Марк БЖЕЗIНСЬКИЙ: Захід не має єдиної стратегії щодо Кремля

Російський президент Владімір Путін по завершенні саміту «вісімки» у Санкт-Петербурзі, де вперше головувала Росія, заявив, що саміт був вдалим і що порядок денний було виконано. Колишній член ради національної безпеки адміністрації Біла Клінтона Марк Бжезінський дав свою оцінку зустрічі в північній російській столиці.

— Як би ви оцінили підсумки саміту «вісімки»?

— Залежить від того, про чий порядок денний ви говорите. Порядок денний пана Путіна полягав у тому, щоб не завдати собі шкоди цим самітом, і він вийшов із нього сухим iз води. Ще місяць тому здавалося, що цей саміт може стати викривальним: покаже використання Кремлем економічних важелів для впливу на своїх сусідів, його підхід до захисту прав людини. Натомість, порядок денний був затьмарений подіями на Близькому Сході, та ситуацією навколо Ірану та Північної Кореї. А що стосується порядку денного Заходу — змусити Росію тісніше співпрацювати в таких питаннях як Іран, Північна Корея — я не думаю, що цей порядок денний було виконано.

— Чи не здається вам, що Росії у певному сенсі пощастило, адже через таку кількість гарячих питань, як Близький Схід, Корея, Іран, в тіні залишилися такі складні для неї питання, як демократичний розвиток в Росії, або енергетика як інструмент російської зовнішньої політики?

— Я не думаю, що Росії аж так пощастило, що саміт був затьмарений іншими подіями. Їй щастить у тому, що Захід і далі не має єдиної стратегії щодо Кремля, який виглядає налаштованим припинити демократичні ігри всередині Росії. А Захід робить наголос на будівництві стабільних відносин Росії зі своїми євразійськими сусідами. Якщо формування єдиної стратегії завжди залишати на саміти, то буде небезпека того, що це питання завжди затьмарюватиметься гарячими новинами на порядку денному. Захід має зрозуміти, що коли йдеться про Путіна, видавання бажаного за дійсне та безпринципне розкидування гасел не можуть замінити справжню стратегію.

— Що стосується енергетичної безпеки, то, здається, Росії вдалося спустити на гальмах вимоги Заходу щодо підписання Європейської енергетичної хартії. Чи є якісь інші ділянки енергетичного розділу саміту, де Росії довелося важче?

— Росія в сильній позиції через ціни на нафту і не має нагальної потреби відписувати Енергетичну хартію. Так, я думаю, що питання було спущено на гальмах, і це має турбувати трансатлантичну спільноту. Бо енергетична безпека є важливою складовою безпеки континенту, як ми добре бачили першого січня, коли постачання російських енергоносіїв було відрізано до Європи, в перший же день головування Росії у «вісімці».

— А українське питання взагалі піднімалося, як ви гадаєте?

— Я думаю, що про Україну, можливо, і згадували, але Україна — це дуже серйозне питання, яке могло бути затьмарене іншими подіями того дня. Але я знову наголошую: якщо питання російської демократії, енергетичної безпеки, майбутнього України лишаються на поталу самітам, то така стратегія — первісно хибна.

— Росія добре усвідомлює свій зростаючий вплив у світовій дипломатії і навряд чи поступиться своїми позиціями, якщо Захід намагатиметься дошкуляти їй зауваженнями про брак демократії всередині Росії. То, може, Заходу не варто зважати на зв’язок між цими двома речами і поставити руба питання розвитку демократії в Росії?

— Бачите, я не погоджуюся з таким аналізом. Як кажуть тут, в Америці, треба йти й жувати гумку одночасно. Наша стратегія має бути настільки широкою, щоб обіймати узгоджену позицію щодо розвитку демократичних інституцій у Росії, бо саме демократизація як двигун стабільності є домінуючою темою другого терміну президентства Буша. Але ми повинні навчитися співпрацювати в питанні Північної Кореї та Ірану з Росією, бо це в інтересах самої Росії.

— Принаймні в сенсі піару, це був успіх Росії?

— Я б сказав, що Росія вийшла з цього саміту на кращих позиціях, ніж це могло б бути.