Коротко / ПЛАНЕТА

ЄС хоче отримувати нафту Каспію в обхід Росії

П’ять європейських країн підписали угоду про будівництво трубопроводу від берега Чорного моря до Італії. Цим нафтопроводом, у спорудженні якого збираються взяти участь Румунія, Сербія, Хорватія, Словенія та Італія, йтиме нафта з Каспійського басейну в країни Євросоюзу. Цей проект здійснюватиметься в рамках спільної стратегії ЄС, спрямованої на скорочення його енергетичної залежності від Росії і країн Близького Сходу. За словами комісара ЄС з питань енергетики Андріса Пібалгса, цей проект здійснюється «відповідно до політики диверсифікації та створення безпеки енергетичних поставок до Європейського Союзу шляхом модернізації та спорудження нової енергетичної інфраструктури». «Каспійське море — це регіон, який забезпечуватиме світові ринки все більшою і більшою мірою», — сказав Пібалгс. За оцінками американських фахівців, район Каспійського моря посідає третє місце в світі за обсягом нафтових і газових родовищ. Трубопровід повинен пройти від порту Констанца в Румунії до Трієста в Італії; його довжина становитиме 1400 км. Реалізація цього проекту обійдеться в 3,5 млрд. доларів. Передбачається, що до 2012 року нафтопроводом перекачуватиметься 90 млн. тонн нафти на рік. Це не перша спроба налагодити поставки каспійської нафти до Західної Європи, оминаючи територію Росії. Минулого року було відкрито трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан, який проходить територією трьох країн: Азербайджану, Грузії та Туреччини.

Росія готова до поновлення консультацій із США з питання створення ПРО

Росія готова до активних консультацій з питання створення ПРО, заявив учора глава МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Єреванському державному університеті. «Сподіваємося, що досягнуте між президентами Володимиром Путіним і Джорджем Бушем порозуміння щодо цього дозволить відновити процес колективних обговорень та співпраці між Росією і країнами НАТО в галузі протиракетної оборони», — зазначив міністр. У той же час С. Лавров іще раз застеріг від односторонніх дій. «Переконані, що спроби забезпечити комусь одному абсолютну безпеку за рахунок інших — це химера, що не раз підтвердила наша спільна європейська історія. Така політика конфронтаційна і подільна за визначенням», — сказав голова МЗС РФ. На його думку, потрібна глибока спільна оцінка технологічних, стратегічних і політичних питань протиракетної оборони Європи. «Ми готові до участі в такій спільній роботі», — підкреслив російський міністр.

Польща готова зняти вето на переговори ЄС—РФ

Польща готова зняти вето на переговори про нову Угоду про партнерство та співпрацю між Європейським Союзом і Росією, як повідомив партнерам польський постійний представник при ЄС Ян Томбіньський, написала в середу «Газета виборча». Посилаючись на неназване європейське дипломатичне джерело, видання зазначає: «Обговорення цієї проблеми не було. Польський амбасадор зробив коротку заяву». У статті не уточнюється, за яких обставин вона прозвучала. За оцінкою джерела газети, зауваження польського дипломата є «політичним жестом» і не має обов’язкової сили. У разі підтвердження цієї інформації, вона вступає в суперечність із заявою польського прем’єр-міністра Ярослава Качиньського, який у вівторок сказав, що Варшава не зніме вето, доки Москва не скасує ембарго на обмеження імпорту деяких видів сільськогосподарської продукції з Польщі. Ембарго було запроваджене Росією в листопаді 2005 року з ветеринарних міркувань. У відповідь, у жовтні 2006 року Польща наклала вето на початок переговорів між ЄС і Росією про нову базову угоду.

Президент Киргизії готовий урізати свої повноваження

Президент Киргизії Курманбек Бакієв погодився на урізання своїх повноважень у надії позбавити радикальну опозицію приводу вимагати його відставки, повідомив учора голова нового уряду. Представник поміркованого крила опозиції Алмазбек Атамбаєв, який очолив «коаліційний» Кабінет минулого тижня на прохання Бакієва, повідомив журналістам, що президент попрохав його підготувати новий проект Конституції до 10 квітня — за день до наміченої непримиренними опонентами масових акцій протесту. Бакієв відправив попередній склад Кабінету у відставку минулого тижня в спробі охолодити опозиційну активність. Однак «непримиренні», включаючи популярного колишнього прем’єра Фелікса Кулова, відкинули пропозицію ввійти до нового уряду й вимагають відставки президента і дострокових виборів. Прем’єр Атамбаєв сподівається, що виправлену Конституцію буде прийнято парламентом. «А якщо ми, дай Боже, все ж таки до 11 квітня внесемо нову Конституцію — проект, де буде урізано повноваження президента, — то, гадаю, навіть приводу вийти (опозиції) на площу не буде», — сказав Атамбаєв. Він не подав деталей щодо того, які повноваження підлягають перерозподілу між гілками влади.

Ахмадінежад пообіцяв відпустити британців

Президент Ірану Махмуд Ахмадінежад пообіцяв визволити 15 британських військових моряків і морських піхотинців, захоплених два тижні тому іранськими прикордонниками. Іранський лідер заявив про це вчора на прес-конференції в Тегерані. Він також вручив нагороди іранським військовим за участь в захопленні п’ятнадцяти британських моряків. Ахмадінеджад піддав критиці позицію Британії в процесі переговорів про визволення моряків. Він сказав, що британському уряду забракувало сміливості визнати свою помилку, і поклав на Лондон відповідальність, як він висловився, за «вторгнення в територіальні води Ірану». Британський уряд з самого початку наполягав, що військові перебували в іракських територіальних водах і не перетинали іранський кордон. Оголошення президента Ісламської Республіки було зроблено в кінці довгої промови, повної посилань на Коран і нападок на Британію, США і Раду Безпеки ООН. Проте, за його словами, іранський народ вважає правильним «помилувати» захоплених, з тим, щоб передати їм частинку благодаті Аллаха. Ахмадінежад сказав, що військові отримають свободу одразу ж після закінчення його прес-конференції і негайно будуть доправлені в аеропорт, звідки зможуть залишити Іран.