Мир на Балканах відкладається
Отож, світ очікував, що вже вчора балканській війні буде покладено край — у випадкові досягнення домовленості НАТО мало б негайно припинити бомбардування. Проте виявилося, що насправді узгодженого у деталях спільного плану Заходу та Росії не існує. Всі сторони згодні з тим, що з Косово має бути виведено югославські війська і введено міжнародних миротворців, краю повинно бути надано найширшої автономії у складі Югославії, Армію визволення Косово — роззброєно, а біженцям забезпечено умови для повернення на рідні згарища. Втім, як сказав у Брюсселі кореспондентові «Дня» Наталі ВІКУЛІНІЙ високопоставлений представник НАТО, який за традицією Альянсу попросив не називати його ім'я, повернення біженців до зими очікувати не варто. «Ми зробимо все можливе для «обзимування» містечок біженців. Але жодної кінцевої дати повернення людей до своїх домівок ми не ставимо», — запевнив він.
Як повідомив мас-медіа речник німецького МЗС Штефан Штайнлайн, замість того, щоб летіти до Белграда, Черномирдін і Ахтісаарі проведуть новий раунд переговорів із заступником держсекретаря США Строубом Телботом. Захід та Росія, за словами канцлера ФРН Герхарда Шрьодера, ще мають до кінця узгодити «хто має бути виведений (з Косово), а кого треба туди ввести, щоб захистити біженців і зробити можливим їхнє повернення». Іншими словами, ще не узгоджено — йтиметься про повне чи часткове виведення югославських армії, поліції та прикордонників із Косово і чи гратимуть «першу скрипку» у складі оонівських миротворців вояки з країн, що безпосередньо проводили бомбардування.
Югославські надії на те, що хтось, зокрема Міжнародний суд ООН у Гаазі, змусить НАТО припинити бомбардування, не справдилися — вчора з Гааги повідомили, що Суд 12 голосами проти 4 відхилив позов Югославії до НАТО. Домовлятися доведеться таки з Альянсом.
Натомість командувач югославської Третьої армії, яка безпосередньо веде бойові дії в Косово, генерал Небойша Павкович заявив, що за весь час бомбардувань втрати серед югославських військових становили лише 1800 чоловік убитими (мирних жителів, за твердженням Белграда, загинуло 1200). Отож, якщо врахувати, що лише під командуванням Павковича перебуває 180 тис. військовослужбовців, розгромити югославську армію Заходу аж ніяк не вдалося. «Так, вони знищили майже всі наші казарми, але ми вчасно вивели людей у поле», — сказав Павкович. Водночас НАТО запевняє, що цивільні зазнали меншої шкоди в Югославії, ніж при операціях такого масштабу взагалі. Щодо втрат з боку Альянсу вже згаданий представник НАТО в розмові з українськими журналістами сказав, що його організація «не веде бухгалтерського обліку», проте визнав, що від початку авіаударів втрачено 6 літаків і 2 гелікоптери, хоча всіх пілотів удалося врятувати.
А НАТО припустилося ще однієї помилки, за словами брюссельських функціонерів, «найсерйознішої» від початку бойових дій — літаки НАТО завдали удару по позиціях албанської армії на їхній території. Таким чином Захід хотів «підтримати» свого союзника у збройному протистоянні із югославами вздовж лінії кордону. І хоча ніхто з албанських вояків не загинув, удар був вельми промовистим.
З іншого боку надійшли поки-що неперевірені повідомлення про перші сутички між вояками югославської федеральної армії та чорногорськими поліцейськими. Якщо чорногорці дійсно із зброєю в руках боротимуться проти Белграда, це майже стовідсотково означатиме крах і урізаної Югославії. Намагаючися будь-якою ціною утримати Косово, Мілошевич ризикує втратити і його, і Чорногорію — останню республіку, що творить із Сербією Союзну Югославію.
