Iнтернет: зроблено людьми, для людей, заради людей
Місяць тому під час свого візиту до Китаю президент Барак Обама заявив, що критичні виступи на його адресу в інтернеті допомагають йому краще справлятися з обов’язками президента. І дійсно, завдяки інтернету діяльність наших керівників стає дедалі більш прозорою і підзвітною.
У Фінляндії завдяки новому закону громадяни отримали право на широкосмуговий інтернет. У Європейському Союзі при обговоренні «телекомунікаційного пакету» було прийнято рішення, що доступ користувачів до інтернету може бути обмежений лише за наявності вагомих підстав і з дотриманням права на справедливий і неупереджений розгляд, у тому числі в суді.
Що це означає? Для понад 1,6 млрд. користувачів інтернет став важливою, якщо не неодмінною, частиною повсякденного життя. Він революційним чином змінив наші уявлення про спілкування через відстані, час, культурні й вікові бар’єри. В «онлайні» ми обмінюємося ідеями, отримуємо знання й уявлення, переосмислюємо прописні істини, створюємо мережі прибічників позитивних змін. Багато в чому це заслуга приватного сектора, його передбачення, сміливості й віри в необхідність інвестицій у розвиток інноваційних послуг і технологій, багато в чому безкоштовних.
Доступ до інтернету — це вже не розкіш, а потреба. Він може відкрити нові можливості для тих, хто живе за межею бідності. Це інструмент демократії, здатний стати противагою важкій руці держави. Мільйони людей законно розраховують на те, що інтернет-послуги будуть доступними, надійними, безпечними й безперервними.
Для молодого покоління інтернет — це насамперед путівка в життя, головне джерело свободи й інформації в період дорослішання. Його не слід уявляти як царство мороку, сповнене небезпек і страхів.
Вступаючи в контакт з інтернет-простором, ми по волі чи по неволі повідомляємо іншим про себе дані, якими ті можуть скористатися. Коли ми натискаємо на «іконку», погоджуючись з умовами інтернет-сервісів, нам часто-густо доводиться ділитися особистими даними, не уявляючи собі, в чиїх руках вони можуть згодом опинитися. Поки ніхто не знає, як вирішити цю проблему — за допомогою міжнародних норм про захист приватного життя чи великої червоної кнопки, що видаляє дані користувача з сервісу. В усякому разі, у аборигенів інтернету, наших дітей, має бути можливість стирати сліди свого перебування в мережі. Як і ми в домережеву добу, наші діти мають право на дитинство.
Рада Європи, маючи в своєму активі 60-річний досвід, тисячі рішень Європейського Суду з прав людини, підтримку 47 держав-членів, відіграє найважливішу роль у відстоюванні нашого права на свободу слова і на захист приватного життя, у тому числі в інтернеті. Разом із державами і приватним сектором Рада Європи працює над питаннями регулювання інтернет-сфери в Європі й за її межами, встановлюючи відповідні нормативи і стандарти.
Дозволю внести ясність. Свобода слова — не абсолютне право: воно існує в комплексі з іншими правами. Таким є наш, європейський, підхід: свобода невіддільна від відповідальності. Він поширюється і на відповідальність бізнесу — провайдера сервісів і технологій, які проникли на ринки настільки глибоко, що вони більше не мають природної альтернативи.
Європейська конвенція про права людини захищає людину від зловживань з боку держави. У добу інтернету держава і приватний сектор мають співробітничати у справі захисту людини від зловживань держави і недержавних суб’єктів, у тому числі й в кіберпросторі.
А як же бути з управлінням ресурсами, необхідними для функціонування інтернету? Що робити, якщо, наприклад, держава або могутня корпорація вирішать закрити, уповільнити або іншим чином порушити доступ до інтернету для іншої країни? Переговори про «інтернаціоналізацію» інтернет-корпорації щодо управління доменними іменами і числовими адресами (ICANN) йдуть в правильному напрямку. Потрібні подальші переговори і вироблення спільних документів.
Але лише спільними зусиллями бізнес, міжнародне співтовариство й міжнародні організації, окремі держави зможуть ефективно забезпечити відповідальність, свободу і захист наших прав у інтернеті. Не забуватимемо, що в результаті інтернет — наше загальне надбання, яке створюють люди заради людей і для блага людей.
Турбйорн ЯГЛАНД — генеральний секретар Ради Європи. Стаття написана до Міжнародного дня захисту прав людини
