Дипломат дипломатів

Не так давно відбувся переїзд Кондоліззи Райс з Білого дому, де вона першу каденцію Джорджа Буша перебувала радником з питань національної безпеки, до державного департаменту. Закономірно, що в той час, коли пані Райс лише розпочинає свою роботу на посаді державного секретаря США, багато в кого постає питання — яким посадовцем вона буде, якою буде її роль у формуванні вашингтонської зовнішньої політики? Наразі не можна не визнати, що й на попередній своїй посаді радника з національної безпеки Райс мала набагато більші повноваження й можливості впливати на рішення президента, ніж її попередники. Та незважаючи на те, що теперішні її обов’язки за багатьма параметрами є продовженням попередніх, нова робота є дуже відмінною. Якщо раніше як радник з національної безпеки вона, безперечно, відігравала одну з провідних ролей у формуванні державної політики США, та одночасно в її реалізації роль Кондоліззи Райс була незначною. Нині ж на посаді державного секретаря вона разом iз президентом США Джорджем Бушем має всі шанси закласти основи американської міжнародної політики першої половини ХХI століття.

Між тим у формуванні зовнішньої політики існує декілька важливих відмінностей між її нинішнім й попереднім службовим становищем. Кондолізза Райс має стати лідером великої бюрократії державного департаменту, котра щиро вірить у те, що представляє колективну мудрість американського народу, в рядах якої дійсно зосереджені потужні інтелектуальні сили, і в середовищі яких Кондолізза Райс, попри всі свої попередні заслуги та здобутки, не є своєю. І якщо раніше пані Райс часто мала вирішальний вплив на прийняття остаточного рішення президента Буша, виступала арбітром міжвідомчих суперечок, але при цьому залишалася в більшості випадків в тіні, то тепер їй відводиться роль публічного гравця. Вона стає впливовою публічною персоною в несхожій на попередню грі, яку проводить президент. Ще одним важливим моментом стає те, що на новій посаді Райс муситиме захищати перед Конгресом зовнішню політику адміністрації Джорджа Буша.

Знаючи про блискучі інтелектуальні й організаторські здібності Кондоліззи Райс, можна не сумніватися, що вона буде спроможною досить швидко ствердити себе лідером державного департаменту. Однак держдеп є лише однією зі складових прискіпливого світу вашингтонської зовнішньої політики. Протягом першого президентського терміну Буша ключовими гравцями з питання національної безпеки були президент, віце-президент Чейні, держсекретар Пауелл, міністр оборони Рамсфельд та сама радник з національної безпеки Кондолізза Райс. Нині ж персональні взаємини й політичні зв’язки з кожним з інших ключових гравців цього «блоку безпеки» для держсекретаря матимуть вирішальну роль.

Ймовірно, що незважаючи на тісніші взаємини з президентом Джорджем Бушем, аніж мав її попередник Колін Пауелл, Кондолізза Райс у недалекому майбутньому матиме певні розходження із членами «блоку безпеки» з ключових питань зовнішньої політики. Йдеться про те, що можуть виникнути значні розбіжності в міжвідомчій інтерпретації міжнародних проблем. Вона поки що мало знайома з роботою держдепартаменту й працюватиме з новою командою. Наступні роки не будуть легкими для Кондоліззи Райс. І основними пріоритетами її діяльності на новiй посадi, очевидно, стануть: війна з тероризмом та зусилля з просування цінностей демократії; ізраїльсько-палестинський конфлікт; ситуація в Іраку; стримування поширення ядерної зброї (особливо це стосується Ірану й Північної Кореї). Вiдносини з іншими державами світу, ймовірно, розглядатимуться адміністрацією Буша через призму американських підходів до цих основоположних викликів, що реалізовуватимуться шляхом двосторонньої співпраці. Звичайно, що питання Іраку є й буде центральною проблемою протягом декількох наступних років. І для позитивного майбутнього демократичного експерименту в цій країні президенту та держсекретарю доведеться докласти чимало зусиль, щоб залучити більшу присутність європейців і держав регіону до протистояння з терористами. Американська політика, окрім Іраку, скоріше за все буде зосереджена на чотирьох складних напрямках — Афганістані, Пакистані, Ірані та Сирії.

