Коротко / ПЛАНЕТА

Премію свободи преси присудили російському редактору

Головний редактор російської «Новой газеты» Дмитро Муратов став лауреатом Міжнародної премії свободи преси, яку присуджує нью-йоркський Комітет захисту журналістів. Муратов заснував «Новую газету» в 1993 році. Відтоді це видання стало відоме завдяки своїм журналістським розслідуванням і жорсткою критикою влади. Саме там працювала вбита рік тому журналістка Ганна Політковська. «Ми віддаємо данину поваги прагненню цих людей освітлювати події, незважаючи на серйозний ризик», — заявив голова ради директорів Комітету захисту журналістів Пол Стейгер. Окрім Муратова, нагороджені троє журналістів із Пакистану, Китаю й Мексики.

Путін назвав нових міністрів

Президент Росії Володимир Путін зробив учора призначення членів нового уряду країни. Дмитро Медведєв і Сергій Іванов зберегли посади перших віце-прем’єрів. Новим заступником голови уряду став Олексій Кудрін, за яким залишився портфель міністра фінансів. Германа Грефа на посаді голови мінекономрозвитку змінила його перший заступник Ельвіра Набіулліна. При цьому Путін зазначив, що функції МЕРТ «дещо уточнені». Колишній замміністра фінансів Тетяна Голікова обійняла посаду міністра охорони здоров’я та соціального розвитку замість Михайла Зурабова. Новим міністром регіонального розвитку, замість Володимира Яковлєва призначений Дмитро Козак. До останнього часу він працював повноважним представником президента у Південному федеральному окрузі. За пропозицією глави уряду сформовано два нових державних комітети — у справах молоді й у справах рибальства, сказав Путін у ході зустрічі з членами нового кабінету. Колишній уряд, який очолював Михайло Фрадков, було відправлено у відставку 12 вересня. Через два дні новим прем’єром Путін призначив Віктора Зубкова. Пропозиції щодо нової структури уряду голова кабінету подав президентові 21 вересня в Сочі. Звертаючись до нового кабінету, Путін указав на необхідність упровадження «ефективної системи оцінки роботи уряду та конкретних відомств», включаючи персональну відповідальність чиновників.

Прес-секретаря президента Грузії звинуватили в рекеті

Співробітники генпрокуратури та фінансової поліції Грузії затримали Дмитра Кітошвілі, прес-секретаря глави держави, звинувативши його у здирництві, повідомив учора представник МВС. Кітошвілі та його представники недоступні для коментарів. Президент країни Михайло Саакашвілі напередодні вирушив до США для виступу на Генеральній Асамблеї ООН. «Парламентський секретар президента Грузії Дмитро Кітошвілі затриманий через обвинувачення у здирництві у Тбілісі», — повідомив Рейтер голова адміністрації МВС Грузії Шота Хізанішвілі. Кітошвілі є також представником глави держави у парламенті. Адміністрація Саакашвілі не змогла відразу прокоментувати обвинувачення на адресу свого співробітника. Правоохоронні органи стверджують, що Кітошвілі у період керування Національною комунікаційною регулюючою комісією примусив одного з бізнесменів передати йому через підставну особу за $250 тис. частку у компанії мобільного зв’язку Geocell, що, на думку слідства, є дешевше ринкової ціни.

Генсек ООН закликав скоротити викиди парникових газів наполовину

Світ повинен удвічі скоротити викиди парникових газів до 2050 року, щоб утримати глобальне підвищення температури за цей період у межах двох градусів за Цельсієм. Про це заявив генсек ООН Пан Гі Мун, підсумовуючи форум із питань клімату, що завершився у штаб-квартирі ООН. «Концепція довгострокових заходів, як зазначали багато країн, повинна закріпити обов’язкові стримуючі показники. Найчастіше звучали пропозиції щодо необхідності вдвічі скоротити емісію (парникових газів) до 2050 року й обмежити таким чином зростання температури двома градусами за Цельсієм», — сказав Пан Гі Мун. На його думку, саме таку мету повинна жорстко зафіксувати глобальна угода, яка почне обговорюватися на конференції на Балі у грудні, надавши йому обов’язкової сили. Поки що всі нормативи зі зниження атмосферних викидів були добровільними або декларативними. Так, країни АТЕС на самміті на початку вересня назвали у спільній заяві бажаною метою скорочення викидів вуглекислого газу на 25% до 2030 року. Країни-учасники АТЕС, включаючи Росію, США й Японію, проводять близько 60% газів, які створюють парникових ефект. Нова глобальна угода, яка почне діяти на Балі, повинна виробити механізм взаємодії замість заходів, визначених Кіотським протоколом, дія якого завершується 2012 року. Згідно з цим документом, Євросоюз повинен скоротити викиди на 8%, Японія й Канада на 6%, країни Східної Європи та Прибалтики в середньому на 8%, Росія й Україна — зберегти середньорічні викиди 2008—2012 років на рівні 1990 року. Країни, що розвиваються, включаючи Китай і Індію, зобов’язань на себе не брали. А США й Австралія не приєдналися до Кіотського протоколу. «Найголовніше зараз — досягнення політичного консенсусу. У нас є консолідація наукового потенціалу, але не вистачає політичної волі», — сказав генсек на прес-конференції.

У Лівані відкладені вибори президента

Ліванський парламент учора відклав засідання, на якому повинен був обрати нового президента країни. За словами спікера Набіха Беррі, засідання відкладене до 23 жовтня. Опозиція ухвалила рішення бойкотувати вибори наступника просирійського президента Еміля Лахуда. Оскільки на засіданні не було необхідних для виборів у першому турі двох третин депутатів, антисирійська більшість не змогла обрати нового голову держави.«Незважаючи ні на що, ми продовжуємо налагоджувати конструктивний діалог і практичні переговори з різними опозиційними блоками, щоб не дати зірвати президентські вибори й урятувати Ліван від небезпеки сповзання у вакуум... і від внутрішнього розколу», — заявив віце-спікер Фарід Макарі від імені правлячого блоку.