Коротко / ПЛАНЕТА

Зленко — за «гідне членство» в ЄС

Україна підтверджує прихильність курсу на євроінтеграцію і продовжить послідовну реалізацію політичних, економічних та суспільних реформ, щоб «бути гідною членства в Європейському Союзі». Про це голова українського МЗС Анатолій Зленко заявив учора у Брюсселі, звертаючись до учасників конференції Європейського політичного центру «Розширена Європа». «Україна не може не вітати наміру ЄС будувати конструктивні й взаємовигідні відносини із сусідніми країнами», — зазначив А. Зленко у своєму виступі. Водночас він вкотре підкреслив, що нова форма співробітництва ЄС з Україною не повинна призвести до утворення нових розділових ліній на континенті. У свою чергу комісар ЄС з питань розширення Гюнтер Ферхойген відзначив важливість поглиблення співробітництва Євросоюзу з Україною. Він також підтвердив принцип «відкритих дверей» ЄС стосовно своїх сусідів, повідомила прес-служба МЗС.

МЗС розіслав запрошення на саміт ГУУАМ

Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко надіслав запрошення головам МЗС ряду країн світу, представникам міжнародних і регіональних організацій взяти участь як гості в майбутньому саміті ГУУАМ, запланованому на 3-4 липня в Ялті. Як повідомив учора голова прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський, запрошення направлено головам МЗС Росії, Казахстану, Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, Туреччини, Німеччини, Канади, Бразилії, Угорщини, Болгарії. До участі в саміті запрошені також виконавчий секретар Європейської економічної комісії ООН, генеральний директор виконавчого секретаріату Центральноєвропейської ініціативи, генсек Організації чорноморського економічного співробітництва, президент FATF, генсек ОБСЄ, тимчасовий голова МЕРКОСУР (організація країн Латинської Америки), голова «групи РІО», до якої входять країни Південної Америки, генсек Ради арабських держав Перської затоки, координатор SECI, представник Єврокомісії.

У ФСБ стрілятимуть по-новому

Перспективну зброю ближнього бою для спецпідрозділів Федеральної служби безпеки Росії розробляють фахівці Центрального науково-дослідного інституту точного машинобудування (ЦНДІточмаш). «Останнім часом за нашими тактико-технічними завданнями у ЦНДІточмаш розробили унікальні зразки зброї. Деякі з них ми вже постачаємо спецпідрозділам», — заявив Інтерфаксу начальник відділу управління науково-технічного забезпечення ФСБ РФ Сергій Медвецький. Зокрема, для екіпіровки бійців спецпідрозділів створено самозарядний пістолет СР-1, автомат СР-2, малогабаритний автомат СР-3 та іншу зброю ближнього бою. Самозарядний пістолет СР-1 калібру 9 мм уражає живі цілі, захищені бронежилетами, на відстані до 50 м. Важливою особливістю є те, що запобігання від випадкового пострілу здійснюється двома запобіжниками. Один із них розташований на тильній частині пістолетної рукоятки, другій — на спусковому гачку. Запобіжники вимикаються при обхваті рукоятки пістолета і натисненні на спусковий гачок. Серійно виготовляє цю зброю кіровський завод «Маяк».

Заручників у Грузії звільнили

Чотирьох військових спостерігачів ООН, захоплених у заручники в Кодорській ущелині, звільнили і передали владі. Військових спостерігачів ООН — німецьких офіцерів Клауса Отта та Герберта Бауера, датчанина Хендріка Соренсена та їхнього грузинського перекладача викрали минулого четверга. У момент захоплення разом зі спостерігачами знаходилися четверо російських миротворців. Викрадачі їх роззброїли, але потім відпустили. Російські агентства повідомляють, що заручників відпустили без викупу внаслідок переговорів iз грузинською владою. Раніше повідомлялося, що за досягнутими домовленостями, викрадачі мали вийти з району оточення і залишити заручників у домовленому місці. Згідно з домовленостями, викрадачам надали гарантії недоторканності. За словами грузинського журналіста Тенгіза Аблотія, усі попередні кризи із захопленням заручників у Кодорській ущелині вирішувалися аналогічним чином. У всіх випадках викрадачі зникали, заздалегідь віддавши заложників цілими й неушкодженими, повідомило Бі-Бі-Сі.

Росія втрачає позиції...

Тенденція скорочення обсягу товарообігу між Україною та Росією може призвести до втрати провідних позицій РФ серед партнерів України, вважає голова комітету Верховної Ради з питань закордонних справ Станіслав Сташевський. Таку думку він висловив, виступаючи в парламенті у вівторок під час Дня уряду «Про хід виконання договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією від 31 травня 1997 року». За словами С. Сташевського, тенденція останніх років засвідчила постійне зменшення російської частки у загальному обсязі товарообігу України при одночасному збільшенні частки Європейського Союзу та країн-кандидатів на вступ до ЄС. «Якщо така тенденція триватиме й надалі, то Росія вже найближчим часом поступиться першим місцем серед торгових партнерів України», — зазначив він. З цією метою Україна послідовно проводить політику щодо виконання угоди про зону вільної торгівлі СНД та відповідного протоколу до неї. За словами С. Сташевського, незважаючи на велику інтенсивність українсько-російського саміту — 20 зустрічей за 2 роки, найскладніші питання двосторонніх відносин не вирішуються. Зокрема, не підписані угоди про розмежування водних просторів Азовського і Чорного морів, Керченської протоки, угода про зону вільної торгівлі, не визначені перспективи тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, не врегульований порядок дій ЧФ РФ у разі виникнення кризових ситуацій. Не врегульоване питання повернення Україні частки іноземної власності колишнього СРСР і повернення внесків громадянам України, не підписаний договір про співробітництво у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Водночас, позитивним прикладом, за його словами, є договір про українсько-російський державний кордон. За словами С. Сташевського, договірна база українсько-російських відносин нараховує 337 документів. Разом iз тим, така кількість угод не потрібна, оскільки більшість документів вже не працює, вважає він, повідомив Інтерфакс-Україна.