Коротко / ПЛАНЕТА

Ющенко відвідає Естонію

Президент України Віктор Ющенко 12 — 13 грудня відвідає з офіційним візитом Естонію. Програмою візиту заплановані переговори зі спікером естонського парламенту Тоомасом Вареком, прем’єром Андрусом Ансіпом. Як очікується, український Президент виступить у парламенті Естонії, зустрінеться з керівниками українських громадських організацій в цій країні. Як раніше заявляв заступник глави Секретаріату Президента Олександр Чалий, головними темами зустрічей В. Ющенка стануть співробітництво з Естонією й країнами Євросоюзу щодо просування України євроінтеграційним шляхом. У жовтні Ющенко направив Ільвесу лист, в якому побажав новому президенту Естонії успіхів і запропонував зустрітися. У своєму листі Президент України відзначив, що Естонія та Україна повинні розвивати зв’язки в області комерції, енергетики, транспорту й сільського господарства, тісно співробітничати в питаннях інтеграції в євроатлантичні структури. За словами Ющенка, атмосфера відвертості й взаємодопомоги, багата історія естонсько-українських відносин свідчать про те, що обидві країни справді є друзями й партнерами.

Президент Іраку критикує американську доповідь

Президент Іраку Джалал ТАЛАБАНІ виступив з критикою нещодавньої доповіді американської аналітичної групи по Іраку, заявивши, що загалом рекомендації доповіді підривають суверенітет країни. Талабані відкинув положення доповіді про те, що США повинні знизити рівень підтримки іракського уряду, якщо в країні не буде істотного руху до політичного примирення й безпеки. За словами іракського президента, це демонструє відношення до Іраку як до колонії, а не суверенної країни. Талабані також заперечив рекомендації про те, щоб до процесу національного примирення приєднувалися колишні члени партії «Баас» Саддама Хусейна. Раніше лідер іракських курдів Масуд Барзані назвав рекомендації доповіді нереалістичними і недоречними. У той же час іракські політики з числа сунітів вітали положення доповіді.

Помер чилійський диктатор

У військовому госпіталі столиці Чилі Сантьяго помер колишній чилійський диктатор Аугусто Піночет. Тиждень тому колишній диктатор пережив широкий інфаркт. Лікарі говорили, що його стан залишався важким, але стабільним. Однак пізніше він різко погіршився. Генерал Аугусто Піночет, якому 25 листопада виповнився 91 рік, відзначив свій день народження визнанням політичної відповідальності за все, що відбувалося в країні в роки його правління. Чилійська влада вирішила, що Піночету не віддаватимуть почесті, як колишнім главам держави. Екс-диктатор буде похований як військовий — екс-командуючий чилійською армією. «Уряд розпорядився приспустити прапори на армійських об’єктах», — повідомив представник уряду Рикардо Лагос Вебер. Після того, як стало відомо про смерть Піночета, на вулиці Сантьяго вийшли тисячі противників його правління. Протестуючі спробували прорватися до президентського палацу, однак шлях їм перегородив поліцейський кордон. Тим часом у госпіталi, де помер генерал Піночет, знаходяться тисячі його прихильників, багато яких провели там усі останні дні.

Карабах прийняв першу конституцію

Населення Нагірного Карабаху на референдумі більшістю ухвалило проект конституції самопроголошеної республіки. За даними Центральної виборчої комісії, в референдумі взяли участь 87,2% від загальної кількості виборців, на підтримку конституції проголосували 98,6%. «На підставі попередніх даних можна сказати, що конституція прийнята, й віднині 10 грудня може стати днем конституції», — сказав на прес-конференції голова ЦВК Сергій Насібян. Конституція передбачає збільшення ролі парламенту й часткове скорочення повноважень голови країни. Нагірний Карабах, більшість населення в якому складають вірмени, в радянський час входив до складу Азербайджану. Рішення регіону вийти зi складу країни спровокувало активні військові дії. Перемир’я було встановлене 1994 року. Сьогодні ведуться переговори між сторонами при посередництві Організації з безпеки й співробітництва в Європі щодо розв’язання конфлікту. Азербайджан не визнає самовизначення Нагірного Карабаху й виступив проти проведення референдуму, що, на думку офіційного Баку, суперечить зусиллям задля досягнення тривалого миру й стабільності в регіоні.

Четвертий термін Смірнова

Учетверте на президентських виборах у Придністров’ї переможцем став діючий глава невизнаної республіки Ігор СМІРНОВ, який очолює її з моменту проголошення 1990 року. За даними придністровського центрвиборчкому, за нього проголосували понад 80% виборців. Як повідомляється, явка виборців склала близько 65 відсотків, таким чином вибори визнані такими, що відбулися. За результатами нинішніх виборів Смірнов займатиме посаду президента ще протягом п’яти років. Крім нього на президентський пост претендували редактор газети місцевої компартії Надія Бондаренко, редактор тижневика «Нова газета» Андрій Сафонов і депутат придністровського парламенту Петро Томайли. Раніше ОБСЄ, Євросоюз і Держдепартамент США заявили, що не визнають підсумків виборчої кампанії у Придністров’ї.