Коротко / ПЛАНЕТА

У Бельгії перемагають праві

На позачергових парламентських виборах у Бельгії несподівану перемогу отримав Новий фламандський альянс (NVA), відомий своїми націоналістичними і сепаратистськими гаслами. Як повідомляє AFP, за попередніми результатами голосування у Фландрії NVA набирає майже 30% голосів виборців, випереджаючи партію прем’єра Іва Летерма і президента Ради Європи ЄС Хермана Ван Ромпея, а також соціалістів. Тоді як у решті регіонів Бельгії успішніше виступили соціалісти — вони заручилися підтримкою виборців, як у франкофонній Валлонії, так і в офіційно двомовному Брюсселі. Нині, відзначає AFP, партіям, що перемогли в регіонах, належить сформувати коаліцію в парламенті і визначити новий уряд країни. Попередні результати виборів показують, що NVA гратиме одну з ключових ролей у новому парламенті. Новий фламандський альянс, який виступає за розширення автономії Фландрії, вперше перемагає на виборах у цьому регіоні. Досі це політичне об’єднання, яке відкрито заявляє про необхідність відділення «голландської» Фландрії від франкомовної Валлонії і всього королівства, не користувалося великою популярністю серед фламандців. Відзначимо, що необхідність у проведенні дострокових виборів з’явилася після того, як колишні міністри і парламентарі не змогли вирішити історичні протиріччя між політичними партіями, які представляють різні мовні групи Бельгії.

Соціалісти у Словаччині втрачають більшість у парламенті

На минулих парламентських виборах у Словаччині найбільшу кількість голосів отримала правляча соціал-демократична партія, очолювана прем’єр-міністром країни Робертом Фіцо. Як повідомляє AFP, за попередніми даними, соціалісти отримали 29,7 % голосів, що забезпечить їм 51 одне місце в парламенті (зі 150-ти). Проте, відзначає агентство, вони втратили парламентську більшість. Річ у тім, що п’ять правоцентристських партій, які об’єдналися в союз під керівництвом голови християнських лібералів Івети Радічової, отримали в цілому 89 місць у новому парламенті. Експерти не виключають, що саме Радічова може стати наступним прем’єр-міністром Словаччини. Загалом у виборах до парламенту (150 місць) брали участь 18 політичних партій. Головними темами передвиборної кампанії були ліквідація наслідків економічної кризи, в результаті якої у 2009 році ВВП країни скоротився на 4,7%, а безробіття зросло до 12%, напружилися відносини із сусідньою Угорщиною. Будапешт почав видавати представникам угорської меншості, які проживають у Словаччині, угорські паспорти, що було сприйнято як посягання на територіальну цілісність Словаччини.

Естонія вшанувала жертв депортації 1940-х років

Учора в Естонії пройшли траурні заходи з нагоди 69-ї річниці депортації естонців. У офіційний день трауру на будівлях усіх державних, муніципальних і суспільно-правових установ були вивішені державні прапори з траурними стрічками. «Сьогодні (в понеділок) ми згадуємо тих безневинних людей, яких 69 років тому комуністична влада вивезла зі своїх будинків у холодні краї. Багато хто з них більше ніколи не побачив свій дім. Ми схиляємо голову перед усіма, хто постраждав або пішов із життя в результаті дій тоталітарного режиму», — йдеться в оприлюдненій спільній заяві, підписаній президентом Естонії Тоомасом Хендріком Ільвесом, спікером парламенту Енеє Ергма і прем’єр-міністром Андрусом Ансіпом. Керівники країни відзначили, що держава проробила велику роботу, аби дізнатися історичну правду про трагічні події, що було важливо для будівництва держави, гарантування її безпеки, незалежності та формування майбутнього країни. За даними МЗС Естонії, у ході депортації 14 червня 1941 року з Естонії було вислано в Кіровську і Новосибірську області Росії понад 10 тис. людей. 1949 року, перед початком колективізації, в Естонії пройшла друга депортація. Тоді було вислано понад 20 тис. людей.

В Iраку намагалися пограбувати Центробанк

Іракські бойовики зробили спробу захопити будівлю Центрального банку країни. Люди, переодягнуті в уніформу іракської армії, атакували два входи до банку. Проте план не вдався — сили безпеки Іраку впродовж трьох годин тримали оборону. У результаті гроші з банку викрадені не були. Після невдалого штурму кілька нападаючих привели в дію свої «пояси шахідів», повідомляє Associated Press. Загинули понад 25 осіб, близько 60 отримали поранення. У правоохоронних органах країни вважають, що напад на Центробанк був організований «Аль-Каїдою». У банку зберігаються золоті депозити, американська й іракська валюта. Нагадаємо, 4 квітня «Аль-Каїда» вчинила серію терактів у дипломатичному районі Багдада. Жертвами теракту стали 42 людини, понад 200 отримали поранення. Через два дні, 6 квітня, в Багдаді стався новий теракт — шість бомб вибухнули в кількох житлових районах іракської столиці. У результаті вибухів загинули понад 30 осіб, близько 100 отримали поранення.