеграційних прагнень України й зазначив, що Україна зацікавлена в активізації співробітництва з Європейським Союзом в енергетичній сфері. Зокрема, В. Ющенко наголосив на забезпеченні поставок енергоносіїв до ЄС і диверсифікованості маршрутів транспортування.

Братислава і раніше запевняла Київ у готовності підтримувати плани України щодо вступу до ЄС та НАТО, а також продовжити у співпраці з Україною реалізацію Плану дій Україна—ЄС. Необхідно зазначити, що з початку 2007 року Посольство Словацької Республіки в Україні виконує функції контактного посольства НАТО. Словацька сторона неодноразово зазначала (зокрема, під час зустрічі міністрів оборони України і Словаччини Анатолія Гриценка і Юрая Лішки), що надання Україні допомоги в реалізації її трансатлантичних намірів є пріоритетом словацького головування у Вишеградській четвірці, під час якого Словацька Республіка планує запрошувати представників України до участі в засіданнях, що проводитимуться в рамках В-4. Словаччина виділить 120 тис. євро на підтримку української сторони в процесі вступу до НАТО. До речі, про важливість співпраці двох країн в рамках Вишеградської четвірки під час переговорів В. Ющенка і Р. Фіцо. Президент зазначив, що Україна зацікавлена в залученні до діяльності Вишеградської четвірки у форматі «В 4 + Україна» як на вищому державному, так і на міжвідомчому рівні.

КОМЕНТАР

Які перспективи і виклики стоять на шляху українсько-словацького співробітництва?

Світлана МІТРЯЄВА , директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді:

— Перспективи розвитку торговельно-економічних відносин між Україною і Словацькою Республікою (СР) будуть лежати в площині перспектив економічних відносин Україна — Європейський Союз. Входження словацької економіки до єврозони накладає на український експорт всі квоти і обмеження Єврокомісії, особливо це стосується металу, різних видів прокату, металевих труб, хімічних і мінеральних добрив, текстильних виробів, сільськогосподарської продукції. Набуття Україною статусу країни з ринковою економікою, вступ найближчим часом до СОТ та укладення Угоди про вільну торгівлю з ЄС матиме надзвичайно важливе значення для розширення торговельно-економічного співробітництва з Європейським Союзом та Словаччиною зокрема, дозволить уникати квот та обмежень на експорт до ЄС сталеливарної продукції, хімічних добрив, текстилю та сільськогосподарських товарів, однак залишиться можливість антидемпінгових розслідувань і санкцій на чутливі товари українського експорту до ЄС та СР.

Значні зміни цін на енергоносії, які постачаються в Україну з РФ, матимуть передусім вплив на експортні можливості українського металургійного комплексу, товарів хімічної промисловості. У цьому зв’язку ще більш актуальним постає питання розширення номенклатури українського експорту до СР, збільшення в ньому частки технологічних товарів: авіа- та спецтехніки, приладів, машин, механізмів, зменшення в загальному експорті частки товарів, при виробництві яких потрібні великі затрати енергоресурсів.

Великі перспективи має співробітництво в галузі енергозбереження: спільне виробництво когенераційних установок для українського ринку з використанням вітчизняних двигунів дасть можливість зменшити частку імпорту з СР та зменшити енергоємність українських товарів. Спільне впровадження новітніх енергозберігаючих технологій — використання біомаси, енергії малих рік, вітру, сонячної енергії приведуть до розширення та покращення структури товарообігу між нашими країнами.

Значні перспективи має співробітництво між нашими країнами в енергетичній галузі та у сфері транзиту енергоносіїв. Це не тільки збільшення поставок української електроенергії в СР, але і реалізація проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, який включений до стратегії енергетичної безпеки ЄС, з постачання каспійської нафти нафтопроводом Одеса—Броди територією Словаччини на НПЗ Чехії та інших європейських країн, що дозволить Україні і Словаччині більш ефективно використати свої нафтотранспортні потужності. Словаччина зацікавлена у збільшенні експорту української електроенергії до СР, з огляду на недостачу електроенергії в Словаччині та майбутнє загострення цієї проблеми внаслідок планованого закриття 2-х блоків АЕС і збільшення енергоспоживання новими автомобілебудівними заводами.

Оцінки тенденцій розвитку провідної галузі Словаччини — автомобілебудування — показують, що після розширення Євросоюзу і набуття Словаччиною членства в ЄС, переміщення виробництва автомобілів на схід Європи стане ще більш інтенсивним, особливо, в секторі виробництва компонентів, запчастин та комплектуючих.

Перспективним буде перенесення акценту з експорту української сталеливарної продукції на експорт металевих напівфабрикатів та готових деталей, повне використання всіх сталеливарних виробів по квотах Єврокомісії.

Доцільним буде і подальше зменшення експорту з України необробленої деревини та поступове освоєння готових виробів з лісоматеріалів; зменшення, шляхом створення в Україні спільних підприємств, імпорту з Словаччини деревостружкових плит.

У зв’язку з набуттям чинності директиви Єврокомісії щодо обов’язкового вмісту біодизельного пального та біоетанолу на всіх автозаправних станціях ЄС, перед Україною і Словаччиною відкриваються широкі можливості по виробництву в Україні біодизеля і біоетанолу.

Виходячи з приєднання Словацької Республіки до держав Шенгенської Угоди суттєво зміниться характер сучасного стану охорони державного кордону з Україною. Цим питанням зараз займається Українсько-словацька міжурядова комісія з питань транскордонного співробітництва. У минулому році було проведено два засідання цієї комісії: у травні (м. Гуменне, Словаччина) та грудні (с. Солочин, Закарпатська область, Україна). Зокрема, під час останнього було розглянуто та внесено до Протоколу рішення з таких важливих питань, як: ситуація на спільних словацько-українських пунктах пропуску кордону і перспективи будівництва їх інфраструктури; уніфікація словацькою стороною митних декларацій при перетині кордону на автомобільних пунктах пропуску; реконструкція залізничної інфраструктури словацьких прикордонних станцій; стан виконання Угоди про співробітництво між Закарпатською областю України і Кошіцьким та Пряшівським самоврядними краями Словаччини; впровадження Програми сусідства; представлені окремі спільні проекти в економічній та культурній сферах, зокрема, було представлено і проект Стратегії українсько-словацького транскордонного співробітництва, підготовлений Словацькою асоціацією зовнішньої політики та регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді.

Українсько-словацька міжурядова комісія з питань транскордонного співробітництва констатувала, що створення сучасної системи управління кордоном стане провідним фактором різкого прискорення економічного розвитку, активізації міжнародних відносин і регіональної співпраці.