Коротко / ПЛАНЕТА

Рига згадала жертв геноциду проти народу Латвії

День пам’яті жертв комуністичного геноциду відзначили в Ризі біля пам’ятника Свободи. У сучасній Латвії цю дату відзначають 14 червня — цього дня 1941 року почалися репресії. З країни було вислано 5 тис. 520 сімей громадян Латвійської СРСР — усього 9 тис. 926 осіб. Загалом репресій зазнали 14 тис. 476 людей. Цей період називають «першою депортацією» на відміну від другої, що відбулася 1949 року. Звертаючись до присутніх з промовою, президент Латвії Валдіс Затлерс сказав, що майже 70 років тому у двері людей «стукала чужа влада», звелівши швидко збиратися: «Йшлося не про політичну еліту або вождів — стукали в двері всіх людей, які складали кістяк Латвії». Режим був особливо безжалісним, він не щадив ні старих людей, ні вагітних жінок, ні дітей, підкреслив глава держави: «Не пощадили жодного народу, що жив тут, — ні латишів, ні росіян, ні поляків, ні євреїв. Цього не можна забувати, бо це був геноцид проти народу Латвії». 14 червня 1987 року люди вперше зібралися біля пам’ятника Свободи, щоб вшанувати пам’ять репресованих.

Азаров закликав ЄС до компромісів

Прем’єр-міністр Микола Азаров закликав ЄС до взаємних компромісів і поступок стосовно угоди про зону вільної торгівлі. Про це він заявив у Люксембурзі на спільній прес-конференції з високим представником ЄС з питань закордонних справ та безпекової політики Кетрін Ештон. «Десь ми поступимося в якійсь позиції, десь ми розраховуємо, що країни ЄС поступляться нам. Ми обов’язково знайдемо взаємовигідні компроміси», — сказав він. Український прем’єр також виступив за розробку більш чіткого плану щодо модернізації української газотранспортної системи на 2011 рік. «Я думаю, що ми протягом літа маємо знайти вирішення цієї проблеми і розробити на 2011 рік більш конкретну програму модернізації нашої ГТС», — додав він. Микола Азаров запевнив представників ЄС, що українська влада не порушуватиме норми Конституції, що гарантують свободу слова. «І Президент, і український уряд будуть виконувати всі ті норми Конституції, які гарантують нашим громадянам у тому числі й свободу слова», — наголосив він.

Світ допомагає Киргизстану

США виділили Киргизстану понад 600 тис. доларів для надання гуманітарної допомоги жителям країни, де в результаті масових заворушень на півдні країни загинули 170 людей. Вашингтон також має намір після консультацій передати тимчасовому урядові країни предмети першої допомоги та медичне приладдя на суму близько 200 тис. доларів. У той же час, як повідомляє киргизьке агентство 24.kg, глава МЗС Естонії Урмас Пает заявив, що допомогти Киргизстану також готовий Євросоюз. Більше того, за його словами, члени ЄС збираються розпочати надавати країні гуманітарну допомогу «негайно». Голова ОБСЄ, глава МЗС Казахстану Канат Саудабаєв і державний секретар США Гілларі Клінтон домовилися про консолідацію зусиль ОБСЄ і ООН в організації допомоги Киргизстану. Про готовність допомогти цій країні також заявив генсек ОДКБ Микола Бордюжа. За його словами, секретарі організації висловилися за надання негайної допомоги правоохоронним органам країни. Зокрема, за словами генсека, киргизькій міліції не вистачає паливно-мастильних матеріалів, техніки, зокрема транспорту, а також авіації.

У Барселоні запровадили часткову заборону на носіння паранджі

У другому за величиною місті Іспанії Барселоні заборонили носити в державних будівлях традиційний мусульманський одяг, що закриває все обличчя. У постанові місцевої влади говориться, що заборона стосується муніципальних установ, ринків і бібліотек. При цьому Консервативна народна партія Каталонії назвала указ напівзаходом. Партія наполягала на повній забороні носити паранджу та нікаб у громадських місцях, так, як це зроблено в деяких містах Каталонії. Нагадаємо, що на початку січня до парламенту цієї країни було внесено проект закону, що передбачає покарання у вигляді штрафу за носіння традиційного мусульманського одягу — бурки або нікабу. Чинності він поки так і не набрав. У травні французький парламент одностайно ухвалив резолюцію, засуджуючу носіння паранджі. 29 квітня парламент Бельгії ухвалив закон, що запроваджує в країні заборону на носіння в громадських місцях ісламського одягу, що закриває обличчя.