Перехід до представницького уряду в Афганістані є важливим досягненням адміністрації Джорджа Буша, однак має ще пройти чимало часу, доки новий режим зможе перебороти владу польових командирів на місцях, позбавитись від залишків Талібану й економічної залежності від опіумного маку. Ситуація ж у Пакистані залишатиметься складною та вибухонебезпечною, оскільки президент Первез Мушарраф і надалі буде змушений балансувати між полюсами участі в антитерористичному союзі із Заходом і наявністю фундаменталістського ісламістського опору, котрий прагне повалення його режиму. Сирія також стане одним із пріоритетів Кодоліззи Райс, а її альянс з Іраном спонукатиме американську вищу дипломатію виваженіше підходити до близькосхідних проблем і шукати нових союзників серед країн арабського світу.

Напевно, що Іран залишатиметься одним iз найбільших викликів дипломатичній команді адміністрації Буша. Яким чином США зможе перешкодити іранським муллам розвивати й далі програму ядерної зброї — також стане пріоритетним завданням для Кондоліззи Райс. Чи зможе очолюваний нею департамент виробити дієву стратегію, котра буде здатною обмежити політичний контроль аятол та водночас знайти спосіб зменшити іранську ядерну загрозу? Ядерна Північна Корея й війна з тероризмом й надалі залишатимуться найбільш проблемними питаннями для американської зовнішньої політики.

Поміж тим, центральною проблемою американської зовнішньої політики на наступні чотири роки залишатиметься палестинсько-ізраїльський конфлікт. Якщо протягом першого терміна президентства Джорджа Буша, вважаючи на присутність при владі Ясіра Арафата, США не змогли вповні використати увесь свій потенціал впливу, то тепер, за президента Махмуда Аббаса, уникнути зобов’язань щодо близькосхідної ситуації не вдасться. Якими будуть кроки в цьому напрямку нового державного секретаря? Чи буде призначений Вашингтоном спеціальний посланник? Традиційно держдепартамент намагався дотримуватися відкритого діалогу з обома сторонами близькосхідного протистояння більше, ніж політичні лідери, котрі були вразливіші до тиску проізраїльського лобі. Яким чином поведе себе Кондолізза Райс у даній ситуації, зважаючи на те, що міністр закордонних справ Ізраїлю Сільван Шалом якось зазначив, що «вона справжній друг Ізраїлю. Її дружні почуття до Ізраїлю дуже глибокі й виходять із її релігійності та віри»?

Можна сказати, що нещодавно Кондолізза Райс успішно пройшла свою першу «обкатку» на посадi держсекретаря, здійснивши свої перші візити до Ізраїлю й ряду європейських країн, готуючи ґрунт до недавніх відвідин Джорджем Бушем Європи. Під час зустрічей з іноземними урядовцями вона показала себе як ефективний співрозмовник, блискучий аналітик і обізнаний міжнародний експерт. Поза самою політикою окремим питанням постає стиль виконання нею посадових обов’язків. Очевидно, поки що її досвід дипломата й адміністратора поступається досвіду стратега з національної безпеки.

Скидається на те, що Джордж Буш очікує від нового держсекретаря вміння успішно «продавати» американську зовнішню політику в інші частини світу та провадження більш динамічної та зрозумілішої союзникам дипломатії. Бо раніше неврахування думки політичних партнерів США та незацікавленість вислухати їхню позицію, часто відштовхувало від Буша потенційних прихильників, особливо в об’єднаній Європі. У команді Буша Райс повинна утвердити себе як важливий гравець в ухваленні рішень iз зовнішньої політики й одночасно продемонструвати, що вона буде ефективним рупором американської зовнішньої політики в усьому світi. Їй іще неодноразово доведеться зіштовхуватись із викликами американської непопулярності, особливо на Близькому Сході та в Європі. Однак за підтримки президента Буша та завдяки своєму професіоналізму Кондолізза Райс має усі шанси стати одним iз найкращих держсекретарів у американській історії. Недаремно Джордж Буш так високо визначив співпрацю з нею: «Протягом чотирьох років я прислуховувався до її порад, виніс вигоду із її великого досвіду й оцінив її судження. Держсекретар — це обличчя Америки за кордоном, і в особі Райс світ побачить силу, вишуканість і порядність нашої країни».