Коротко / ПЛАНЕТА

США скорочують фінансову допомогу країнам СНД і готують другий фронт

Скорочення фінансової допомоги Росії та ряду інших країн СНД передбачено проектом бюджету США на 2004 фінансовий рік, який Білий дім подав у понеділок до Конгресу. Крім Росії, на 10—50% буде зменшено допомогу Україні, Білорусі, Молдові, Вірменії, Грузії, Азербайджану та Казахстану. Водночас заплановано збільшити допомогу центральноазіатським державам — Киргизії, Таджикистану, Туркменії та Узбекистану. Збільшення виділених їм коштів становитиме від 11% до 55%. Ці тенденції вже простежувалися в бюджеті на 2003 фінансовий рік. Як зауважили в Держдепартаменті США, йдеться про продовження зусиль, що їх докладають після терактів 11 вересня 2001 року і спрямованих на забезпечення стабільності у ключових країнах цього регіону, повідомляє Інтерфакс .

У той же час США збираються розгорнути додаткові сили в тихоокеанському регіоні для підтримки військового угруповання з 37 тисяч вояків, дислокованих на півдні Кореї. Міністерство оборони США заявило, що це — превентивний захід на випадок можливих агресивних дій Північної Кореї у разі, якщо США почнуть війну з Іраком. Серед кроків, які, найімовірніше, здійснять американці, буде дислокація додаткових бомбардувальників на острові Гуам і винищувачів в Японії, а також дислокація в регіоні додаткових розвідувальних підрозділів. Офіційний Вашингтон заперечував будь-який зв’язок між цими планами та конфліктом через ядерну програму Північної Кореї, який американці, за їхніми власними словами, збираються вирішувати дипломатичним шляхом. Як повідомляє Бі-Бі-Сі , мета цих дій — дати зрозуміти Північній Кореї, що їй не вдасться скористатися тим, що у разі початку війни в Іраку вся увага Вашингтона буде сконцентрована на регіоні Перської затоки. Напруженість у відносинах між Вашингтоном та Пхеньяном почала зростати з жовтня 2002 року. Її спричинила північнокорейська ядерна програма.

Боснія вимагає компенсацій від Югославії

Боснія-Герцеговина здобула право вимагати компенсації від Югославії за геноцид і економічні збитки, завдані під час війни 1992—1995 років. Міжнародний суд в Гаазі відкинув зустрічний позов Белграда, який вимагав переглянути претензії Боснії-Герцеговини. Влада в Сараєво вважає, що Югославія винна у порушеннях Статуту ООН та положень міжнародної конвенції про геноцид. Белград же стверджує, що під час війни Югославія розпалася на частини, вже не була членом ООН і не несла зобов’язань за конвенцією про геноцид. Це вже не перший позов проти Югославії. Вперше боснійці подали позов ще 1993 року, сподіваючись, що суд ухвалить припинити воєнні дії. Ще однією метою було домогтися зняття ембарго на поставки зброї, накладеного на шість республік, що складали соціалістичну Югославію. Ще один позов було подано 2001 року, після того, як у Сербії змінилася влада. Нове керівництво відмовилося від проголошеного Слободаном Мілошевичем постулату про те, що Югославія, яка складалася із Сербії та Чорногорії, була єдиним правонаступником старої федерації. Слухання у справі про компенсації розпочнуться наприкінці цього року, повідомляє Бі-Бі-Сі .

У боротьбі за серця арабів

Адміністрація Джорджа Буша запросила у Конгресу США 30 млн. доларів на створення нової «Близькосхідної телекомпанії», яка здійснюватиме супутникове телемовлення арабською мовою на весь регіон Близького Сходу. Передбачається, що передачі американської «Близькосхідної телекомпанії» прийматимуться у будинках 50 млн. телеглядачів у країнах Близького Сходу. Мета віщання — «краще розуміння Америки, її політики та народу». Згідно з планами Білого дому, новий супутниковий канал арабською мовою фінансуватиметься з держбюджету. Його буде підпорядковано Раді керівників з віщання, що входить до структури уряду США, працюючи аналогічно з радіостанціями «Голос Америки» і «Свобода/Вільна Європа». Передачі нового телеканалу будуть витримані «в енергійному телевізійному стилі, розрахованому передусім на молоду арабську аудиторію», повідомляє РІА «Новости» . У Білому домі давно стурбовані «вагою і місцем у регіоні» катарського новинного телеканалу «Аль-Джазіра» і сподіваються, що «Близькосхідна телекомпанія» стане відповіддю США на зростання популярності «арабського Сі-Ен-Ен», як іноді називають катарський телеканал.