Куди котиться Європа?

Уже десять днів одну з традиційно найспокійніших і найрозважливіших країн Європи лихоманить. Одразу кілька міст Нідерландів буквально палали, в інших відбувалися жорсткі зіткнення погромників із поліцією. Спалені машини, велосипеди, потрощені центри тестування на коронавірус, розбиті вітрини та вікна магазинів, пограбовані супермаркети... Таке важко було собі уявити, підкреслювали міністри, депутати та мери. Король Нідерландів Віллем-Олександр провів відео-зустріч з мерами кількох постраждалих міст, а наступного дня відвідав Хертогенбос — місто, яке дуже сильно постраждало від погромів, пройшов його вулицями, поспілкувався з підприємцями, поліцією та місцевими мешканцями. А зіткнення та погроми тривали й далі, хоча в дещо менших масштабах, попри залучення до наведення порядку сил спецпризначення, попри значні штрафи й оперативно винесені перші судові вироки учасникам погромів.

Номінально причиною масових акцій є запровадження у рамках карантину для боротьби з пандемією COVID-19 з 23 січня комендантської години на всій території Нідерландів, яка діє з 21.00 по 04:30 ранку. У цей час виходити на вулицю дозволено лише за вагомої причини і за наявності спеціальних документів, які неважко отримати у друкованому чи електронному вигляді.

Одразу ж почалися акції протесту. За оцінками спостерігачів, зазвичай ці акції проходять за одним сценарієм. Незадовго до початку комендантської години на вулицях починають збиратися натовпи. Спочатку наче йдеться про демонстрацію невдоволення запровадженими обмеженнями, проте скоро це все переростає у погроми, грабунки і насильство. Ясна річ, на комендантську годину погромники не зважають. Ейндховен, Амстердам, Роттердам, Гаага, Хертогенбос, Зволле, Тілбург, Бреда, Арнем, Венло й інші міста стали ареною зіткнень погромників із силами правопорядку та нищення всього, що їм траплялося під руку. Юрби «протестувальників» розкладали багаття в центрах міст, підпалювали велосипеди, скутери, автомобілі, комунальні споруди, грабували крамниці та супермаркети. Найбільше діставалося маленьким крамницям, які й без того ледь існували в умовах пандемії, їх безжально трощили та грабували. Атаки зазнали і деякі лікарні, там у першу чергу били вікна. Через заворушення у більшості нідерландських міст довелося закрити пункти тестування на коронавірус, улаштовані на вулицях. Вчасно: деякі з них також були потрощені, зокрема, у містечку Урк.

На перший погляд, Нідерланди перетворилися на філію Сполучених Штатів, де впродовж останнього року погроми, підпали та інші масові безчинства стали вже нормою життя і не вважаються (принаймні, впливовими медіа та політиками) чимось екстраординарним; наприклад, для грабіжників знайшли слівце «лутери», вони, мовляв, своїми діями відновлюють соціальну і расову справедливість, а погроми тепер «мирні», і взагалі, якщо знищуються речі, що їх можна з часом відновити — це не погром і не злочин узагалі... Проте, на щастя, Європа — не Америка. Ніхто не стає на коліна і не цілує погромникам (серед яких є мігранти) ноги і не просить у них пробачення. Багато які громадяни допомагають комунальникам відновлювати міську структуру. Волонтери й футбольні фанати по всій країні виходять разом з поліцією патрулювати вулиці, а це значно зменшило кількість погромників. Небайдужі громадяни інформують поліцію про групи у соцмережах, де яких закликають чинити насилля. Свідки подій публікують фото та відео, щоб поліція та суди могли притягнути бандитів до відповідальності. Погромників каратимуть позбавленням волі, громадськими роботами, арештом авто та банківських рахунків. А ще уряд  Нідерландів заявив про намір створити спеціальний фонд для допомоги постраждалим підприємцям (не всі крамнички та ятки були застраховані). Іншими словами, абсолютна більшість суспільства вповні адекватно реагує на масові безчинства. Хоча деякі міністри, схоже, надто вже розгублені й обмежуються закликами у стилі кота Леопольда з відомого мультсеріалу — мовляв, не треба кидатися один на одного, слід жити дружно. Але ж кидається на всіх тільки одна сторона, і вона має бути чітко визначена, названа та покарана, інакше на Нідерланди чекає лихо...

Утім, ситуація ускладнена тим, що більшість учасників погромів і грабунків — тинейджери старшого віку та підлітки. Виникає питання — невже вони самі, надивившись «романтичних» відео американських «мирних погромів», вирішили перетворити свою країну на щось подібне до нинішніх США? Але ж Америка велика, там поряд зі сповненими безумствами регіонами є цілком нормальні (не випадково ж Маск переносить штаб-квартиру з Каліфорнії до Техасу), а от Нідерланди надто маленькі... Поліція заявляє, що до агресивних дій молодь підбурюють через соціальні мережі. Цілком імовірно. Та чи не варто розслідувати, хто саме підбурює? Відомо, що у Нідерландах існують не надто численні, але доволі потужні і галасливі проросійські угруповання, що довів свого часу організований ними референдум про асоціацію України з ЄС. А є ж іще неосталіністи з «антифа» й інші безумні та бездумні ліваки...

...У Західній Європі вже був колись період підпалів супермаркетів, масових вуличних зіткнень, нищення молоддю авто та крамниць тощо. Йдеться про 1968 рік. Спусковим гачком до молодіжних бунтів стало вбивство поліцією німецького студента на мітингу проти війни у В’єтнамі. І покотилося-поїхало — «геть фашистську владу!». Дуже скоро найрадикальніші бунтарі Західної Німеччини, а вслід за ними й Італії взялися за зброю. Й потрапили під опіку східнонімецької «Штазі» та радянського КҐБ. А через кілька десятків років з’ясувалося, що той студент насправді був убитий тією ж «Штазі» для того, щоб підняти молодь на нищення демократичного західного суспільства. Як на мене, маємо серйозні підстави замислитися, чи не так?