Мюнхен і… мінське питання

Сьогоднішня ранкова сесія Мюнхенської конференції з безпеки продемонструвала, що між Заходом і Росією залишаються розбіжності щодо Мінських угод і зокрема того, хто саме несе відповідальність за їх виконання. З одного боку і Захід, і Росія заявляють, що  Мінські угоди єдине підгрунття для розв'язання конфлікту на Донбасі і вони мають виконуватися в повному обсязі. А з іншого боку, якщо Захід вказує на те, що Росія має в першу чергу виконати сама і змусити підтримуваних нею сепаратистів виконати перші три ключові передумови: забезпечення сталого припинення вогню, відведення важких озброєнь і допуск місії ОБСЄ, то Росія, яка безпосередньо причетна до конфлікту на Донбасі, постачає озброєння, солдат і бойовиків, наполягає на інших пунктах, фактично диктуючи Україні своє бачення майбутнього устрою української держави.

Зокрема про Мінські домовленості як єдина наявну основу, щоб тримати відкритим цей канал комунікації, необхідний для того, аби знайти рішення конфлікту на Донбасі, заявила канцлерка ФРН Анґела Меркель, відкриваючи ранкове засідання. «Ми винні це Україні та багатьом іншим країнам - ми маємо знайти політичне рішення», наголосила вона.

Анґела Меркель засудила Росію за порушення принципу територіальної цілісності, встановленого після Другої світової війни. Через анексію Криму та війну на Сході України, пояснила вона, НАТО посилить свій східний фланг.

Про відповідальність Росії за конфлікт в Україні говорив у своєму виступі віце-президент США Майк Пенс. «Стосовно України ми покладаємо відповідальність на Росію та вимагаємо, щоб вона дотримувалася мінських угод, починаючи з деескалації насильства у Східній Україні. І знайте це: Сполучені Штати продовжуватимуть покладати відповідальність на Росію, навіть тоді, коли ми шукаємо нові спільні позиції», - наголосив він.  Віце-президент США також розкритикував дії Росії, які призвели до порушення територіальної цілісності України. «Після спроб Росії силою змінити міжнародні кордони будьте впевненими: США разом зі Сполученим Королівством, Канадою та Німеччиною продовжать відігравати роль лідерів», - додав Пенс.

Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні теж заявила, що пріоритет Європейського Союзу робити все можливе, щоб допомогти імплементувати мінські угоди в повному обсязі. Разом з тим вона не вважає нагальгим питання розширення «нормандського» формату за рахунок США. «Я давно припинила надмірно зосереджуватися на форматах зустрічей. Я намагаюся зосереджуватися на суті результатів», сказала Могеріні, відповідаючи на запитання мера Віталія Кличка щодо можливості залучення США до переговорів щодо розв’язання конфлікту на Донбасі.

Вона додала, що триває робота над певними ідеями, які обговорюються з усіма учасниками "нормандської четвірки", проте не уточнила, про що йдеться. «Наша увага має залишатися прикутою до ситуації в Україні. Це було також темою моїх розмов у Вашингтоні, коли я відвідувала наших друзів з нової адміністрації США минулого тижня. Для Європейського Союзу надзвичайно важливо постійно піднімати це питання, щоб переконатися, що є міжнародна єдність довкола імплементації мінських домовленостей», - зауважила Могеріні.

Вона також підтвердила намір залишати чинними санкції, накладені на Росію і через незаконну анексію Криму, і через конфлікт на Донбасі. «Санкції чітко прив'язані до повного виконання мінської угоди. І це залишиться позицією Європейського Союзу. Ціль для мене - не питання, чи залишати в силі санкції, а у покращенні та врегулюванні ситуації на Сході України та цілковита імплементація мінської угоди», наголосила Могеріні.

Президентка Литви Даля Грібаускайте вважає мінські домовленості досі актуальними. "Мінські домовленості є мертвими з тієї точки зору, що Росія їх не виконує. Проте вони не є мертвими політично, адже вони були погоджені усіма сторонами, і ми досі покладаємося на їхні положення у відносинах з Росією", - заявила Грібаускайте в коментарі DW на Мюнхенській конференції з безпеки.

Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у своєму виступі заявив, що в Україні відбувається внутрішній конфлікт, а також повторив тезу,  що виконанню мінського комплексу заходів через прямий діалог Києва з Донецьком і Луганськом нема альтернативи. І не може не викликати здивування його фраза, "Росія ні з ким не шукає конфліктів, але завжди буде в змозі захистити свої інтереси". І це при тому, що саме Росія анексувала Крим, потім розпочала агресію на сході України.

При цьому Лавров став розповідати, що Росія шукає співпраці з НАТО, яке припинило військову співпрацю після російської агресії в Україні. Більше того, він став звинувачувати НАТО у порушенні стабільності, про що мовляв, сім років тому з цієї трибуни попереджав Володимир Путін.

Лавров навіть заявив, що НАТО "так і залишився інститутом "холодної війни". І зовсім дивною були його словам про те, що світові лідери зроблять вибір на користь "світового порядку, якщо хочете, назвіть його "post-west", коли кожна країна, спираючись на свій суверенітет, в рамках міжнародного права буде прагнути до пошуку балансу між своїми національними інтересами та національними інтересами партнерів".

Досить дивний порядок, коли сусід Росії має шукати баланс між національними інтересами та національними інтересами партнерів. А як можна Росію зараз назвати партнером, якщо вона порушує міжнародні норми, захоплює чужу територію. Інша справа, як можна поставити на місце Росію, як про це заявляв учора в своєму виступі на Мюнхенській конференції президент  Петро Порошенко.

Залишається сподіватись, що нова адміністрація яка заявила про намір реалізувати зовнішню політику з позиції сили, зможе разом з міжнародною спільнотою притягнути Росію до відповідальності і змусить її виконати Мінські домовленості, як про заявив у своєму виступі віце-президент США.