Коротко / ПЛАНЕТА

Парламент Молдови відклав вибори президента

Молдовський парламент прийняв рішення відкласти вибори президента, призначені на 23 жовтня, до того часу, поки не будуть внесені необхідні поправки до Закону «Про вибори». На незапланованому засіданні парламенту молдовські депутати спробували вирішити питання з процедурою виборів президента країни. Каменем спотикання для депутатів став факт того, що як кандидат в президенти був зареєстрований лише один претендент — лідер демпартії Маріан Лупу. Після завершення терміну подачі документів, керівник спеціальної парламентської комісії з виборів президента Іон Плешка спочатку заявив, що вибори можна провести на безальтернативній основі. Проте після того, як представники фракції комуністів вказали йому на низку положень в Законі «Про вибори президента», які трактували це інакше, він заявив про неможливість проведення виборів поки не буде змінено відповідний закон. Під час засідання розгорнулася бурхлива дискусія про правомочність такої пропозиції. Зараз ліберально-демократична коаліція має 53 голоси, чого явно не достатньо для виборів президента (для цього треба мати 61 голос), комуністам не вистачає 13 голосів.

Бердимухамедов відмовився від державної нагороди...

Туркменський лідер Гурбангули Бердимухамедов відмовився від найвищої державної нагороди — Герой Туркменістану. «Я ще молодий, готовий ще трохи попрацювати, щоб ви потім могли дати мені таку високу оцінку», — сказав президент, відповідаючи на прохання почесних старійшин всіх областей країни присвоїти йому звання. Уперше пропозиція про нагородження Бердимухамедова найвищою нагородою країни прозвучала на засіданні уряду 14 жовтня. Його озвучив, як всенародну ініціативу, голова Центрвиборчкому Мурад Карриєв. Нагороду Бердимухамедову пропонувалося вручити за «величезні заслуги туркменського лідера у виведенні нашої батьківщини на небачений досі міжнародний рівень авторитету і визнання». З приходом Бердимухамедова до влади 2007 року було введено єдиний курс маната до долара, зник валютний чорний ринок, що проіснував близько десяти років, відкрилися пункти обміну валюти. Проведена деномінація маната, номінал якого поменшав у п’ять тисяч разів, що значно збільшило інвестиційну привабливість Туркменістану. У соціальній сфері були здійснені освітня і пенсійні реформи, відновлені Академія наук, аспірантура і докторантура. Відроджені закриті колишнім президентом Сапармуратом Ніязовим як «нетуркменські», такі види мистецтва, як опера і цирк.

... а син Саркозі — відмовився від посади після звинувачень у протекції

Жан Саркозі, 23-річний син президента Франції, заявив, що відмовляється від претензій на пост глави державного агентства EPAD, яке управляє найбільшим в континентальній Європі діловим центром La Defense. Про це повідомляє AFP — в ефірі телеканала France 2 син Ніколя Саркозі заявив, що все одно буде балотуватися в члени правління EPAD, проте, якщо буде обраний, не стане претендувати на пост глави правління. У свою чергу, він звинуватив критиків свого можливого призначення на відповідальну посаду в роздмухуванні кампанії дезинформації і маніпуляції громадською думкою. Жан Саркозі заявив, що не зацікавлений в перемозі, яка заплямує його репутацію, і не має намір давати нікому привід запідозрити тут кумівство. Раніше повідомлялося, що молода людина стала єдиним кандидатом на пост глави EPAD. Інформація про його можливе обрання головою правління викликала обурення з боку опозиції, зокрема — Соціалістичної партії Франції. Опозиціонери висловлювали сумніви в тому, що Жан Саркозі зміг би зробити таку успішну кар’єру, якби не був сином президента. Опитування газети Le Parisien свідчило, що 64 відсотка французів виступають проти можливого обрання

23-річного студента-другокурсника на пост глави агентства; цю ж думку підтримав 51 відсоток тих, хто назвав себе прихильником Ніколя Саркозі.

Суд Уругваю засудив екс-диктатора Альвареса до 25 років в’язниці

Суд Уругваю засудив екс-диктатора Грегоріо Альвареса до 25 років ув’язнення за «вбивство за обтяжливих обставин» 37 опозиціонерів і «злочини проти людяності», повідомила уругвайська газета Pais. Екс-генерал Грегоріо Альварес був президентом Уругваю в період з 1981 по 1985 роки. Він обвинувачується в тому, що, будучи в 1977—1978 роках командувачем сухопутними військами Уругваю, був співучасником викрадення 37 супротивників режиму в Буенос-Айресі і їх незаконної відправки до Уругваю. У середині грудня 2005 року в аналогічній справі були заарештовані екс-диктатор Уругваю Хуан Бордаберрі, який очолював військову хунту з 1971 по 1976 роки, а також колишній міністр закордонних справ Хуан Карлос Бланко. За роки воєнних диктатур (1973—1985), з політичних мотивів було вбито 180 уругвайських громадян.

Теракт поряд з найбільшим заводом Пакистану

Учора в Пакистані смертник підірвав себе біля в’їзду на територію авіаційного заводу в Камрі, провінція Пенджаб, передає Agence France-Presse з посиланням на пакистанську поліцію. Як уточнили в поліції, терорист, що пересувався на велосипеді, привів у дію вибуховий пристрій на контрольно-перепускному пункті в той момент, коли військові зупинили його для перевірки документів. За останніми даними, загинули сім чоловік, двоє з яких військовослужбовці, решта — цивільні, що перебували поблизу. Ще 13 людей отримали поранення різного ступеню тяжкості. Припускають, що теракт був організований бойовиками «Талібану». Авіаційний завод у Камрі є найбільшим в Пакистані об’єктом військово-промислового комплексу і третім за величиною у світі. Як припускає Associated Press, завод може мати відношення до пакистанської ядерної програми, у командуванні пакистанської армії, однак, такі припущення спростували. Підприємство, а також його співробітники раніше вже зазнавали атак бойовиків. Так, в грудні 2007 року смертник, що керував замінованою автівкою, протаранив автобус, в якому були діти співробітників заводу. Внаслідок цього п’ятеро дітей отримали поранення.