«На Керрі не очікує райдужний період...»

Днями сенат США затвердив кандидатуру Джона Керрі на посаду державного секретаря. Керрі, якому 69 років, є одним з найбільш шанованих і відомих у світі американських фахівців із зовнішньої політики.

«Видатна кар’єра Джона, починаючи з його служби у В’єтнамі, за яку він був представлений до нагород, і десятиліття, які він провів у сенаті, підготували його до посту лідера в американській дипломатії, — заявив президент США Обама, який і запропонував його кандидатуру. — Джон заслужив повагу лідерів усього світу, довіру демократів і республіканців у сенаті, і я переконаний, що він буде видатним держсекретарем».

Як повідомляє «Голос Америки», Керрі, що представляє в сенаті штат Массачусетс і балотувався на пост президента 2004 року, стане дев’ятим держсекретарем зі штату Массачусетс і четвертим колишнім головою сенатського комітету з міжнародних відносин на цій посаді.

У свою чергу на слуханнях у міжнародному комітеті Керрі запевнив, що його дії не йтимуть усупереч з політикою адміністрації Обами і що він має намір продовжити тактику, обрану його попередницею Клінтон.

Між тим, у Росії з оптимізмом поставилися до призначення Керрі, який виступає за налагодження хороших відносин між Вашингтоном і Москвою.

Новий держсекретар США обійме посаду, на якій змінить Гілларі Клінтон вже завтра.

«День» попросив колишнього посла України в США, письменника Юрія ЩЕРБАКА прокоментувати призначення Джона Керрі на пост державного секретаря CША:

— Зовнішня політика США — надзвичайно інерційний, складний і консервативний механізм, який не може змінитися негайно з приходом нової людини. Політика США визначається президентом, Сенатом і палатою представників (Конгресом). Державний секретар є одним із її виконавців, а не творців. Тому ніяких драматичних змін не треба очікувати. По-друге, відносини Росії з США, завдяки агресивній антизахідній політиці Путіна, зайшли в глухий кут. Вони вже перейшли з тієї незрозумілої категорії, яка називалася «перезавантаження», в іншу. Може так статися, що Обама, якому вже не треба бути обраним, застосує більш жорстку риторику у відносинах із Росією. Але, судячи з рис його характеру, йому треба, щоб була ілюзія, що він вирішує якісь проблеми. І мабуть, йому зараз не варто відкривати новий фронт напівхолодної війни з Росією, тому що перед ним ще виведення військ з Афганістану. Останнім часом загострилися й питання Північної Кореї та Ірану. Враховуючи це все, риторика Керрі може бути трошки іншою, ніж у його попередниці. Але в цілому, думаю, що він виконуватиме настанови Обами і не буде виходити за межі визначеної американської політики.

Для США Росія зараз не головна проблема. Адже її значення, особливо економічне, різко зменшилося. Всі знають, що це повністю авторитарна країна, і навряд чи Обама буде загострювати відносини з нею. До того ж Росія по всіх параметрах відстає не тільки від США чи Китаю, але й від Євросоюзу за якістю своїх збройних сил та економічною могутністю.

Щодо України, то вона також не займає якогось помітного місця в нинішній зовнішній політиці США. Це не лише завдяки пануючому в нас режиму, а й тому, що цей сегмент Східної Європи, включно з Польщею та Угорщиною, взагалі не перебуває в центрі уваги американської політики, якщо тільки не станеться якоїсь геополітичної зміни чи катастрофи.

Отож, Керрі дуже далекий від того рекорду Гілларі Клінтон, яка поїздила по всьому світові. Зараз вона — абсолютний рекордсмен серед усіх американських державних секретарів за кількістю й якістю своїх поїздок. Але навіть її шалена активність мало що змінила у світі. Всі ілюзії Обами про те, що арабська весна принесе щастя, задоволення, процвітання й перш за все демократію арабським народам, провалилися повністю. Це явище посилило ісламський фундаменталізм, Єгипет — приклад цьому. Тож зараз для американської зовнішньої політики ця проблема, а також загроза атомних бомб Ірану щодо Ізраїлю, будуть найголовнішими.

Таким чином, на Керрі не очікує райдужний період. Йому доведеться мінімум рік входити в ту ситуацію, щоб зрозуміти всі підводні камені американської політики, яку проводить уряд США. Драматичною виявилася й ситуація з убивством посла США в Лівії — це страшний удар по зовнішній політиці США. Але гарантувати безпеку американським посольствам та американським інтересам буде все складніше. Тому, на мій погляд, на новопризначеного держсекретаря Керрі чекають дуже складні часи.