Хвиля популізму...

На парламентських виборах в Італії, які відбулися минулої неділі, як і очікувалося, перемагають популісти. Проте ні блок із трьох правих партій, ні лівий популістський «Рух п’яти зірок» (M5S) не отримують 40% голосів, необхідних для того, щоб самостійно формувати уряд. Як відзначила служба Бі-Бі-Сі, хвиля популізму на парламентських виборах в Італії призвела до політичної безвиході.

За даними міністерства внутрішніх справ, блок партії «Вперед, Італіє!» (Forza Italia), яку очолює з 1994 року екс-прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, та її союзників — правопопулістської «Ліги Півночі» та націоналістичної «Брати Італії», — здобув 37% голосів. При цьому найбільше у блоці здобула саме євроскептична «Ліга Півночі» — 18%, а партія Берлусконі має менше ніж 14%, повідомляє інформагенція AP. Сам 81-річний Берлусконі до 2019 року не може бути обраним до парламенту чи обіймати державні посади через судимість за справою про шахрайство його холдингу Mediaset. Однак припускають, що він може стати «сірим кардиналом» у ймовірній провладній коаліції. Під час виборчої кампанії Берлусконі пообіцяв у разі перемоги його блоку висунути кандидатом на посаду прем’єр-міністра чинного голову Європейського парламенту Антоніо Таяні.

Популістський «Рух п’яти зірок» (M5S), який має антиістеблішментську спрямованість, здобуває 31% голосів і стане партією, яка отримає найбільше місць у парламенті. Очолює M5S 31-річний Луїджі Ді Майо, колишній футбольний стюард та офіціант, який із 2013 року обіймає посаду віце-спікера нижньої палати італійського парламенту. Під його керівництвом M5S дещо знизив градус своєї риторики, відмовившись від планів провести референдум про вихід Італії зі складу Євросоюзу. «Рух п’яти зірок» позиціонує себе перед виборцями як єдину альтернативу поверненню до влади Сільвіо Берлусконі.

А правляча проєвропейська лівоцентристська Демократична партія (ДП), очолювана колишнім прем’єром 43-річним Маттео Ренці, якій опитування прогнозували 28%, отримала майже 20% голосів і вже визнала свою поразку й готується тепер до перебування в опозиції.

ФОТО РЕЙТЕР

МОЖЛИВІ СЦЕНАРІЇ ФОРМУВАННЯ КОАЛІЦІЇ

Як відзначають аналітики, поки що складно сказати, якою буде коаліція в майбутньому парламенті. Найімовірніше, вона буде євроскептичною і кидатиме виклик європейським структурам, зокрема в питанні про заходи економії, пише інформагенція Reuters.

Один із можливих сценаріїв передбачає, що Сільвіо Берлусконі може піти на союз з Демократичною партією Маттео Ренці, сформувавши, так би мовити, «велику коаліцію». У такому разі компромісною фігурою для можливого прем’єрства можуть стати голова Європарламенту Антоніо Таяні або чинний італійський прем’єр Паоло Джентілоні, який користується повагою політичного істеблішменту країни.

Ще одним вірогідним сценарієм, на думку аналітиків, може стати глухий кут у формуванні правлячої коаліції, якщо політичні сили не зможуть домовитися. У такому разі не виключено, що в країні ще до кінця 2018 року можуть бути проведені позачергові парламентські вибори.

Що ж до «Руху п’яти зірок», то італійські популісти цілковито відмовляються розглядати можливість входження в будь-яку коаліцію, що практично гарантує їм роль опозиції в майбутньому парламенті.

Коли ж вести мову про позицію України, то для неї одним із найважливіших питань у відносинах є збереження європейської солідарності ЄС щодо санкцій проти Росії. Досі Рим не блокував рішення щодо продовження обмежувальних заходів проти РФ за анексію Криму та невиконання Мінських домовленостей.

НЕПРОСТІ ЧАСИ ДЛЯ КИЄВА

Хоча під час виборчої риторики популісти знизили градус антиєвропейської критики, але тепер, схоже, ситуація може радикально змінитися. Як зазначають оглядачі, «Рух п’яти зірок» та права коаліція, цілком імовірно, можуть виступити за перегляд політики Євросоюзу щодо економічних санкцій проти Росії за анексію Криму та причетність до конфлікту на Донбасі.

Екс-прем’єр Сільвіо Берлусконі у вересні 2015 року зустрічався з Путіним в Криму, а його партнери з «Ліги Півночі» уклали угоду про партнерство з «Единой Россией».

Як повідомляють італійські ЗМІ, 44-річний Маттео Сальвіні, лідер євроскептичної «Ліги Півночі», та Сільвіо Берлусконі відверто захоплюються російським президентом Путіним, і це може призвести до зміни позиції Італії щодо санкцій проти Росії.

