Нафтопровід Тенгиз — Новоросійськ стає реальністю

Новий трубопровід, що з’єднає родовище Тенгиз у Західному Казахстані з російським портом Новоросійськ на Чорному морі, матиме пропускну спроможність у 67 млн. тонн нафти на рік, повідомляє Інтерфакс. Будівництво почнеться на початку наступного року, ввести до дії нафтопровід планується 2001 року. Росія врешті зважилася «випустити в світ» казахстанську нафту. Досі енергоносії з цієї пострадянської країни транспортувалися на Захід мережею російських трубопроводів. І позаяк кон’юнктура світового нафтового ринку нині погіршується й росіяни не можуть забезпечити вигідні умови продажу для всієї експортної нафти, що видобувається в них у країні, московські монополісти штучно обмежували обсяги транзиту казахстанського «чорного золота». Взятися за будівництво нової магістралі росіян змусила лише загроза, яка останнім часом стала цілком реальною: що Астана шукатиме альтернативних шляхів для вивозу своєї нафти.

Цього року активно обговорювалися варіанти будівництва нафтопроводу з Казахстану до Азербайджану через Каспійське море. Далі нафта могла йти або на турецький Джейхан на Середземному морі, або до грузинського порту Супса, а звідти танкерами в український термінал «Південний» під Одесою, на Броди, в Польщу і до Західної Європи. Але нині «український шлях казахстанської нафти» з гіпотетичного стає, м’яко кажучи, проблематичним. Адже Казахстан навряд чи спроможеться будувати одночасно два трубопроводи.

Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) для будівництва нафтопроводу було створено ще 1992 року. Росії там належить частка в 24 відсотки, Казахстану — 19, Оману — 7. Ще половину акцій консорціуму поділили між собою приватні компанії. Російський прем’єр Євген Примаков, виступаючи на урочистостях, заявив, що «Тенгизьке родовище може бути повністю реалізоване тільки при будівництві цього трубопроводу. Ми радітимемо за наших братів із Казахстану». Росія, що переживає нині надглибоку фінансово-економічну кризу, змушена піти на поступки — допустити на світовий ринок товар конкурентів із Казахстану. Втім, Москва отримає чималий шматок «тенгизького пирога». Без цих кроків вона могла б взагалі виявитись усунутою від транспортування й продажу казахстанської нафти. Як це вже, схоже, сталося із нафтою азербайджанською.

№227 26.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»