Дипломатія Вороніна

Учора президенту Молдови Володимиру Вороніну вдалося вперше через три роки здійснити робочий візит у Москву та провести переговори з російським президентом Володимиром Путіним. Така тривала перерва в спілкуванні віч-на-віч між главами двох держав була спричинена образою Кремля на дії молдовського президента, який у 2003 році в найостанніший момент відмовився підписувати запропонований Росією меморандум про придністровське врегулювання. Від того моменту зустрічі між молдовським і російським президентами відбувалися лише в рамках багатосторонніх зустрічей. Востаннє така зустріч відбулася 21 липня в рамках неформального саміту СНД. Тоді президент Молдови зробив пропозицію російському лідеру зустрітися й обговорити нагромаджені двосторонні проблеми та знайти спосіб, щоб розморозити придністровський конфлікт.

Попри віддаленість між колишніми країнами Радянського Союзу, економіка Молдови вельми зав’язана на Росії. За даними російського МЗС, на частку Росії припадає приблизно 22% зовнішньоекономічної діяльності Молдови. Російські інвестиції в економіку Молдови становлять понад 200 млн. доларів. За цим показником ця республіка займає друге місце серед країн СНД. На сьогодні в цій країні зареєстровані 435 підприємств з участю російського капіталу. Мінекономрозвитку РФ також наводить статистику, що відображає реальну динаміку російсько-молдовських відносин. Тільки за перші п’ять місяців 2006 року товарообіг між Росією та Молдовою знизився на 4%, а російський імпорт — на 45,4%.

Не треба забувати й того, що Росія ввела заборону на імпорт молдовського вина, реалізація якого на російському ринку давала значні надходження в державну скарбницю Молдови.

Тому очевидний інтерес Молдови в тому, щоб налагодити взаємовигідні відносини з Росією, яка до того ж має великий вплив на владу Придністров’я, що не підпорядковується Кишиневу та хоче приєднатися до Росії. Схоже, молдовський президент ретельно готувався до цього візиту. Напередодні його зустрічі з російським президентом російські ЗМІ широко коментували план нормалізації відносин між Росією та Республікою Молдова. У рамках цього плану Кишинів пропонує Москві виступити ініціатором завершення миротворчої операції, здійснюваної в Придністров’ї з 1992 року, та вивести з території ПМР свої війська. Крім того, Молдова готова надати Придністров’ю статус широкої автономії в складі республіки та гарантувати Тирасполю максимум самостійності, але в рамках міжнародної практики для автономних утворень. Воронін обіцяє законодавчо закріпити нейтральний статус майбутньої «об’єднаної Молдови», що унеможливить розміщення на її території іноземних військ або військових баз, а також мінімізує можливість вступу РМ у НАТО.

У разі схвалення плану з боку Кремля В. Воронін обіцяє особисто сприяти зміцненню позицій російської мови та захисту прав російських громадян, які проживають у Молдові, дати гарантії недоторканності російської власності в регіоні та забезпечити російському капіталу на молдовській території статус найбільшого сприяння. На думку президента Молдови, досягнення порозуміння з принципових питань сприятиме вирішенню інших проблем у російсько-молдовських відносинах.

Початок зустрічі президентів у Москві засвідчив те, що російський президент перемінив гнів на ласку. В. Путін висловив задоволення тим, що виконалася його домовленість про зустріч із президентом Молдови. «Радий вас бачити в Москві. Радий, що виконуються наші домовленості про двосторонню зустріч, про яку ми домовилися в ході неформальної зустрічі лідерів СНД», — цитує Інтерфакс слова російського президента. Він запропонував обговорити стан двосторонніх відносин і зупинитися на розгляді придністровської проблеми. У свою чергу, В. Воронін зазначив, що «навколо відносин між Молдовою та Росією багато розмірковувань, розмов, але говорять не завжди ті, хто вирішує питання». Далі переговори Путіна та Вороніна продовжилися за зачиненими дверима. На момент підготовки матеріалу до друку не було нічого відомо про результати переговорів і про те, як прореагував російський президент на план Вороніна. Якою може бути реакція Кремля на план нормалізації відносин між Росією та Республікою Молдова? Чи змінилася позиція Росії відносно придністровського врегулювання? Про це читайте в коментарі російського експерта.

КОМЕНТАР

Федір ЛУК’ЯНОВ , головний редактор журналу «Россия в глобальной политике»:

— Я сумніваюся, що план Вороніна, навіть якщо він справді оформлений у якийсь чіткий документ або пропозиції, може влаштувати Москву. Для Росії неприйнятне виведення миротворців, оскільки немає жодних підстав вважати, чому Росія на це пішла б. Не підлягають глибокому обговоренню гарантії з боку Вороніна щодо того, що Молдова не вступатиме в НАТО. Це пояснюється тим, що в результаті подій 2003 року в Москві не дуже сприймають Вороніна як партнера по переговорах і як людину, яка дає слово та тримає його. Молдовського президента вважають слабким лідером, залежним від зовнішніх впливів.

Позиція Кремля щодо Придністров’я не змінювалася, але при цьому вона, як завжди, доволі двоїста. З одного боку, Росія визнає територіальну цілісність як Молдови, так і Грузії. З іншого боку, Москва де-факто стоїть на варті інтересів цих анклавів. На відміну від Грузії, з якою відносини гіршають, придністровський конфлікт персонально більш вирішуваний, аніж абхазький й осетинський. Тим паче, що в Росії з Придністров’ям немає спільного кордону. Важливим чинником буде вступ Румунії до ЄС у 2007 році. Бухарест постійно порушуватиме це питання на європейських засіданнях. І тому ситуація «замороженою» не залишиться. Вирішення конфлікту залежить від того, коли і як піде Віктор Смірнов і яким чином будуть надані гарантії економічних прав тих, хто володіє власністю Придністров’я. Якщо з економічного питання досягнуть прийнятного для всіх варіанта, тоді ситуація менш тупикова, ніж в інших невизнаних територіях.

Я не думаю, що на цій зустрічі досягнуть просування. Але сам факт зустрічі — це, звісно, певний прогрес. Із Молдовою можуть бути досягнуті зрушення, оскільки, на відміну від Грузії, Молдова демонструє бажання якось пом’якшити конфлікт і реагувати на кроки Москви.