«Курськ» продовжує зберігати свої таємниці

Роботи, що тривають на борту атомного підводного човна «Курськ», поки що не дають можливості відповісти на, мабуть, головне питання: чому вона загинула 12 серпня минулого року, що було причиною вибухів на її борту. Слідство, як заявляв генеральний прокурор Росії Володимир Устинов, дотримується трьох основних версій причин трагедії: вибух торпеди, зіткнення із «зовнішнім об’єктом», підрив на міні. Жодна з них не є переконливо доведеною. Російські військові фахівці схильні розглядати як основну версію причини загибелі «Курська» зіткнення човна з іноземною субмариною, скоріше за все, однієї з країн-членів НАТО. Минулого року й самі країни- члени Альянсу, і керівництво НАТО відкидали будь-яку можливість цього, стверджуючи, що жодна з субмарин країн-членів НАТО у безпосередній близькості від місця загибелі «Курська» не знаходилася. Аргументи, що їх наводять росіяни, не виглядають ані переконливими, ані незначними. Поки що на борту човна працюють слідчі, продовжується витягання тіл членів екіпажу та демонтаж ракет.

Однією з версій, що вони існували у мас-медіа минулого року, вважалася можливість загибелі «Курська» внаслідок ураження торпедою, випущеною з важкого атомного ракетного крейсера «Петро Великий», що знаходився у момент трагедії безпосередньо над «Курськом». За словами головнокомандуючого ВМФ Росії Володимира Куроєдова, «Петро Великий» не має відношення до загибелі «Курська», і така версія є абсурдною. Наскільки можна судити, в органах прокуратури, котрі розслідують обставини загибелі субмарини, її навіть немає у списку робочих версій. Хоч абсурдність припущення ще слід було б довести — аргументи як за розгляд цієї версії, так і на користь невинності «Петра Великого» висловлювалися ще торік, і будь-якого переконливого обґрунтування відмови у розгляді цієї версії (крім слів про її абсурдність) висловлено не було.

Ані виявлені самописи кількох відсіків «Курська», ані бортові журнали (сторінки яких не можна прочитати), ані передсмертні записки екіпажу — знайдено ще одну з них — відповіді на головне питання не дають. Російські експерти вказують на те, що у місці, де був відрізаний перший відсік човна, виявлено вм’ятину нижче ватерлінії, походження якої ще треба вивчити. Водночас у російських медіа вже прямо говорять про те, що найбільш ймовірною причиною трагедії стало зіткнення з іноземним підводним човном, що його ніби було зафіксовано протичовновою авіацією в момент віддалення від місця трагедії на малій швидкості, ймовірно, з пошкодженими гвинтами і рулями. Однак будь-яких інших підтверджень цієї версії широкій публіці не представлено. Перший відсік «Курська», вивчення якого може допомогти, принаймні, наблизитися до встановлення причин загибелі човна, за словами голови комісії віце-прем’єра російського уряду Іллі Клєбанова, буде піднято наступного року й без допомоги іноземних фахівців. Очевидно, там ще є, що приховувати. Що не обов’язково може містити в собі державну таємницю.

Роззброєння човна, за словами Куроєдова, займе два-три тижні (мається на увазі витягання ракет «Граніт», які планується утилізувати), а розчистка човна — два-три місяці.

Поведінка російського військового командування в перші дні після трагедії була потім у більш гротескній формі скопійована українським військовим керівництвом в історії зі збитим літаком. Безапеляційні й не дуже аргументовані думки про те, що «Курськ» потопила західна субмарина показують тільки, на якій версії російське командування внаслідок різних причин хотіло б зупинитися. При тому, що з кожним днем знайти переконливі докази на користь якоїсь з версій буде дедалі важче. Зрештою, причиною трагедії теоретично дійсно могла стати випадковість.