Наші депутати готові відкрити небо. Але не всі

Договір про відкрите небо дає беззаперечні переваги Україні — у цьому представники верифікаційного центру бундесверу, німецькі дипломати, українські військові та депутати (серед яких і комуністи) були єдині. Переваги в тому, що дані, зокрема про виконання сторонами положень договору про скорочення звичайних озброєнь в Європі, про дотримання без’ядерного статусу неядерними державами тощо, можна отримувати абсолютно вільно й легально, не задіюючи при цьому, наприклад, розвідувальні супутники. Оснащення спостережного літака, за словами представників німецького бундесверу, коштує в 200 разів дешевше за виробництво, оснащення, запуск та обслуговування супутника. Різні країни, згідно з положеннями договору про відкрите небо, можуть обмінюватися даними своїх спостережних польотів — у такому разі це обійдеться лише у вартість фотоплівки. Спостережні польоти можуть допомогти боротися з природними катаклізмами — як було торік під час повені на Одері в Польщі та Німеччині і як могло би бути нині в Закарпатті. Також спостережні польоти могли б сприяти проведенню миротворчих акцій у «гарячих точках» та контролю за виконанням договорів між конфліктуючими сторонами — ФРН, зокрема, вже здійснила такі польоти над Боснією.

Загалом, за словами уповноваженого німецького уряду з питань роззброєння та контролю за озброєннями доктора Гартманна, договір про відкрите небо є чи не найважливішою частиною загальної системи зміцнення довіри в Європі. А після «відкритого неба», за словами одного з німецьких дипломатів, обов’язково потрібно «відкривати землі».

З 1992 року країнами-учасницями було здійснено понад 200 спостережних польотів, із них Україною — 24. Український Ан-30Б долетів навіть до Сполучених Штатів, чим викликав мало не фурор у місцевій пресі. Але всі ці польоти мають статус тренувальних, поки договір не набув чинності. За положеннями договору він не діятиме повністю, доки його не ратифікують Росія, Україна та Білорусь — країни, що мають найбільші так звані «пасивні квоти». Українські парламентарії досі провалювали ратифікацію, пов’язуючи її то з розширенням НАТО, то з політикою Заходу щодо Югославії.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Микола Мичко, його колеги-комуністи Валерій Штепа та Володимир Симонов призналися кореспондентові «Дня», що договір про відкрите небо не суперечить інтересам української безпеки й, навпаки, його подальша нератифікація Верховною Радою призведе до ізоляції країни — хоча, зокрема, німці наче погоджуються продовжити тимчасову дію документа. Нератифікація документа, побоюються українські військові, позбавить Україну можливості отримувати важливу інформацію за символічну ціну й може призвести до відтоку надзвичайно кваліфікованих кадрів із центру верифікації та позбавить можливості заробляти хоч невеликі гроші, здаючи свого літака в оренду — зокрема, нещодавно наш Ан-30Б використовувала Польща для польоту над тією ж Німеччиною. Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков нещодавно висловився за ратифікацію договору. Почекаємо.

№231 02.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»