Оскільки одним із результатів виборів є зміна лідера у правоцентристській коаліції, яким стала партія «Ліга Півночі» на чолі з Маттео Сальвіні, і саме з цією реальністю нам доведеться мати справу, адже раніше лідером вважалася партія Берлусконі. Тож для Києва можуть настати непрості часи, і завдання української влади полягатиме в тому, щоб переконати Рим у необхідності збереження санкцій проти РФ. І тут мають докладати зусилля всі гілки влади — і Президент, і прем’єр-міністр, і Верховна Рада, і регіони.

Посол України в Італійській Республіці Євген ПЕРЕЛИГІН досить обережно прокоментував «Дню» результати парламентських виборів. Він, зокрема, зазначив: «Коментувати нічого, крім того, що результати правлячої партії можна вважати поразкою, і одна несподіванка: перше місце в коаліції правих — у «Ліги», а не в партії Берлусконі. Теоретичних варіантів урядової коаліції безліч (як і без коаліції), тому потрібно дочекатися початку роботи парламенту, а тоді подивимось».

Таку обережність посла можна зрозуміти, адже йому доведеться працювати і з правими, і лівими популістами, які визначатимуть політику Італії упродовж наступних років. На пряме запитання «Дня», які висновки робити Україні з даних результатів і до яких дій вдаватися, щоб Італія зберегла санкції проти РФ і, таким чином, була солідарна з позицією ЄС у цьому питанні, посол відповів: «Наразі триває співпраця з чинним урядом і всіма політичними силами. Не варто поспішати з оціночними висновками, ще ж не розпочалися міжпартійні переговори щодо основ діяльності та програми майбутнього уряду. Будуть оприлюднені партійні позиції на переговори щодо провладної коаліції, буде оприлюднений проект програми майбутнього уряду — будемо робити висновки».

«ІТАЛІЙЦІ НЕ РОЗУМІЮТЬ, У ЯКІЙ КРАЇНІ ПРОКИНУЛИСЯ 5 БЕРЕЗНЯ»

Вікторія ВДОВИЧЕНКО, аналітик Ради зовнішньої політики «Українська призма»:

— «Рух п’яти зірок» представляє нові обличчя в Італії. Його запитаність полягала в тому, що суспільство стомилося від того, що бачить перетікання облич із телеекранів то в одні, то в інші партії. Відповідно, їм здалося, що «Рух п’яти зірок» — молода команда, яка є антисистемною, тобто не має прив’язки до будь-якого попереднього політичного бекграунду і може по-новому зазвучати для Італії.

Логічно, що правоцентристи мали прийти до влади, тому що відчувалося розчарування в Демократичній партії. Хоч ця партія змогла підняти для країни макроекономічні показники, Італія переживала у 2011 і в 2013 роках економічний спад, тож, пройшовши до парламенту з 25%, політсила не змогла подолати кризу довіри, яка стала системною. Відповідно, Демократична партія отримала тільки 19% як у верхній, так і в нижній палаті.

Щодо наслідків такого вибору для Італії, то як самі італійці кажуть, це «кумедний безлад», адже вони не розуміють, у якій країні прокинулися 5 березня. Я спілкувалася зі своїми друзями і бачила в хештегах на Twitter, що самі італійці кажуть: країна змінилася, і що тепер буде, ніхто не знає. І це справді так, адже жоден італійський політичний експерт не складе прогнозу щодо того, що буде далі.

Насправді, є кілька сценаріїв на короткострокову перспективу. Перший: праві та ліві зможуть об’єднатися і таким чином зміцняться. Другий: імовірним є варіант, що «Рух п’яти зірок» вибудує якусь кампанію, адже останніми днями вони зменшили кількість заяв про вихід із кризи чи з антиєвропейськими настроями. Це свідчить про те, що вони будуть готові домовлятися. Третій: короткострокове перетікання після того, як 23 березня запрацює парламент, буде говорити про те, що президент Серджіо Матарелла скаже, що він не може довірити уряд країни силі, яка не може сформувати більшості.

Що ж до наслідків такого вибору італійців для України, то очевидно, що доведеться посилено працювати. У принципі, це вже робить наш дипломатичний корпус і міністерство.

Крім того, потрібно буде зважати на те, що проросійське лобі буде тільки посилюватися всередині старої Європи, куди й належить Італія. І наскільки ця країна зможе дослухатися в контексті бачення України до трикутника Франція — Німеччина   — Італія, може стати тією системою противаг, яка не допустить аж занадто радикальних настроїв або дій, що можуть якимось чином вплинути на Україну. Економічно Італія дуже зацікавлена співпрацювати з Україною, так само як і Україна. Тому економічний прагматизм — це те, в чому зацікавлена Італія: це країна, яка має відтік мізків і не може забезпечити робочими місцями, вона зацікавлена більше в тому, щоб співпрацювати з країнами й експортувати товари, де є попит, а в Україні є попит на італійські товари.