Iнтеграція за наукою

Сьогодні в Києві планується підписання міждержавної угоди про створення Європейського польсько-українського університету. Цей день стане початком відліку нового етапу співпраці України з Євросоюзом. Адже зближення України з ЄС неможливе без реалізації спільних довготривалих проектів. Одним із таких напрямків вважаються спільні освітні й наукові ініціативи. Щоправда, зважаючи на непріоритетність освіти серед галузей, що фінансуються урядом України, заяви про підтримку міжнародних освітніх структур залишаються декларативними.

Цього року перед Україною відкрилися широкі перспективи, адже тепер вступила в дію програма «Східне партнерство», яка здатна взяти на себе фінансування певних транскордонних проектів. Найбільш активною серед сусідів України, закономірно, виявилася Польща, саме вона ініціювала створення зазначеної вище програми міжнародної співпраці.

Протягом останніх десяти років тривають розмови про створення спільного польсько-українського університету. Польська сторона не мала жодних сумнівів щодо створення такого міжнародного вишу. І лише в квітні цього року віце-прем’єр України В.Семиноженко заявив: «Питання про створення Європейського українсько-польського університету обов’язково буде вирішено вже поточного року». Виникає питання, навіщо Україні ще один навчальний заклад, якщо міністр освіти й науки Д.Табачник неодноразово заявляв про потребу скорочення кількості українських ВНЗ? Хто буде навчатися у цьому університеті? І найголовніше — як формуватиметься бюджет ВНЗ?

Справді, університетів в Україні багато, але жоден із них не входить у світові рейтинги оцінювання якості освіти, немає належної матеріальної бази, студенти вчаться теорії, а практика часто зводиться до формальностей. Новий міжнародний ВНЗ, який отримав назву Європейський польсько-український університет, матиме інші цілі. Як зазначає уповноважений польського Міністерства освіти в справах створення університету, професор Ян Поморський: «Університет є інноваційним ВНЗ, який реально зближуватиме Україну з Європейським Союзом». Виховання молодої польсько-української еліти, навчання службовців із країн Європи, реалізація довготривалих технічних і гуманітарних проектів — це ті напрямки, які будуть пріоритетними в новому виші.

Студенти навчатимуться на магістерській, МБА і докторській програмах. Як підкреслює В.Семиноженко: «Це — Болонська система в дії. Проект спільного університету наповнює реальним змістом поки що здебільшого декларативні наміри України приєднатися до Європейського простору вищої освіти». Університет набиратиме талановиту, обдаровану молодь, надаватимуться стипендії на навчання. У виші зможе навчатися до 20% іноземних громадян, а викладання здійснюватиметься трьома мовами: польською, українською і англійською. Міжнародний статус університету та всебічний контроль за навчальним процесом виключатимуть проблему корупції.

Досвід діяльності польсько-українського вишу вже є, адже з 2001 року успішно працює Європейський колегіум польських та українських університетів. У колегіумі діє докторська програма й щороку захищається 15 дисертацій. Власне університет і створюватиметься на базі існуючого колегіуму.

ВНЗ фінансуватиметься з трьох джерел, крім державних ресурсів залучена програма «Східне партнерство». Частину зобов’язань розподілено між Україною і Польщею. Зважаючи на новаторський характер цього освітнього проекту, можна буде залучати кошти і з інших джерел, в тому числі — недержавних.

Щодо безпосереднього функціонування університету, то йому передбачено надання широкої автономії, а випускники одночасно отримуватимуть українські та польські дипломи. Зникне проблема із нострифікацією, тобто визнанням здобутої вищої освіти.

Універсальною буде й схема розміщення міжнародного ВНЗ. Я.Поморський відзначає: «Головний корпус університету на українській стороні знаходитиметься у Києві, на польській — у Любліні. У Львові буде заснована філія. А в Налечові біля Любліна — додатковий корпус, призначений для підготовки службовців з шести країн, які входять до «Східного Партнерства»: Польщі, України, Білорусі, Вірменії, Молдови, Грузії та Азербайджану».

На думку В.Семиноженка: «Головне, що університет стане потужною дослідницькою базою — в ньому викладатимуть відомі науковці. Крім широкої програми з гуманітарних та суспільно-політичних предметів, в університеті буде створено блок з найбільш перспективних фундаментальних та природничих наук: молекулярної біології та низки інженерно-технічних дисциплін». Справді, нещодавні повені в Польщі засвідчують потребу наукового підходу до вирішення глобальних проблем, а спільними зусиллями завжди легше вирішувати серйозні завдання.