Коротко / ПЛАНЕТА

У Литву — за безкоштовною візою

Кабінет Міністрів України затвердив міжурядову українсько-литовську угоду про режим поїздок громадян двох країн, що передбачає безвізові поїздки для громадян Литви в Україну і безкоштовні візи для українців. Документ набуває чинності на 30-й день після того, як сторони взаємно сповістять одна одну про виконання необхідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття угодою чинності. Документ передбачає видачу українцям безкоштовних віз без необхідності пред’явлення запрошення. Передбачається також видача багаторазових віз терміном дії до 5 років для осіб, які беруть участь у регулярних двосторонніх контактах у сфері економіки, освіти, науки, культури, спорту, для підтримки сімейних зв’язків, а також громадянам пенсійного віку, повідомляє Інтерфакс.

Лукашенку набридло в ЄврАзЕС

Президент Білорусі Олександр Лукашенко стурбований станом справ у Євразійському економічному співтоваристві (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан). «Найголовніше, що мене сьогодні турбує, — це перспективи ЄврАзЕС. СНД є, ЄврАзЕС, ЄЕП, Союз Білорусі й Росії, ГУУАМ — дуже багато організацій, і настав час визначитися у напрямі», — заявив Лукашенко, зустрічаючись в Мінську з генеральним секретарем ЄврАзЕС Григорієм Рапотою. «Ми не дуже прагнемо фінансувати цю організацію, бо за ці роки ми нічого не отримали, як і інші учасники, від ЄврАзЕС», — сказав президент Білорусі.

Президент Узбекистану — за «відкрите суспільство»

Президент Узбекистану Іслам Карімов невдоволений роботою керівних працівників на місцях і зловживаннями, які вони допускають. Про це глава держави заявив на позачерговій сесії обласної ради народних депутатів Сурхандар’їнської області (південь Узбекистану), — повідомили Інтерфаксу в апараті президента. І. Карімов наголосив, що «головний і основний шлях у вирішенні цієї проблеми полягає у створенні відкритого суспільства. Відкритість має бути в усіх сферах нашого життя, на рівні району, області, всієї республіки». Крім того, президент закликав «підвищити ефективність громадського контролю».

Мертве море вмирає

Йорданські дослідники дійшли висновку, що якщо не вжити рішучих заходів, Мертве море зникне вже через півстоліття, — повідомляє Бі-Бі-Сі. 2003 року представникам Йорданії, Ізраїлю та Палестинської національної адміністрації, що мають доступ до Мертвого моря, вдалося загалом домовитися про план спасіння цього найсолонішого у світі моря. Щоб не дати йому зникнути, передбачається збудувати канал завдовжки 200 кілометрів, яким до нього надходило б щорічно понад 850 млн. кубометрів води з Червоного моря. Фахівці, які вивчили план, розроблений Йорданією, дійшли висновку, що його реалізація цілком можлива. Сторони мають намір запитати у Світового банку кошти на проведення додаткових досліджень на місцевості. Рівень води в Мертвому морі падає приблизно на один метр за рік. Порівняно з 1960 роком, об’єм його води скоротився на третину.

Курдські сепаратисти припинили перемир’я

Курдські сепаратисти офіційно оголосили ввечері про припинення одностороннього 5-річного перемир’я у своїх бойових діях проти Туреччини, — повідомило близьке до цих сил інформаційне агентство «Месопотамія», що базується в Німеччині. Рішення було оголошено на прес-конференції, проведеній лідерами Конгресу народу Курдистану в населеній курдами частині Іраку. Ця організація прийшла на зміну Курдській робочій партії (КРП), лідер якої Абдулла Оджалан перебуває в ув’язненні. Курдські радикали закликали іноземних інвесторів утриматися від капіталовкладень у Туреччину. Цей крок покликаний передусім завдати удару по туристичному бізнесу, хоча прямих погроз на прес-конференції не прозвучало. Бойові дії між сепаратистами й турецькою армією тривали 15 років і призвели до загибелі 37 тис. осіб. Після арешту Абдулли Оджалана 1999 року КРП оголосила одностороннє перемир’я.

Антибушівський фільм вийде в американський прокат

Документальний фільм Майкла Мура «9/11 за Фаренгейтом», що різко критикує адміністрацію президента США Джорджа Буша, все ж виходить в американський прокат. Раніше компанія Disney, що володіла ним, відмовилася випускати стрічку через її явну політичну спрямованість. Однак кіномагнати Дік і Харві Вайштейни викупили права на картину, яка нещодавно отримала головний приз Каннського кінофестивалю, і, швидше за все, її американська прем’єра відбудеться 25 червня. Раніше Мур висловлював надію, що американці побачать його фільм до президентських виборів, які відбудуться у США восени цього року. Тепер кінорежисер дякує представникам кіноіндустрії, які дали стрічці «зелене світло». Припускають, що брати Вайштейни заплатили колишнім власникам картини — компанії Disney, що входить до групи Miramax, шість мільйонів доларів. «9/11 за Фаренгейтом» став другим в історії Каннського кінофестивалю документальним фільмом, який отримав головний приз — Пальмову гілку.

МАГАТЕ має запитання до Ірану

МАГАТЕ заявляє, що головне запитання щодо ядерної програми Ірану, як і раніше, залишається без відповіді. Як повідомляє Рейтер, в опублікованій доповіді організація визнає, що Тегеран справді демонструє велику відкритість. Однак досі не ясно, чи мають ядерні розробки мирний характер. Інспектори агентства почали вивчати іранську ядерну програму після того, як з’явилися підозри щодо можливості розробки цією країною ядерної зброї. Однак у доповіді МАГАТЕ мовиться, що запитань, як і раніше, дуже багато. Одне з них — походження збагаченого урану, знайденого інспекторами на одному з об’єктів — у Фарайанді. Не виключено, що його привезли з закордону. Іран наполягає на тому, що його ядерна програма має мирний характер і призначена для розвитку атомної енергетики.